Рішення № 33213713, 20.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12074/13 20.08.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР"

про стягнення 5680,58 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Півень Д. О. (дов. № 91/2012/12/05-1 від 02.12.2012 р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "ТОР" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 5 680,58 грн. за договором № 416/08 на оперативно-технічне обслуговування від 01.11.2005 року з яких 5213, 74 грн. основної заборгованості, 391, 04 грн. пені, 75, 80 грн. 3% річних.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Привалова А.І. у відпустці з 25.06.2013 року по 27.06.2013 року позовну заяву передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/12074/13, розгляд справи призначений на 30.07.13 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 910/12074/13 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року справу прийнято до провадження судді Босого В. П., розгляд справи призначено на 20.08.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з лікарняного, справу № 910/12074/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П., та прийнято до її провадження.

31.07.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подані документи по справі.

В судове засідання 20.08.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником позивача в судовому засіданні заявлено усну заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 5 213, 74 грн. основної заборгованості, 99, 05 грн. 3 % річних, 368, 68 грн. пені.

Заявлено позивачем заяву про уточнення позовних вимог розцінено судом, як заяву про збільшення позовних вимог, та прийнято до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України, в подальшому розгляд позовних вимог здійснюється з урахуванням заявленої заяви про збільшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договором № 416/08 на оперативно-технічне обслуговування від 01.11.2005 року.

Відповідно до поданого позивачем витягу з ЄДРПОУ станом на 15.05.2013 року, адреса відповідача є такою ж, яка вказана позивачем в позовній заяві, а саме: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-в, кім. 24.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

1 листопада 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на оперативно-технічне обслуговування № 416/08 (далі - договір).

Додатковою угодою № 2 від 31.12.2009 сторони вирішили викласти Договір від 01.11.2005 № 416/08 в новій редакції.

Згідно з умовами договору, а саме, п. 1.1. позивач зобов'язується надавати послуги з оперативно-технічного обслуговування електрообладнання, яке знаходиться на балансі відповідача, а відповідач своєчасно приймати та оплачувати послуги на умовах визначених Договором.

Експлуатаційне і технічне обслуговування (далі-обслуговування) - комплекс робіт з підтримки працездатності обладнання в період його використання. До технічного обслуговування електрообладнання належить випробування і налагодження електричних пристроїв, підтяжка контактних з'єднань, доливання ізоляційного масла, заміна електротехнічних пристроїв та засобів, які вийшли з ладу в процесі роботи.

Об'єктом, який підлягає обслуговуванню є трансформаторна підстанція ТП-6390 з двома трансформаторами, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5-В.

За твердженням позивача, він взяті на себе зобов'язання виконав, а саме у період з серпня 2012 по лютий 2013 здійснював обслуговування електроустановки відповідача за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5В, що підтверджується актами виконаних робіт до договору.

Відповідно до п. 3.5. договору відповідач зобов'язаний до 4-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги, підписати та повернути наданий позивачем акт виконаних робіт або надати мотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку ненадання мотивованої письмової відмови та не підписання акту виконаних робіт у терміни передбачені цим пунктом, роботи вважаються виконаними у відповідності до умов договору.

Із матеріалів справи вбачається, що акти виконаних робіт за договором за серпень - листопад 2012 року, на загальну суму 2 979, 28 грн. сторонами підписані. В той час, як акти виконаних робіт за договором за грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року на загальну суму 2 234, 46 грн. підписані позивачем та направлені на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.4.1 договору вартість послуг з оперативно-технічного обслуговування електричних мереж напругою до 110 кВ, передбачених п.1.1. договору, згідно з додатками до договору, які є невід'ємною його частиною, складає на місяць 620, 68 грн. без урахування ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 124, 14 грн.

Пунктом 4.2 договору передбачено обов'язок відповідача здійснити оплату послуг, наданих у кожному наступному місяці, шляхом 100 % авансового платежу в терміни до 6 числа місяця в якому надаватимуться послуги.

Відповідно до п. 5.1. договору у випадку, наявності боргу на 1 число місяця наступного за звітним, змовник зобов'язується сплатити на користь виконавця пеню у розмірі 0, 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення починаючи з першого дня місяця, наступного за звітним, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

Згідно позовної заяви, відповідачем в порушення договірних зобов'язань, не в повному обсязі виконано умови п. 4.2 договору, а саме не здійснено оплату вартості наданих позивачем послуг з оперативно- технічного обслуговування, у визначені договором строки.

27.03.2013р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу від 26.03.2013 року Вих. № 030/43/3-2411 про сплату заборгованості на суму 5 213,74 грн., на яку станом на 01.06.2013 року відповіді від відповідача не надійшло.

Доказів оплати наданих послуг за договором матеріали позовної заяви не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Договір № 416/08 на оперативно-технічне обслуговування від 01.11.2005 року є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При укладенні договору про надання послуг замовник не може попередньо твердити про те, що він остаточно ознайомлений та згодний з якістю послуги, оскільки це може бути належним чином ним оцінено лише в процесі її споживання. У зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає оречевленого змісту. При послугах продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем у відповідності до умов договору надані відповідачу в період з серпня 2012 року по лютий 2013 року послуги з оперативно-технічного обслуговування електрообладнання, на загальну суму 5 213, 74 грн. Оскільки матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від підписання актів виконаних робіт за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року, а відповідні акти були направлені відповідачу, враховуючи п. 3.5. укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що в зазначений період послуги обумовлені договором були надані позивачем відповідачу та спожиті останнім, незважаючи на те, що акти за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року не підписані відповідачем.

Доказів оплати наданих позивачем відповідачу за період з серпня 2012 року по лютий 2013 року на суму 5 213, 74 грн. матеріали справи не містять, як і претензій стосовно якості таких послуг. Враховуючи зазначене, та що строк оплати наданих послуг у відповідності до п. 4.2. договору настав, суд дійшов висновку, що станом на момент вирішення справи по суті, заборгованість відповідача за договором перед позивачем за надані йому послуги становить 5 213, 74 грн. Зазначена заборгованість відповідача перед позивачем обґрунтована, документально підтверджена, відповідачем не спростована, і відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 368, 68 грн. пені за загальний період з 07.08.2012 року по 25.06.2013 року (розрахована у відповідності до ст. 232 ГК України) за порушення грошового зобов'язання, у відповідності до п. 5. 1. договору.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 ГК України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1. договору передбачено нарахування пені у разі порушення термінів оплати наданих послуг у розмірі 0, 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення починаючи з першого дня місяця, наступного за звітним, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

Матеріали справи містять розрахунок пені зроблений позивачем за подвійною обліковою ставкою НБУ за загальний період з 07.08.2012 року по 25.06.2013 року, відповідно до якого стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 368, 68 грн., при перевірці якого судом встановлено, що він виконаний вірно. Відповідач свого розрахунку відсотків за товарним кредитом суду не надав, заперечень щодо вірності розрахунку зробленого позивачем суду не навів.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 368, 68 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 99, 05 грн. 3 % річних за період з 07.08.2012 року по 25.06.2013 року, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню відповідно до наведеного позивачем розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробничий центр «ТОР» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, б. 5-в, кім. 24; код ЄДРПОУ 13671204; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305) 5 213 (п'ять тисяч двісті тринадцять) грн. 74 коп. основної заборгованості, 368 (триста шістдесят вісім) грн. 68 коп. пені, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 05 коп. 3 % річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.08.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко