Рішення № 33213655, 27.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.13р. Справа № 904/5135/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

до Відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", м. Донецьк

про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 5 967 грн. 26 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Динник Д.О. дов. №19/73 від 25.06.2013 року;

від відповідача 1: Селяков О.В. дов. № 82 від 01.01.2013 року;

від відповідача 2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-Відповідач) 5 967 грн. 26 коп. - шкоди завданою нестачею вантажу та судовий збір.

25.07.2013 року Позивач направив на адресу господарського суду клопотання про залучення до участі у справі другого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс".

Ухвалою господарського суду від 25.07.2013 року залучено до участі у справі в якості Відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс".

25.07.2013 року Відповідач направив на адресу господарського суду відзив на позов відповідно до якого просив суд в задоволенні позову відмовити.

27.08.2013 року Позивач уточнив позовні вимоги, відповідно до яких просив суд стягнути з Відповідача-1 2 983 грн. 63 коп. - шкоди завданою нестачею вантажу та судовий збір у розмірі 860 грн. 25 коп. та з Відповідача-2 2 983 грн. 63 коп. - шкоди завданою нестачею вантажу та судовий збір у розмірі 860 грн. 25 коп.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач-1 в судове засідання з'явився, з урахуванням відзиву на позов, направленого на адресу господарського суду 25.07.2013 року, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача-2, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (поштове повідомлення 01693541), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників Позивача та Відповідача-1, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдінг" (далі-Продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Запоріжкокс" (далі-Покупець) було укладено договір № ДУК-01/07-21р/87 (далі-Договір), згідно п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію, по маркованому складу, цінам і в кількості, зазначеним у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, який є невід'ємною частиною даного договору.

Як свідчать матеріали справи, 28.12.2012 року за накладною №51110054 (а.с. 8) та за досилочною накладною №51153294 (а.с. 9) на адресу ПАТ "Запоріжкокс" надійшов вагон з вугіллям марки "Г 0-100" у вагоні №67908616, вантажовідправником якого є ТОВ "Енергоімпекс".

Рахунок-фактура №СФ-164050 від 31.12.2012 року (а.с. 11) ТОВ "Метінвест-Холдінг" сплачений Позивачем в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою (а.с. 15).

02.01.2013 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниця в зв'язку з виявленою недостачею у вагоні №67908616, був складений комерційний акт АА №048481/3 (а.с. 10), в якому зазначено, що вказаний комерційний акт складено на підставі комерційного акту №698300/324 від 30.12.2012 року станції Ясинувата та комерційного акту №048472/1629 від 29.12.2012 року станції Запоріжжя-Ліве, про виявлення воронки та нещільного приляганню люка у вагоні №67908616 та встановлено нестачу у розмірі 6700 кг.

При складанні комерційного акту АА №048481/3 виявлено наступне: вантаж прибув за досилочною накладною, вказаною на лицевій стороні даного акту до основного відправлення №51110054 станції Кривий Торець - Запоріжжя Ліве. Згідно основного документу та досилочного документу значиться вага нетто 71000 кг, тара 21700 кг, перевірено або з брусу не вказано. Фактично виявилась вага брутто 86000 кг, тара з документу 21700, нетто 64300 кг, що менше ваги, вказаної в основному та досилочному документах на 6700 кг. В комерційному відношенні завантаження на рівні бортів, укатана. Зліва за рухом потягу над 3, 4 люками мається воронкоподібне поглиблення довжиною 250 см, на ширину вагону, глубиною 150 см. В технічному відношенні вагон справний. Зліва за рухом потягу нещільне прилягання кришки3 люка до армованого листа поперечної балки, мається зазор довжиною 100 см, шириною 2 см, про що складено акт про технічний стан вагону форми ГУ-106 №1 від 01.01.2013 року. На деталях вагону маються сліди просипання перевезеного вантажу. Зазор з зовнішньої сторони закладений дрантям. Вагон бездверний, люка зачинені, течії вантажу немає. При повторному перезважуванні вагону комісією в тому ж складі результат не змінився. Подано телеграму. Зав. Вантажного двору за штатним розкладом відсутній.

Отже, при подачі позову до суду Позивач виходив з наступного:

- у вагоні №67908616:

6700 кг (виявлена недостача) - 710 кг (норма недостачі) = 5990 кг

830,17 грн. (ціна за 1 тону без ПДВ) х 5,99 тн (розмір недостачі) = 4972,72 грн. (вартість недостачі без ПДВ);

4972,72 грн. (вартість недостачі без ПДВ) + 994,54 грн. (розмір ПДВ) = 5967,26 грн. (вартість недостачі з ПДВ).

Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

У разі пошкодження вантажу внаслідок неправильного розміщення та кріплення, відповідальність покладається на відправника, доки він не докаже вину залізниці (п. 3.8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.

Як встановлено матеріалами справи, Відповідач-1 прийняв спірні вагони без будь-яких зауважень відносно повноти їх завантаження, наявності течі і технічного стану вагонів, тобто ДП "Придніпровська залізниця" не застосувала у відношенні спірних вагонів такий правовий засіб, як відмова в прийнятті вагону, який недовантажений до технічних норм або повного вміщення, або вимоги здійснення дозавантаження вагону, оскільки для цього існували правові підстави, що свідчить про те, що вагони були завантажені до повного вміщення.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначених вагонів зауважень, щодо неповноти навантаження продукції не було заявлено представниками Придніпровської залізниці, тобто недостача виникла під час перевезення залізницею товару внаслідок чого наявна вина Відповідача-1.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу).

У випадках коли під завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника (п. 3.9 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року № 04-5/225).

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п. 15 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року № 334 та зареєстрованих в Мін'юсті України 08.07.2002 року № 567/6855, ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці 17.10.2012 року та 21.10.2012 року були складені акти про технічний стан вагонів № 698300/324 та №048472/1629, де зазначено, що вагони технічно справні, але виявлені недоліки, які вказані в комерційних актах та які вантажовідправник міг бачити, але не здійснив заходів, які виключають втрату вантажу на шляху прямування, тобто вина Відповідача-2 є також доведеною.

Відповідно до вимог ст. 105 Статуту залізниць України визначено, що залізниці, вантажовідправники несуть матеріальну відповідальність за перевезення.

У відповідності до вимог ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу, у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Отже, суд приходить до висновку, що вина Відповідача-1 та Відповідача-2 є доведеною, а позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідачів шкоди рівними частинами (по 50%) з кожного, тобто по 2 983 грн. 63 коп.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 01.07.2011 року у справі № 14/361-10.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на Відповідача-1 та Відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26006000012 в ДФ АБ „Експрес-Банк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, п/р 26003005410004 в АКБ "Індустріалбанк" м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191224) 2 983 грн. 63 коп. - шкоди завданої недостачею вантажу та 860 грн. 25 коп. - судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" (83059, м.Донецьк, вул. Майська, 66, р/р 26008200130006 у ПАТ "Європромбанк" у Донецькій області, МФО 377090, код ЄДРПОУ 30962337) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, р/р 26003005410004 в АКБ "Індустріалбанк" м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191224) 2 983 грн. 63 коп. - шкоди завданої недостачею вантажу та 860 грн. 25 коп. - судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота Рішення підписано 29.08.2013р.