Рішення № 33211387, 29.08.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2495/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"29" серпня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 15 серпня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір №NKXRRХ09060029, відповідно до якого банк надав останньому на придбання товару та сплату комісії кредитні кошти в розмірі 1 942,80 грн. на строк до 15 серпня 2008 року (включно), а відповідач зобовязався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 1 % на місяць від суми залишку заборгованості та щомісячну комісію в розмірі 47,60 грн., а всього щомісячно вносити не менше 220,37 грн.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є обов`язок останнього сплачувати банку проценти в підвищеному розмірі 15,17% на місяць, а також неустойку (штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості та пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення).

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії виконував не належним чином в звязку з чим станом на 26 березня 2013 року виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 24 818,02 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту 1 942,80 грн.;

- заборгованість по процентам 10 211,65 грн.;

- заборгованість по комісії 424,95 грн.;

- нарахованої пені 10 580,62 грн.;

- нарахованих штрафів в загальному розмірі 1 658 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_2 в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причина його неявки суду не відома.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних в ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 15 серпня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір №NKXRRХ09060029, відповідно до якого банк надав останньому на придбання товару та сплату комісії кредитні кошти в розмірі 1 942,80 грн. на строк до 15 серпня 2008 року (включно), а відповідач зобовязався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 1 % на місяць від суми залишку заборгованості та щомісячну комісію в розмірі 47,60 грн., а всього щомісячно вносити не менше 220,37 грн.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є обов`язок останнього сплачувати банку проценти в підвищеному розмірі 15,17% на місяць, а також неустойку (штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості та пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти, внести інші платежі.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання та повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбаченому договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним та комісії.

В звязку з цим станом на 26 березня 2013 року виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 23 160,02 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту 1 942,80 грн.;

- заборгованість по процентам 10 211,65 грн.;

- заборгованість по комісії 424,95 грн., а також пені в розмірі 10 580,62 грн., яка нарахована підставно та відповідно до умов договору, при цьому розмір останньої не перевищує розміру заборгованості по кредиту.

Тому, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України.

Що стосується нарахованого штрафу, то суд виходить з наступного.

Як вбачається з кредитного договору, підставою нарахування банком штрафу є порушення позичальником строків платежів (п. 5.3 Умов). Така ж підстава зазначена для нарахування пені за договором (п. 5.1 Умов).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, тому не можуть бути застосовані одночасно, оскільки це приведе до застосуванням подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення штрафу за порушення строків платежів задоволенню не підлягають, оскільки у даному випадку за наявності передбачених умовами кредитного договору штрафів і пені, як окремих видів штрафних санкцій, має місце подвійна цивільно-правова відповідальність одного і того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) підлягає стягненню судовий збір в розмірі 231,60 грн..

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №NKXRRХ09060029 від 15 серпня 2007 року, що утворилася станом на 26 березня 2013 року в розмірі 23 160 (двадцять три тисячі сто шістдесят) гривень 02 копійки, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також 231 (двісті тридцять одну) гривню 60 копійок судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Вуїв