Ухвала суду № 33210584, 22.08.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/8223/13-ц Провадження № 22-ц/772/2254/2013Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т.П.Категорія: 19Доповідач: Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Луценка В.В., Марчук В.С.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю представника відповідача, апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судо-вих засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

Харківського національного університету внутрішніх справ

до ОСОБА_2 про стягнення витрат,

пов'язаних з навчанням, в сумі 38482,31 гривні,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Він-ницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2013 року ( а. с. 110-112 ) позов Харківського національного університету внутріш-ніх справ задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь університету фактичні витрати, пов'язані з його навчанням, а саме грошові кошти в сумі 28779,20 гривень, судовий збір у розмірі 287,79 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, ОСОБА_2 оскар-жує його в апеляційному порядку, просить дане рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові ( а. с. 114-117 ). Апелянт вважає оскаржу-ване рішення необ'єктивним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення по скарзі представника апелянта, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, наявні в ній, в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді пер-шої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сто-рони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених ти-ми доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтова-ності є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис-новків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України», статтями 525, 526 ЦК України визначено підстави та порядок від-шкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих нав-чальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, витрат, повязаних їх утриманням в таких закладах. Відповідач наказом позивача від 15 серпня 2007 року № 415 о/с був зарахований курсантом 1 курсу навчально-наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції Харківського націона-льного університету внутрішніх справ, з ним був укладений відповідний до-говір, де зазначалася можливість відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням та навчанням, згідно із затвердженим розрахунком у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в ор-ганах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення нав-чання. Після закінчення навчання у 2011 році, у червні 2012 року ОСОБА_2 звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням, фактично в односторонньому порядку відмовившись від виконання взятого на себе дого-вором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України зобов'язання про відпрацювання за фахом протягом трьох років після закінчення навчання. Відтак, суд прийшов до вірного висновку про зобов'язання ОСОБА_2 відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням і навчанням.

Судом першої інстанції належним чином перевірено і відкориговано розмір витрат, що підлягають відшкодуванню відповідачем у справі. Суд врахував належність і допустимість доказів цієї частини позовних вимог, представлених суду позивачем, дав належну правову оцінку показанням допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Суд врахував, що позивач як вищий військовий навчальний заклад МВС України, контролює використання бюджетних коштів, виділених державою саме закладу для підготовки фахівців певної галузі, реагує на порушення ви-пускниками договірних зобов'язань щляхом звернення в суд з позовами про відшкодування понесних державою витрат на їх навчання. Відповідно до п. 3 Порядку відщкодування особами витрат, пов'язаних з утриманням курсантів, кошти відшкодовані з осіб, враховуються у кошторисних показниках як власні надходження закладу та витрати на утримання курсантів.

Колегія суддів не погоджується з позицією апелянта щодо звільнення його від відшкодування витрат з тієї підстави, що умови дійсного договору по ок-ремих пунктах позивачем не виконані, оскільки цей договір ОСОБА_2 в установленому порядку не оспорювався, такі його твердження в даний час не можна визнати такими, що заслуговують на увагу.

Колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апелянта, його представ-ника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду, викла-дених в оскаржуваному рішенні, щодо відсутності підстав для звільнення ОСОБА_6 від відшкодування витрат, понесених державою, на його нав-чання у Харківському національному університеті внутрішніх справ. З цього приводу позивачем надані суду апеляційної інстанції обгрунтовані та детальні заперечення на скаргу.

Згідно ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Ко-дексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визна-ченні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивіль-ного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справед-ливості.

Суд першої інстанції не помилився у визначенні правовідносин, що скла-лися між сторонами у справі, та регулюються, крім спеціальних норм права також нормами цивільного законодавства України в частині зобов'язального права, виконання зобов'язання, суд застосував саме ті норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини, дав повну та об'єктивну оцінку показанням допитаних свідків, всім іншим доказам сторін, наданими суду у відповідності з ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, згідно яких кожна сто-рона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апе-ляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інс-танції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

05 липня 2013 року суд першої інстанції ухвалив рішення з врахуванням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства. Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України судове рішення належним чи-ном мотивоване, тому підстав для задоволення апеляційної скарги, доводи якої не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК Ук-раїни, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізова-ного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двад-цяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді:

З оригіналом вірно: