Постанова № 33206868, 12.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 серпня 2013 рокуСправа №827/1911/13-а18 год. 06 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

за участю: представників позивача, ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреність б/н, від 05.08.2013 року;

- ОСОБА_3, довіреність № 940 від 06.08.2013 року;

представників відповідача, відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі, Цеменка Миколи Миколайовича, довіреність б/н від 22.07.2013 року;

- Сємібратьєва Олексія Івановича, довіреність б/н від 12.06.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною в частині ухилення від направлення постанов про відкриття виконавчого провадження;

- визнання дій в частині опису та вилучення майна, яке належить позивачу на праві спільної сумісної власності з дружиною протиправними;

- визнання дій щодо опису та вилучення персонального комп'ютера як предмета, включеного до переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчим провадженням протиправними;

- зобов'язання виключити з опису та повернути власникові персональний комп'ютер з клавіатурою і монітором.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні (проведенні) виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням № 102/9-12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя суми боргу в розмірі 25082,20 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення в обґрунтування позову, просили позов задовольнити.

Крім того представники позивача в судовому засіданні пояснили, що про існування зведеного виконавчого провадження позивач дізнався з ухвали Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.06.2013 року про примусове проникнення до житла боржника, викликів до державного виконавця як і постанов про відкриття виконавчого провадження позивач не отримував, таким чином позивач був позбавлений права на оскарження рішення та дій державного виконавця.

Зазначено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.06.2013 року надано дозвіл державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі (далі ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі), на виконанні у якого перебуває зведене виконавче провадження № 102/9-12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя (далі УПФУ Ленінського району м. Севастополя) суми боргу, примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 з метою тільки перевірити майновий стан боржника, а ні для опису та арешту майна, таким чином позивач вважає, що державним виконавцем були перевищені повноваження.

Також зазначено, що ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 01.08.2013 року по справі № 22ц-797/2082/2013 ухвала Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.06.2013 року у справі за поданням виконуючого обов'язки начальника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі Гаврилюк Ю.М. про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1, залишена без змін, отже, державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі проведено виконавчі дії до часу набрання законної сили ухвали суду.

Представники позивача пояснили, що під час вилучення майна державний виконавець вийшов за межі своєї компетенції, наданої йому законом. У квартирі, до якої дозволено примусове проникнення, крім позивача мешкає його дружина - ОСОБА_2 та двоє дітей. Сімейним кодексом України встановлено, що майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, та у порушення пункту 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі склавши опис майна, не з'ясував, володіє боржник майном спільно з іншими особами, чи ні. Так, у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Крім того зазначено, що під час проведення виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням № 102/9-12 описано та вилучено майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, відповідно до переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, тому позивач просить зобов'язати ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі виключити зазначене майно з акту опису та повернути вилучене майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях, надали суду пояснення в обґрунтування заперечень та докази, просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, що відділом державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі 30.05.2011 р. відкрито виконавче провадження № 26790622 про примусове виконання постанови № 354 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя заборгованості у розмірі 680,00 грн.;

- 29.08.2011 р. відкрито виконавче провадження № 28391841 про примусове виконання постанови № 573 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя заборгованості у розмірі 680,00 грн.;

- 09.12.2011 р. відкрито виконавче провадження № 30283034 про примусове виконання постанови № 694 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя заборгованості у розмірі 3434,00 грн.;

- 23.03.2012 р. відкрито виконавче провадження № 31826487 про примусове виконання постанови № 866 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя заборгованості у розмірі 3468,00 грн.;

- 11.05.2012 р. відкрито виконавче провадження № 32532770 про примусове виконання постанови № 126 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя заборгованості у розмірі 3502,00 грн.;

- 11.05.2012 р. відкрито виконавче провадження № 32532969 про примусове виконання постанови № 158 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя заборгованості у розмірі 3536,00 грн.;

- 21.05.2012 р. відкрито виконавче провадження № 32661426 про примусове виконання постанови № 208 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя заборгованості у розмірі 3570,00 грн.;

- 07.09.2012 р. відкрито виконавче провадження № 34204955 про примусове виконання постанови № 398 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя заборгованості у розмірі 3604,00 грн.;

- 27.09.2012 р. відкрито виконавче провадження № 34485288 про примусове виконання постанови № 440 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя заборгованості у розмірі 3638,00 грн.;

- 02.11.2012 р. відкрито виконавче провадження № 35023818 про примусове виконання постанови № 517 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя заборгованості у розмірі 3672,00 грн.;

- 02.11.2012 р. відкрито виконавче провадження № 35023546 про примусове виконання постанови № 518 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя заборгованості у розмірі 3706,00 грн.

14.03.2012 року державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень в зведене, надано № 102/9-12 та накладено арешт на майно боржника у межах загальної суми стягнення - 25082,20 грн.

Що стосується вимоги про визнання протиправною бездіяльність ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі в частині ухилення від направлення постанов про відкриття виконавчого провадження слід зазначити наступне.

Судом досліджено матеріали зведеного виконавчого провадження № 102/9-12, копію якого долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що 23.07.2012 р., державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі здійснений вихід до місця проживання боржника з метою перевірки майнового стану боржника, але боржник вхідну двір державному виконавцю не відчинив, про що складений відповідний акт та залишена повістка про виклик до ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі (а.с. 67);

- 26.09.2012 р. державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі здійснений вихід до місця проживання боржника з метою перевірки майнового стану боржника, двері відкрила дружина боржника, з її слів чоловік знаходиться на роботі, про що складений відповідний акт, повістка про виклик до ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі на 02.10.2012 р. передана дружині (а.с. 65);

- 17.05.2013 р. державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі здійснений вихід до місця проживання боржника з метою перевірки майнового стану боржника, але боржник вхідну двір державному виконавцю не відчинив, про що складений відповідний акт та залишена повістка про виклик до ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі на 18.05.2013 р. (а.с. 63);

- 25.06.2013 р. державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі здійснений вихід до місця проживання боржника з метою перевірки майнового стану боржника, в квартирі знаходився чоловік, який представився сином боржника, двері відкрити відмовився, повідомлений усно про проведення виконавчих дій пов'язаних з примусовим проникнення до житла 17.07.2013 року в 10-00, боржнику в двері залишена повістка на 26.06.2013,про що складений відповідний акт (а.с. 58).

З матеріалів справи вбачається, що вимоги державного виконавця з'явитися до ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі боржник не виконує, про поважні причини неявки не повідомляє.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон № 606) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

Статтею 31 Закону № 606 встановлений порядок надсилання документів виконавчого провадження. Зокрема, частиною 1 цієї статті передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з реєстрів направлень, копій постанов про відкриття виконавчого провадження надіслані на адресу ОСОБА_1 із супровідними листами:

- за вих. № 11842/2/9 від 30.05.2011 року,

- № 23618/2/9 від 29.08.2011 року,

- № 35024/2/9 від 09.12.2011 року,

- № 5364/2/9 від 23.03.2012 року,

- № 8901/2/9 від 11.05.2012 року,

- № 8899/2/9 від 11.05.2012 року,

- № 9480/2/9 від 21.05.2012 року,

- № 19200/2/9 від 10.09.2012 року,

- № 20415/2/9 від 28.09.2012 року,

- № 22025/2/9 від 02.11.2012 року,

- № 22026 від 02.11.2012 року (а.с. 135-159).

У судовому засіданні представники відповідача пояснили, що вказані листи разом з постановами про відкриття виконавчого провадження були надіслані на адресу боржника кур'єрською кореспонденцією та повернуті до ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі з позначками " відмова в отриманні" та "за спливом строку зберігання".

Твердження про те, що ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі ухиляється від направлення постанов про відкриття виконавчого провадження повністю спростовані матеріалами справи, а тому, в цей частині вимог слід відмовити.

Щодо вимог про визнання дій у частині опису та вилучення майна, яке належить позивачу на праві спільної сумісної власності з дружиною, складеного 17.07.2013 протиправними, судом зазначається наступне.

Виконуючий обов'язки начальника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі Гаврилюк Ю.М. звернувся до Ленінського районного суду м. Севастополя з поданням про примусове проникнення до житла боржника у зв'язку з необхідністю здійснення (проведення) виконавчий дій за заведеним виконавчим провадженням № 102/9-12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя суми боргу в розмірі 25 082,20 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.06.2013 року, яка ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 01.08.2013 р., залишена без змін, подання ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі задоволено, дозволено державному виконавцю ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану боржника ОСОБА_1

17.07.2013 року державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі у присутності понятих та представника УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя проведено виконавчі дії, а саме: примусове входження до житла боржника з метою перевірки майнового стану, про що складено акт державного виконавця. При перевірці майнового стану виявлено майно, яке підлягає опису та арешту, про що був складений акт опису та арешту майна і встановлено обмеження права користуватися ним. Описано і накладено арешт на таке майно:

- телевізор ж/к SARP AQUOA model LC 540 E + пульт;

- TV тюнер KAON K-F 2270CO + пульт;

- DVD-програвач PIONEER + пульт;

- колонки PIONEER - 3 шт.;

- монітор ж/к DELL чорного кольору;

- комп"ютена миша TruST;

- системний блок з позначками GOTAC, ASUS, INTEI;

- ВЕБ-камера logitech;

- клавіатура lienius;

- роутер D-Link;

- іграшка сувенірна гумова "Зебра";

- саббуфер чорного кольору ACTIVE S-1 HOM THEATRE;

- колонки чорного кольору до саббуфера - 2 шт.

Описане майно прийняв на відповідальне зберігання представник УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя Дібрівська Г.А.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 73 Сімейного кодексу України за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Стосовно доводів представників позивача про те, що перевірка майнового стану передбачає під собою тільки огляд приміщення і майна, яке там знаходиться, слід зазначити.

Відповідно до статті 11 Закону № 606 державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно із Законом № 606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до Закону № 606 державний виконавець у ході перевірки майнового стану боржника має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам; проводити огляд зазначених приміщень; арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Згідно зі статтею 32 Закону № 606 звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника є заходом примусового виконання рішень.

Порядок звернення стягнення на майно боржника встановлений главою 5 вказаного Закону.

Відповідно до статті 52 Закону № 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно зі статтею 57 Закону № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до статті 60 Закону № 606 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

- з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту;

- у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Отже, якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на тому, що майно, яке вилучено, належить позивачу на праві спільної сумісної власності з дружиною, але у встановленому законом порядку не було проведено виділу частки спільної сумісної власності.

Тому доводи представників позивача не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постановою державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі Бурдейної В.Є. від 27.12.2012 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми боргу, заборонено здійснювати відчуження, укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, таким чином накладено арешт на майно ОСОБА_1, а саме, на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 та обмеження відчуження легкового автомобілю НОМЕР_1 за погодженням з обтяжувачем, публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», який знаходиться у заставі рухомого майна на підставі кредитного договору № 910.15176 від 22.05.2012 року.

Таким чином доводи представників позивача про те, що можливе звернення стягнення на транспортний засіб, повністю спростовані матеріалами справи.

Що стосується твердження позивача про те, що у державного виконавця не було встановлених законом підстав проводити примусові виконавчі дії, судом зазначається наступне.

Згідно з ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 01.08.2013 року по справі № 22ц-797/2082/2013 апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.06.2013 року у справі за поданням виконуючого обов'язки начальника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі Гаврилюк Ю.М. про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1, відхилена, ухвала Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.06.2-13 року залишена без змін.

Ухвала Апеляційного суду міста Севастополя набрала законної сили 01.08.2013 року

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі проведено виконавчі дії до часу набрання законної сили ухвали Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.06.2013 року, а тому у цієї частині позов підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про визнання дій під час опису та вилучення комп'ютера, як предмета, включеного до переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, слід зазначити наступне.

Відповідно до Закону № 606 стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на такі види майна та предмети, що належать боржникові на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідні для боржника, членів його сім'ї та осіб, які перебувають на його утриманні, зокрема, інструменти, необхідні для особистих професійних занять (швейні, музичні тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, дружина, ОСОБА_2, працює старшим викладачем кафедри Інформаційних систем факультету АВТ Севастопольського Національного технічного університету.

У судовому засіданні представниками позивача не доведено, що ОСОБА_2 для особистих професійних занять вдома необхідний комп'ютер. Не надано належних та допустимих доказів того, що використовування комп'ютеру провадиться у зв'язку з викладацькою діяльністю

Отже, комп'ютер з клавіатурою і монітором, у даному випадку, не підпадає під перелік майна, необхідний для особистих професійних занять, а тому, у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Що стосується вимог про зобов'язання ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі виключити з опису та повернути власникові персональний комп'ютер з клавіатурою і монітором, суд зазначає наступне.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 12.08.2013 року провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, в частині вимог про зобов'язання виключити із акту опису та арешту майна, закрито.

Аналізуючи вищезазначені норми Закону № 606 вбачається, що повернення вилученого під час проведення виконавчих дій майна можливо лише на підставі рішення суду щодо виключення майна із опису, тому у задоволенні цієї частини позову слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 Закону № 606 закріплені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні, згідно з якими державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Критерій вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

Прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення - цей критерій випливає з принципу гласності прийняття рішень. Суб'єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб'єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо.

Принцип гласності також вимагає від суб'єкта владних повноважень забезпечити особі доступ до інформації про обставини, які можуть бути покладені в основу рішення та включає право особи на допомогу з боку суб'єкта владних повноважень у вигляді роз'яснення її прав, процедур тощо, а також право на захист, право мати представника, право знати про рішення, прийняте суб'єктом владних повноважень.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2).

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем не у повному обсязі дотримано вимог чинного законодавства, чим порушені права, свободи та законні інтереси позивача у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі щодо проведення опису, арешту та вилучення майна під час проведення виконавчих дій 17 липня 2013 року стосовно ОСОБА_1.

Разом з тим, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки обґрунтування цих вимог спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі яки виразилися у проведенні опису, арешту та вилученні майна під час проведення виконавчих дій 17 липня 2013 року стосовно ОСОБА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 17,20 грн.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено та постанова підписана 19.08.2013 року.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, у порядку, передбаченому статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В.Мінько