Постанова № 33206810, 30.08.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5618/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року м. Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Одеського міського центру зайнятості Антоненко І.І.- за довіреністю №2523/19-06 від 01.07.2013р.

Відповідач: ОСОБА_2 до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення внаслідок умисного приховування особою обставин, які впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 4768,84грн., -

ВСТАНОВИВ:

Одеський міський центр зайнятості звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 кошти витрачені на виплату допомоги по безробіттю у сумі 4768,84грн.

Відповідач у судове засідання 27.08.2013р. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, проте наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на зазначену в реєстраційних документах адресу відповідача, повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу зв'язку - "за зазначеною адресою не знаходиься".

При цьому, як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, а саме Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.05.2013р. НОМЕР_1, місцезнаходженням ОСОБА_2 є саме - АДРЕСА_1.

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, з огляду на відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача на адміністративний позов, справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно до приписів ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до п.6 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-IIІ (зі змінами та доповненнями) функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 21 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012року №5067-VI (зі змінами та доповненнями) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Відповідно до п.п.1,2 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013року №19/2013 (зі змінами та доповненнями) Державна служба зайнятості України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами і дорученнями Президента України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Міністра.

Згідно з п.3 означеного Положення основними завданнями Служби, у тому числі, є реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Відповідно до п.п.28 п.4 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013року №19/2013 служба відповідно до покладених на неї завдань представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями з питань соціального захисту, а також з органами соціального страхування на випадок безробіття іноземних держав, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009р. №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009р. №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009р. за №232/16248 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.п.2,3 якого розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли: під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Таким чином, судом встановлено, що Одеський міський центр зайнятості наділений повноваженнями щодо звернення до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 суми виплаченого забезпечення внаслідок умисного приховування особою обставин, які впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 4768,84грн.

Зокрема, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 23.01.2013р. ОСОБА_2 звернувся до Одеського міського центру зайнятості з відповідною письмовою заявою, в якій просив надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та, зокрема, повідомив, що на даний час він не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує.

Відповідно до наказу Одеського міського центру зайнятості від 28.01.2013р. №НТ130128 ОСОБА_2 отримав статус безробітного, а відповідно до Наказу від 30.01.2013р. № НТ130130 йому призначено допомогу по безробіттю.

Судом з"ясовано, що ОСОБА_2 зареєстрований як Фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Одеської міськради 16.03.2007р. за реєстраційним №25560000000056148, про що свідчить наявний у матеріалах справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.05.2013р. НОМЕР_1.

У зв'язку з виявленням факту того, що ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 28.05.2013р. Одеським міським центром зайнятості прийнято Наказ №НТ130528 про припинення виплати допомоги по безробіттю, та повернення здійснених за період з 30.01.2013р. по 28.05.2013р. виплат у загальному розмірі 4768,84грн.

У зв'язку з чим, Одеським міським центром зайнятості на ім'я ОСОБА_2 31.05.2013р. був надісланий Лист №2113/19/06, у якому зазначено, що ОСОБА_2 за період з 30.01.2013р. по 28.05.2013р. було отримано допомоги по безробіттю на загальному суму 4768,84грн., яку необхідно повернути у встановленому порядку, відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.6.14 Поряку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012року №5067-VI (зі змінами та доповненнями) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п.5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013р. №198 (зі змінами та доповненнями) статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", з першого дня реєстрації у територіальному органі на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону.

Так, як встановлено судом та зазначено вище 23.01.2013р. ОСОБА_2 звернувся до Одеського міського центру зайнятості з відповідною письмовою заявою за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у якій просив надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», не зазначаючи при цьому, що на даний час він зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, у зв'язку з чим відповідача - ОСОБА_2 було взято на облік та проведено виплату допомоги по безробіттю за період з 30.01.2013р. по 28.05.2013р. у загальній сумі 4768,84грн.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Однак, судом з'ясовано, що в порушення вимог даного припису Закону України відповідач - ОСОБА_2 при поданні до Одеського міського центру зайнятості заяви від 23.01.2013р. та на протязі всього часу виплати йому допомоги по безробіттю не повідомив, що зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, та на момент подання означеної заяви, не знятий з обліку.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009р. №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009р. №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009р. за №232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Зокрема, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема, за період з 30.01.2013р. по 28.05.2013р. відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю у загальній сумі 4768,84грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного, та як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, за ОСОБА_2 рахується заборгованість по поверненню коштів отриманих, у зв'язку з безробіттям у загальному розмірі 4768,84грн.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом па підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення внаслідок умисного приховування особою обставин, які впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 4768,84грн., правомірні, документально підтверджені, відповідають приписам чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю, з вищенаведених підстав.

Керуючись ч.4 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення внаслідок умисного приховування особою обставин, які впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 4768,84грн., задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1., ідент.НОМЕР_2) на користь Одеського міського центру зайнятості (65078, м.Одеса, вул.Генерала Петрова,22-В, код ЄДРПОУ 35358018, р/р 37176305900002, МФО 828011) суму допомоги по безробіттю в загальному розмірі 4768(чотири дві сімсот шістдесят вісім)грн. 84коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 30 серпня 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.