Постанова № 33206367, 23.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2013 року Справа № 912/365/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

від позивача: Кучерева Н.В., довіреність №09-32/360 від 18.03.13, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу селянського фермерського господарства "Павел",

с. Пишне Долинського району Кіровоградської області

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.13р.

у справі № 912/365/13-г

за позовом: публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в

м. Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ

до відповідача: селянського фермерського господарства "Павел", с. Пишне Долинського району Кіровоградської області

про стягнення 12 224 912,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 4/2 від 27.05.10 р. на загальну суму 12 224 912,40 грн., в тому числі заборгованість по кредиту - 7 963 781,46 грн., заборгованість по платі за надання послуг з управління кредитом - 2 370 570,75 грн., заборгованість по платі за надання послуг з управління кредитом - 79 019,04 грн., пеня за несвоєчасне погашення сум кредиту - 1 644 472,83 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 161 679,03 грн., пеня за несвоєчасну сплату плати за надання послуг з управління кредитом - 5 389,29 грн.

Позовні вимоги мотивований неналежним виконанням умов укладеного договору.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.05.13р. у справі № 912/365/13-г (суддя Коротченко Л.С.) позов задоволено.

Стягнуто з селянського фермерського господарства "Павел" на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість в сумі 12 224 912,40 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 7 963 781,46 грн.; проценти за користування кредитом - 2 370 570,75 грн.; заборгованість по платі за надання послуг з управління кредитом - 79 019,04 грн.; пеня за несвоєчасне погашення сум кредиту - 1 644 472,83 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 161 679,03 грн.; пеня за несвоєчасну сплату плати за надання послуг з управління кредитом - 5 389,29 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820,00 грн.

Рішення митивовано тим, що в порушення умов укладеного договору, відповідач в одностороньому порядку відмовитвся від виконання зобов'язання за договором, оскільки у встановлений строк не повернув у повному обсязі кредит та не сплачує проценти за користу вання кредитом і плату за наданя послуг з управління кредитом, що призвело до настання правових наслідки, встановлених договором та законом.

Не погодившись з рішенням господарського суду, СФГ «Павел», звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким віждмовити в задоволенні позовних вимог.

Так скаржник зазначає, що позивачем не надано належних доказів надання позичальнику кредиту відповідно до п.2.3 Кредитного договору, а господарський суд прийняв рішення на підставі недоведеного факту та що «Реєстр проплачених електронних розрахункових документів клієнта, який формується банком за 09.06.2010 р.» не є розрахунковим документом.

Таким чином, судом в порушення ст. 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», прийнято рішення на підставі недоведеного факту надання кредиту.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.13р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлялося про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.

В судовому засіданні 23.08.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.10р. між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Банк) та селянським фермерським господарством "Павел" (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 4/2 (далі - Договір, а.с. 12-16).

30.05.11 р., 09.06.10 р. та 08.09.11 р. сторонами укладено договори про внесення змін до Договору № 5, № 19 та № 305/02-11 відповідно (а.с. 17-18, 123), що є невід'ємними частинами Договору.

Так, договором про внесення змін № 19 від 09.06.10 р. сторонами викладено в новій редакції п. 2.3. та п. 4.2.6. Договору.

Відповідно до Договору про внесення змін № 305/02-11 від 08.09.11 р. до Договору, у зв'язку з припиненням діяльності філії "Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області" шляхом реорганізації у Криворізьке безбалансове відділення філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" та перенесенням обліку заборгованості Позичальника до філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ", преамбула та розділ "Юридичні адреси та реквізити сторін" Договору викладені в редакції преамбули та розділу "Юридичні адреси та реквізити сторін цього договору про внесення змін, внаслідок чого кредитодавцем є публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ".

В п. 3.1 та п. 3.12 Договору рахунок "20630350143905" замінений на рахунок "2063935141941"; в п. 3.11 Договору рахунок "26003301143905" замінений на рахунок "2600330141941".

Згідно п. 2.2 Договору (в редакції Договору про внесення змін № 5 від 30.05.11 р.) дата остаточного повернення всієї суми кредиту - 31 грудня 2011 року. Погашення кредиту здійснюється за графіком, визначеним у вказаному пункті Договору.

Свої зобов'язання за Договором Банк виконав належним чином та в повному обсязі, надавши Позичальнику кредитні кошти в сумі 10 294 992,41 грн.

Вказане підтверджується копією реєстру проплачених електронних розрахунків документів Позичальника, який сформований Банком за 09.06.10 р. на загальну суму 10 274 499,26 грн., копією платіжного доручення № 57 від 09.06.10 р. на суму 20 493,15 грн., а також випискою про рух коштів по позичковому рахунку № 206303501143905 за період з 27.05.10 р. по 30.06.10 р. про надання Позичальнику кредиту на рефінансування заборгованості на загальну суму 10 294 992,41 грн. (а.с. 42- 44, 45)

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, в порушення вказаних норм закону та умов Договору, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язання за Договором, оскільки у встановлений п.2.2 Договору строк кредит у повному обсязі не повернув, та не сплачує проценти за користування кредитом і плату за надання послуг з управління кредитом.

Доказів сплати заборгованості по кредиту в сумі 7 963 781,46 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.03.12 р. по 26.02.13 р. - 2 370 570,75 грн., заборгованості по платі за надання послуг з управління кредитом за період з 01.03.12 р. по 26.02.13 р. - 79 019,04 грн. - не надано.

Відтак, на думку колегії Банк має право вимагати від СФГ «Павел» належного виконання зобов'язання за укладеним договором.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення сум кредиту в розмірі 1 644 472,83 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в розмірі 161 679,03 грн., пеня за несвоєчасну сплату плати за надання послуг з управління кредитом в розмірі 5 389,29 грн.(а.с. 21-24) відповідають умовам Договору (п.3.4, п. 3.5., 5.3, 6.15 Договору) та вимогам чинного законодавства.

Поряд з цим, слід зауважити, що надуманними та необгрунтованими є посилання скаржника, що ПАТ Промінвестбанк не надано належних доказів надання СФГ «Павел» кредиту відповідно до п.2.3 Кредитного договору, а господарський суд прийняв рішення на підставі недоведеного факту та що «Реєстр проплачених електронних розрахункових документів клієнта, який формується банком за 09.06.2010 р.» не є розрахунковим документом.

Господарським судом встановлено, що надання скаржнику кредиту підтверджується Реєстром проплачених електронних розрахункових документів клієнта, який формується банком за 09.06.2010 p., який знаходиться у матеріалах справи (а.с. 42-44) та що згідно норм Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом.

В той же час, скаржником не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.34 ГПК України, які б спростовували доводи ПАТ Промінвестбанк.

У відповідності до ст.40 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» розрахункові банківські операції - це рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженням клієнтів або а результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

За приписами ст.51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно з правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначається Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», далі - Закон про платіжні системи.

Пунктом 1.6 ст.1 Закону про платіжні системи передбачено, що документ на переказ - це електронний або паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайрінговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів.

Пункт 1.15 ст. 1 вказаного Закону встановлює, що ініціатор - це особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

За правилами п.1.24 ст.1 Закону про платіжні системи переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Пунктом 1.31 ст.1 Закону про платіжні системи визначено, що платіжний інструмент - це засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який використовується для ініціювання переказів. До платіжних інструментів належать документи на переказ

У відповідності з п.17.2 ст.17 Закону про платіжні системи - документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобів формування і обробки документів на переказ визначаються Національним банком України.

В силу п.18.1 ст.18 Закону про платіжні системи електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа на переказ. Пункт 18.2 ст.18 цього Закону встановлює, що порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису, для засвідчення електроного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України, а згідно з п.18.4 цієї ж статті Закону електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання.

Відповідно до п.22.5 Закону про платіжні системи подання паперових розрахункових документів до банку має здійснюватися клієнтом особисто, якщо інше не передбачено договором. Подання електронних платіжних документів може здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних засобів, які забезпечують зв'язок з програмно-технічними засобами цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються Національним банком України.

Детальний порядок здійснення безготівкових розрахунків в національній валюті, а також загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначений Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, далі - Інструкція про безготівкові розрахунки (п.1.2 цієї Інструкції).

Пункт 1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки передбачає, що під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді, а по п. 1.14 цієї Інструкції банк під час здійснення розрахункових операцій застосовує платіжні інструменти, що визначені цією главою, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку та внутрішніми процедурами банку.

Абзацом 4 п.2.24 Інструкції про безготівкові розрахунки встановлено, що умови (строки, періодичність тощо) передавання розрахункових документів, у тому числі електронних розрахункових документів, що підтверджують списання/зарахування коштів з/на рахунків/и клієнтів банку або підтверджують прийняття документів на інкасо та інших документів, визначаються в договорах банківського рахунку клієнтів з урахуванням вимог цієї Інструкції.

З метою проведення безготівкових розрахунків по платіжних документах в електронній формі і обміну повідомленнями інформаційного характеру із застосуванням каналів модемного зв'язку між ПАТ Промінвестбанк та Скаржником укладено Договір на встановлення і використання програмного забезпечення системи «Клієнт-Банк» №259/13 від 24.09.2003 p., далі - Договір системи «Клієнт-Банк».

Отже, між ПАТ Промінвестбанк та Скаржником виникли договірні відносини щодо здійснення безготівкових розрахунків на підставі розрахункових документів в електронній формі по системі «Клієнт-Банк», внаслідок чого останнім отримано відповідне програмне забезпечення та цифровий підпис осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком.

Реєстр проплачених електронних розрахункових документів Клієнта, який формується Банком містить повний перелік реквізитів розрахункових документів, відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку (Скаржником) до виконання, час проплати цих документів ПАТ Промінвестбанк та підписаний відповідальним виконавцем ПАТ Промінвестбанк.

Таким чином, факт надання ПАТ Промінвестбанк кредиту Скаржнику обґрунтовано і правомірно підтверджується Реєстром проплачених електронних розрахункових документів Клієнта, який формується Банком за 09.06.2010 p., який є первинним документом, що надійшов від Скаржника в ПАТ Промінвестбанк для оплати з позичкового рахунку для надання кредиту відповідно до цільового призначення кредиту.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.

В силу ст.. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватись виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Таким чином, ПАТ Промінвестбанк у відповідності із ст..ст.32-34 ГПК України наданий належний та допустимий доказ видачі кредиту та отримання цього кредиту скаржником у розумінні Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті - «Реєстр проплачених електронних розрахункових документів, який формується Банком за 09.06.2010 p.».

Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обгрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому його слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2013. у справі

№ 912/365/13-г - залишити без змін, а апеляційну скаргу Дейнеки Ольги Володимирівни,

м. Дніпропетровськ - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов