Постанова № 33206080, 27.08.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3325/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року 15:10м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І. при секретаріРепецькій І. Ю. за участі: представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Накота" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, у якому, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у Акті перевірки від 31.07.2013 р. №3216/22-25-22-07/38481832 просить суд зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області вилучити із даного акту наступні висновки: "завищення податкових зобов'язань на загальну суму 4457461 грн. задекларованих у додатку 5 "Розшифровки зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з ПДВ за лютий-квітень 2013 р."; "завищення податкового кредиту на загальну суму 4452634 грн. задекларованого у додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з ПДВ лютий-квітень 2013р.".

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задоволити із підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Детально позицію відповідача викладено у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. У задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 25.07.2013 р. №000141, 000142, виданих ДПІ у м. Хмельницькому, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Накота" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за лютий-квітень 2013 р..

За результатами проведеної перевірки 31.07.2013 року було складено Акт №3216/22-25-22-07/38481832 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Накота" (Код ЄДРПОУ 38481832) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за лютий-квітень 2013 р.", у якому зроблено наступні висновки:

1. У ТОВ "Накота" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях із продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст. 22, 185, 187, ст. 188, ст. 189 Податкового Кодексу України за лютий-квітень 2013 р.;

2. На порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України, ТОВ "Накота" завищено обсяг операцій з поставки товарів (робіт, послуг) , що призвело до:

- завищення податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ 15013 грн., задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ за лютий-квітень 2013 р., у т.ч. в розрізі звітних періодів: лютий 2013 р. на загальну суму ПДВ - 875 грн., березень 2013 р. на загальну суму 1148 грн., квітень 2013 р. на загальну суму 12990 грн.;

- завищення податкових зобов'язань на загальну суму 4457461 грн., задекларованих у Додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з ПДВ за лютий-квітень 2013 р., в т.ч. в розрізі звітних періодів: лютий 2013 р. на загальну суму ПДВ 4023365 грн., березень 2013 р. на загальну суму ПДВ 131135 грн., квітень 2013 р. на загальну суму ПДВ 302961 грн.;

3. На порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, ТОВ "Накота" завищено обсяг операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що призвело до:

- завищення податкового кредиту на загальну суму 10186 грн. задекларованого у податкових деклараціях з ПДВ за лютий-квітень 2013 р., в т.ч. в розрізі звітних періодів: лютий 2013 р. на загальну суму ПДВ - 187 грн., березень 2013 р. - на загальну суму ПДВ - 0 грн., квітень 2013 р. на загальну суму ПДВ 9999 грн.;

- завищення податкового кредиту на загальну суму 4452634 грн., задекларованого у Додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий-квітень 2013 р. в т.ч. звітних періодів: лютий 2013 р. - на загальну суму ПДВ 4022677 грн., березень 2013 р. на загальну суму ПДВ 129987 грн., квітень 2013 р. на загальну суму ПДВ - 299970 грн.".

Не погоджуючись із частиною висновків, позивач просить суд вилучити їх із Акта перевірки у примусовому порядку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Однією із функцій органів державної податкової служби яку вони виконують згідно підпункту 19.-1.1.1 пункту 19.-1.1 статті 19 Податкового кодексу України є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Для виконання такої функції, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 75.1, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлений статтею 78 Податкового кодексу України.

Суд вважає, що законодавцем у Податковому кодексі України передбачена процедура для проведення документальної позапланової перевірки платника податків для надання можливості податковому органу впевнитися чи є порушення із його сторони, в зв'язку із отриманням податкової інформації.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акту, тобто, податкове повідомлення-рішення є тим рішенням яке впливає на права та обов'язки платника податків та може бути предметом оскарження. Наявність інформації в Акті перевірки не впливає на права платника податків.

Крім того, суд вважає визначальною ту обставину, що обов'язковою ознакою рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Проаналізувавши викладені обставини справи та наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що здійснений податковим органом виклад висновків щодо виявлених порушень, не порушило будь-які права позивача та не призвело до настання для нього негативних наслідків, оскільки, порушення прав позивача, в розумінні КАС України мало виникнути у зв'язку з прийняттям відповідачем податкових повідомлень-рішень, проте позивачем не доведено наявність будь-яких податкових повідомлень-рішень на підставі висновків акту перевірки, проведеної відповідачем.

Позовні вимоги суд вважає недоведеними та необґрунтованими, оскільки судом встановлено, що перевірка проводилась уповноваженими представниками податкового органу, у відповідності до вимог чинного законодавства, із застосуванням методичних рекомендацій. Таким чином, вчинені посадовими особами дії по проведенню перевірки та складання акту, у якому було зроблено висновки про наявність порушень із боку позивача є лише активними діями, що спрямовані на ефективне та законне виконання вимог податкового законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними та належним чином не обґрунтовані, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Накота" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про зобов'язання вилучити із Акту перевірки від 31.07.2013 р. №3216/22-25-22-07/38481832 частину висновків - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29 серпня 2013 року о 09 год. 30 хв.

Суддя "Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк