Ухвала суду № 33205861, 29.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті позовної заяви

"29" серпня 2013 р. Справа № 911/3339/13

Суддя Лутак Т.В., розглянувши матеріали

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвоя»

до

Державної виконавчої служби Ставищенського району

про

визнання неправомірними дій

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хвоя» звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою б/н від 16.08.2013 р. (вх. № 3249 від 27.08.2013 р.) до Державної виконавчої служби Ставищенського району про визнання неправомірними дій.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява не може бути прийнята судом до провадження, оскільки вона не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, в свою чергу відповідно до вимог ст.ст. 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також з огляду на приписи ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та у випадках передбачених ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» передбачено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором; між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хвоя» звернувся з позовною заявою б/н від 16.08.2013 р. до відповідача - Державної виконавчої служби Ставищенського району, у якій просить визнати неправомірними дії державної виконавчої служби Ставищенського району та затвердити мирову угоду позивача ТОВ «Хвоя» і відповідача ВАТ «Ставище «Райагрохім», яка знаходиться в матеріалах справи.

До позовної заяви б/н від 16.08.2013 р. додано копію рішення господарського суду Київської області від 01.02.2013 р. у справі № 911/144/13-г, копію наказу господарського суду Київської області від 15.02.2013 р., копію ухвали господарського суду Київської області від 28.02.2013 р. у справі № 911/144/13-г, копію мирової угоди від 28.03.2013 р., копію заяви від 31.07.2013 р. (які не засвідчені належним чином, як того вимагає чинне законодавство України) та квитанцію № 73/73 від 19.08.2013 р. про сплату судового збору, опис вкладення у цінний лист від 19.08.2013 р., фіскальний чек № 5200 від 19.08.2013 р.

Як вбачається з позовних вимог позовної заяви б/н від 16.08.2013 р., остання подана з метою визнання неправомірними дій державної виконавчої служби при здійсненні управлінських функцій. Тобто, правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем не є господарськими правовідносинами, які виникли у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що даний спір є публічно-правовим, оскільки, виник за участю суб’єкта владних повноважень – Державної виконавчої служби Ставищенського району, який реалізовує у спірних правовідносинах владні управлінські функції на підставі Закону України «Про виконавче провадження», а тому розгляд справи за участю такого суб’єкта належить до компетенції адміністративних судів.

Разом з тим, суд додатково звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвоя» на те, що у разі оскарження дій державної виконавчої служби при виконанні рішення господарського суду Київської області у справі № 911/144/13-г, останній не позбавлений можливості звернутися до господарського суду зі скаргою в порядку статті 1212 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, право на оскарження таких дій може бути реалізовано в порядку, визначеному ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», а порядок оскарження дій державного виконавця щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів встановлений ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої зазначені дії не можуть оскаржуватися в порядку позовного провадження.

Відповідно до п. 9.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвоя» не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Хвоя» у прийнятті позовної заяви б/н від 16.08.2013 р.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі.

Пунктом 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. N 01-06/1175/2011 «Щодо судового збору» передбачено, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК, зокрема, частині першій статті 62 (відмова у прийнятті позовної заяви).

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Хвоя» 1 147, 00 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 73/73 від 19.08.2013 р.

Враховуючи вищенаведене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Хвоя» у прийнятті позовної заяви б/н від 16.08.2013 р. (вх. № 3249 від 27.08.2013 р.).

2. Позовні матеріали (всього на 11 аркушах) повернути заявнику.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Хвоя» (09113, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Січневого прориву, будинок 19-Б, ідентифікаційний код - 31535708) з Державного бюджету України 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 73/73 від 19.08.2013 р.

4. Примірники даної ухвали направити сторонам.

Суддя Т.В. Лутак