Рішення № 33205808, 16.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/58/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2013 р. Справа № 908/2234/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, скорочено ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України");

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, скорочено ТОВ "Мелітопольські теплові мережі");

про стягнення суми.

Сутність спору:

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заявлено позовні вимоги до Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж про стягнення пені в розмірі 747979,48 грн., інфляційних втрат в розмірі 100789,70 грн. та 3% річних в розмірі 329 489,36 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2234/13, присвоєно справі номер провадження 34/58/13, розгляд якої призначено на 17.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.2013 р., у зв'язку із неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 07.08.2013 р. та оголошувалась перерва до 16.08.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2200ТЕ-14 від 20.12.2010 р. позивач передав у власність відповідача протягом січня-квітня 2011 р. природний газ на загальну суму 25937365,04 грн. Відповідач за природний газ розрахувався в повному обсязі, але з порушенням умов договору, зокрема строків оплат поставленого газу. Таким чином, позивач просить стягнути з Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж 749979,48 грн. пені, 100789,70 грн. інфляційних втрат, 329489,36 грн. 3 % річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 1, 54-57, 83-85 ГПК України, ст.ст. 599, 612, 625, ЦК України.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.07.2013 р. надала відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відповідач знаходиться в збитковому та неплатоспроможному стані, заборгованість споживачів теплової енергії перед ТОВ "МТМ" складає 9469543,76 грн., тому відповідач просив в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. В судовому засіданні 07.08.2013 р. представник ТОВ "МТМ" надала клопотання, в якому відповідач просив зменшити суму пені, оскільки заборгованість споживачів теплової енергії перед ТОВ "МТМ" складає 9469543,76 грн.

12.08.2013 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшли заперечення проти зменшення пені, в яких ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення пені та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки ДК "Газ України" є збитковим підприємством і непокритий збиток позивача становить 7938770000 грн.

Крім того, 12.08.2013 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшло клопотання про заміну відповідача його правонаступником, в якому позивач просить замінити відповідача його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (юрид. адреса: 72312, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, код ЄДРПОУ 05541114).

В судове засідання 16.08.2013 р. представники сторін не з'явилися.

В судовому засіданні 16.08.2013 р. суд розглянувши заяву позивача про заміну відповідача його правонаступником встановив, що п. 1.2. статуту ТОВ "Мелітопольські теплові мережі", зареєстрованого 03.01.2012 р., передбачено, що ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" є правонаступником всіх прав та обов'язків Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно п. 1.4 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи. Зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин. Про здійснену заміну учасника судового процесу обов'язково зазначається в описовій частині рішення суду, прийнятого по суті справи, навіть якщо раніше про це вже йшлося у відповідній ухвалі.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про заміну відповідача його правонаступником та здійснити заміну сторони (відповідача) у справі № 908/2234/13 - Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, ідентифікаційний код: 05541114) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, ідентифікаційний код: 05541114).

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2010 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж (відповідно до п. 1.2. статуту передбачено, що ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" є правонаступником всіх прав та обов'язків Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, покупець) було укладено договір № 06/10-2200ТЕ-14 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі договір № 06/10-2200ТЕ-14).

Відповідно до п.1.1. договору № 06/10-2200ТЕ-14 постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Постачальник передає покупцю в період: з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 32070тис. (тридцять два мільйони сімдесят тисяч) куб. м., в тому числі по місяцях:

Місяць ОбсягСічень7000тис.куб.м.Лютий6300тис.куб.м.Березень5100тис.куб.м.Квітень 750 тис.куб.м.Травень-тис.куб.м.Червень-тис.куб.м.Липень-тис.куб.м.Серпень-тис.куб.м.Вересень-тис.куб.м.Жовтень2900тис.куб.м.Листопад4450тис.куб.м.Грудень5570тис.куб.м.Разом32070 тис.куб.м.За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб.м), приведений до стандартних умов (t-20 град. За Цельсієм Р = 760 мм ртутного стовбчика) (п. 1.2. договору № 06/10-2200ТЕ-14).

Згідно п. 3.1. договору № 06/10-2200ТЕ-14, ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 1091,00 грн., крім того ПДВ 20%. всього з ПДВ 1309,20 грн. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 34988370,00 гривень, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 41986044 грн.

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 04.04.2011 р. до договору № 06/10-2200ТЕ-14 сторонами узгоджено з 01 квітня 2011 року викласти пункт 3.1. договору в наступній редакції: "3.1. Ціна за 1000 куб.м. газу становить 815,000 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами 259,70 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 1091,00 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1309,20 (одна тисяча триста дев'ять гривень 20 коп.)".

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акт, приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 4.1. договору № 06/10-2200ТЕ-14).

Згідно п. 5.1 договору № 06/10-2200ТЕ-14 встановлено, що строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно.

Пунктом 1. додаткової угоди № 3 від 03.10.2011 р. до договору № 06/10-2200ТЕ-14 сторони узгодили вважати договір № 06/10-2200ТЕ-14 від 20 грудня 2010 року припиненим в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011 року.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу належним чином не виконав, оскільки за поставлений природний газ розрахувався невчасно, з порушенням строків, встановлених договором, чим порушив умови п. 4.1 договору № 06/10-2200ТЕ-14.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 749979,48 грн. пені, 100789,70 грн. інфляційних втрат та 329489,36 грн. 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов'язань покупцем за договором № 06/10-2200ТЕ-14.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору № 06/10-2200ТЕ-14 позивач протягом: січня-квітня 2011 року поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 19811,614 тис. м. куб на загальну суму 25937365,04 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу, які містяться в матеріалах справи, а саме: від 31.01.2011 р. за січень 2011 р. на суму 8782148,95 грн., від 28.02.2011 р. за лютий 2011 р. на суму 8508105,89 грн., від 31.03.2011 р. за березень 2011 р. на суму 6677289,19 грн., від 30.04.2011 р. за квітень 2011 р. на суму 1969821,01 грн.

Весь поставлений товар був прийнятий відповідачем без зауважень щодо якості та кількості, про що свідчить підпис та печатка відповідача на актах передачі-приймання природного газу за період: січень-квітень 2011 р. по договору № 06/10-2200ТЕ-14 від 20.12.2010 р., які також були погоджені газорозподільною організацією ВАТ "Мелітопольгаз".

Строк оплати за поставлений газ встановлено п. 4.1 договору № 06/10-2200ТЕ-14 - до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивачем повністю була погашена заборгованість за поставлений газ по договору № 06/10-2200ТЕ-14, однак дані платежі були здійснені не в строк визначений п. 4.1. договору № 06/10-2200ТЕ-14, про що свідчать банківські виписки та платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені за період: з 21.02.2011 р. по 21.11.2011 р.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.3.1. договору № 06/10-2200ТЕ-14, яким передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що правильним розміром пені є 749139,42 грн., однак суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому правильною сумою до стягнення є 747979,48 грн.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо стягнення неустойки суд враховує: причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення відповідачем порушення зобов'язання та його наслідків, майновий стан сторін, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, та приходить до наступних висновків.

Статті 614 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України передбачають, що особа за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З умов договору № 06/10-2200ТЕ-14 вбачається, що газ, який отримує відповідач, використовується ним виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Плата за надані послуги отримується відповідачем від населення відповідно до тарифів, затверджених органом місцевого самоврядування, які не відповідають фактичній вартості теплової енергії та є нижчими економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Статтею 23 Закону України від 22.12.2011 р. № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася на 1 грудня 2012 р. і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості.

В матеріалах справи міститься договір № 737/517з-ГУ про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування від 07.12.12 р., укладений Територіальним органом казначейства України в Запорізькій області (сторона перша), Головним фінансовим управлінням Запорізької облдержадміністрації (сторона друга), Фінансове управління Мелітопольської міської ради Запорізької області (сторона третя), Управління комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (сторона четверта), ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» (сторона п'ята), ДК «Газ України» (сторона шість), НАК «Нафтогаз України» в особі заступника директора Департаменту економічного планування та бюджетних розрахунків.

Згідно п. п. 1, 3-10 договору № 737/517з-ГУ предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2012 р. № 517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію - послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка винила у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Казначейство перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні першій у сумі 5475821,93 гривень на підставі рішення Мінфіну. Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 5475821,93 гривень для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 5475821,93 гривень для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 5475821,93 гривень для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ятої кошти у сумі 5475821,93 гривень для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона п'ята перераховує на рахунок сторони шостої кошти у сумі 5475821,93 гривень , у тому числі податок на додану вартість 912636,99 гривень, для погашення заборгованості за природний газ 2011року згідно з договором від 20 грудня 2010 року № 06/10-2200-ТЕ-14. Сторона шоста перераховує на рахунок сторони останньої кошти у сумі 5475821,93 гривень , у тому числі податок на додану вартість 912636,99 гривень, для погашення заборгованості за природний газ 2009 року згідно з договором від 23.01.2009 року №06/09-9. Сторона остання перераховує кошти на сплату податкових зобов'язань перед бюджетом та на її поточний рахунок, відкритий у ПАТ «Ощадбанк», для проведення розрахунків з постачальником імпортованого природного газу.

Згідно платіжного доручення № 1 від 11.12.12 р. ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» перераховано ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 5475821,93 грн.

Відповідно до довідки від 08.07.13 р. ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» заборгованість споживачів (населення) складає 9469543,76 грн. В свою чергу споживачі -фізичні особи не несуть обов'язку сплати ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» пені за порушення строків розрахунків за надані послуги з опалення та гарячого водопостачання.

Непокритий збиток ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" згідно балансу станом на 31.12.12 р. становить 7938770000 грн.

Таким чином, зважаючи на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність в енергетичній галузі самостійно впливати на своєчасність розрахунків за природний газ, приймаючи до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення відповідачем порушення зобов'язання та його наслідків, майновий стан сторін, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача і застосувати п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 75 %, тобто до 186994,87 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 100789,70 грн. заборгованості внаслідок інфляційних процесів за період: березень 2011 р. - грудень 2012 р. та 329489,36 грн. 3 % річних за період: з 21.02.2011 р. по 21.12.2012 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір 3 % річних та встановлено, що правильним розміром 3 % річних є 329824,14 грн., однак суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому стягненню підлягає сума 3% річних у розмірі 329489,36 грн.

Судом встановлено, що вимога позивача про стягнення інфляційних втрат законною, обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Пунктом 9.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» передбачено, що в резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 статті 83 ГПК, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

Пунктом п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Здійснити заміну сторони (відповідача) у справі № 908/2234/13 - Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, ідентифікаційний код: 05541114) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, ідентифікаційний код: 05541114).

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, ідентифікаційний код юридичної особи: 05541114) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 31301827) 186994 (сто вісімдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 87 коп. пені, 100789 (сто тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 329489 (триста двадцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 36 коп. 3% річних, 23566 (двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.08.2013 р.

Суддя А.О. Науменко