Рішення № 33205788, 23.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/75/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2013 Справа № 908/2454/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Наливайко С.П., довіреність № 301 від 27.12.2012 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2454/13

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, скорочено ВАТ "Запоріжжяобленерго")

до відповідача: Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-а, скорочено КП "Облводоканал" ЗОР)

про стягнення суми.

Сутність спору:

Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" заявлено позовні вимоги до Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради про стягнення 1445379,06 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 55878,09 грн. пені, 11400,18 грн. 3 % річних, 920,98 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, присвоєно номер провадження 34/75/13 у справі № 908/2454/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 07.08.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.08.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 16.08.2013 р.

16.08.2013 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради надійшла заява, в якій позивач просить збільшити позовні вимоги в частині стягнення боргу за перевищення договірної величини споживання електричної потужності у квітні 2013 р. у розмірі 827,40 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.08.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 23.08.2013 р.

Суд в судовому засіданні 23.08.2013 р. розглянув заяву КП "Облводоканал" ЗОР про збільшення позовних вимог, дослідив матеріали справи та прийшов до висновку, що дана заява про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 23.08.2013 р. судом розглядаються збільшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 1445379,06 грн. боргу за спожиту електроенергію, 827,40 грн. заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної потужності, 55878,09 грн. пені, 11400,18 грн. 3 % річних, 920,98 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.05.2012 р. та 01.02.2013 р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та КП "Облводоканал" ЗОР укладено договори № 8505 про постачання електричної енергії, відповідно до яких у грудні 2012 р. - травні 2013 р. відповідачем спожито електроенергії на суму 1510379,06 грн., яку відповідач оплатив частково на суму 65000 грн., в результаті чого за даний період у КП "Облводоканал" ЗОР існує заборгованість у розмірі 1445379,06 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 827,40 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної потужності за квітень 2013 р. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 1445379,06 грн. - заборгованість за спожиту електроенергію, 827,40 грн. - заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної потужності, 55878,09 грн. - пені, 11400,18 грн. - 3% річних, 920,98 грн. - інфляційних втрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 1, 2, 4, 36 ГПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 230,276, 343 ГК України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», договір № 8505 від 01.02.2013 р., договір № 8505 від 01.05.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлений позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте 31.07.2013 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради надійшов відзив, в якому підприємство просить надати розстрочення виконання судового рішення строком на 24 календарних місяці, шляхом сплати боргу рівними частинами по 60224,12 грн. щомісячно, а також клопотання, в якому відповідач просить суд, враховуючи його тяжкий фінансовий стан, зменшити неустойку (пеню) на 75% до 13969,52 грн.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2012 р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (далі - постачальник електричної енергії) та КП "Облводоканал" ЗОР (далі - споживач) укладено договір № 8505 про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти (далі - договір № 8505 від 01.05.2012 р. ).

Під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 6.1. договору № 8505 від 01.05.2012 р.).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору № 8505 від 01.05.2012 р., постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу".

Згідно п. 6.3.4 договору № 8505 від 01.05.2012 р., споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 14.1 договору № 8505 від 01.05.2012 р. передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2012 р. Термін дії договору, а також його певні умови, можуть бути переглянуті за узгодженням сторін, на підставах та у відповідності до законодавства в сфері електроенергетики та державних закупівель.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період: грудень 2012 р. у розмірі 263110,05 грн.

01.02.2013 р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (далі - постачальник електричної енергії) та КП "Облводоканал" ЗОР (далі - споживач) укладено договір № 8505 про постачання електричної енергії (далі - договір № 8505 від 01.02.2013 р.).

Під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1. договору № 8505 від 01.02.2013 р.).

Відповідно до розділу 1 договору № 8505 від 01.02.2013 р., постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу".

Згідно п. 2.3.4 договору № 8505 від 01.02.2013 р., споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 9.5 договору № 8505 від 01.02.2013 р. передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2013 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

Сторонами не надано доказів припинення дії договору № 8505 від 01.02.2013 р.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період: січень 2013 р. - травень 2013 р. у розмірі 1182269,01 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 827,40 грн. за перевищення договірної величини у квітні 2013 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період: грудень 2012 р. у розмірі 263110,05 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4 додатку № 4 до договору № 8505 від 01.05.2012 р., споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою: "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою додатка № 5.1. Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.

Згідно п. 6 додатку № 4 до договору № 8505 від 01.05.2012 р., за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Відповідачем було надано підписані та скріплені печатками Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію за період: грудень 2012 р. (а.с. 27).

На підставі наданого Акту, позивачем було виставлено відповідачу рахунок на суму 520615,70 грн.

Відповідно до п. 10 додатку № 4 до договору № 8505 від 01.05.2012 р., споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги - доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення вважається:

- при направлені рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

- при направлені нарочним - дата вручення споживачу.

Пунктом 1.21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-ІІІ від 05.04.2001 р. та п. 1.4 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. визначено, що операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Платіжна вимога-доручення № 11103 від 10.01.2013 р. (за грудень 2012 р.) на суму 263110,05 грн. була направлена відповідачу 10.01.2013 р., про що свідчить фіскальний чек від 10.01.2013 р. № 0991 та перелік відправленої кореспонденції з поштовим штемпелем від 10.01.2013 р. (а.с. 39). Строк оплати зобов'язання по даній платіжній вимозі-дорученню сплив 18.01.2013 р.

Таким чином, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію за період: грудень 2012 р. на суму 263110,05 грн., що підтверджується Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію за спірний період (а.с.27)

Відповідач доказів оплати заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 263110,05 грн. не надав, тому вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період: січень 2013 р. - травень 2013 р. у розмірі 1182269,01 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4 додатку № 4 до договору № 8505 від 01.02.2013 р., споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою: "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою додатка № 5.1. Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.

Згідно п. 6 додатку № 4 до договору № 8505 від 01.02.2013 р., за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Відповідачем було надано підписані та скріплені печатками Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію за період: січень 2013 р. - травень 2013 р. (а.с. 28-32).

На підставі наданих Актів, позивачем були виставлені відповідачу рахунки на суму 1182269,01 грн.

Відповідно до п. 10 додатку № 4 до договору № 8505 від 01.02.2013 р., споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги - доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення вважається:

- при направлені рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

- при направлені нарочним - дата вручення споживачу.

Платіжна вимога-доручення № 496 від 07.02.2013 р. (за січень 2013 р.) на суму 257505,65 грн. була направлена відповідачу 07.02.2013 р., про що свідчить фіскальний чек від 07.02.2013 р. № 4467 та перелік відправленої кореспонденції з поштовим штемпелем від 07.02.2013 р. (а.с. 40). Строк оплати зобов'язання по даній платіжній вимозі-дорученню сплив 15.02.2013 р.

Відповідно до ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Підписавши акт за січень 2013 р. сторони фактично встановили, що до відносин з енергопостачання в січні 2013 р. застосовувались умови договору № 8505 від 01.02.2013 р. Про це свідчать і ті обставини, що строк виконання зобов'язання по акту за січень 2013 р. наступив в лютому 2013 р., після виставлення платіжної вимоги доручення № 496 від 07.02.2013 р.

Платіжна вимога-доручення № 1739 від 12.03.2013 р. (за лютий 2013 р.) на суму 221213,62 грн. була направлена відповідачу 12.03.2013 р., про що свідчить фіскальний чек від 12.03.2013 р. № 0938 та перелік відправленої кореспонденції з поштовим штемпелем від 12.03.2013 р. (а.с. 41). Строк оплати зобов'язання по даній платіжній вимозі-дорученню сплив 22.03.2013 р.

Платіжна вимога-доручення № 2503 від 05.04.2013 р. (за березень 2013 р.) на суму 244153,03 грн. була направлена відповідачу 05.04.2013 р., про що свідчить фіскальний чек від 05.04.2013 р. № 2568 та перелік відправленої кореспонденції з поштовим штемпелем від 05.04.2013 р. (а.с. 42). Строк оплати зобов'язання по даній платіжній вимозі-дорученню сплив 15.04.2013 р.

Платіжна вимога-доручення № 3371 від 08.05.2013 р. (за квітень 2013 р.) на суму 226826,91 грн. була направлена відповідачу 08.05.2013 р., про що свідчить фіскальний чек від 08.05.2013 р. № 4903 та перелік кореспонденції, що здана на відправку з поштовим штемпелем від 08.05.2013 р. (а.с. 43). Строк оплати зобов'язання по даній платіжній вимозі-дорученню настав 17.05.2013 р.

Платіжна вимога-доручення № 4201 від 05.06.2013 р. (за травень 2013 р.) на суму 297569,80 грн. було направлено відповідачу 05.06.2013 р., про що свідчить фіскальний чек від 05.06.2013 р. № 6900 та перелік кореспонденції, що здана на відправку з поштовим штемпелем від 05.06.2013 р. (а.с. 44). Строк оплати зобов'язання по даній платіжній вимозі-дорученню настав 14.06.2013 р.

Таким чином, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію за період часу: січень 2013 р. - травень 2013 р. на суму 1247269,01 грн., що підтверджується Актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію за спірний період (а.с. 28-32).

Відповідачем частково оплачено заборгованість у розмірі 65000 грн., а саме: 25.04.2013 р. у розмірі 40000 грн., 29.04.2013 р. у розмірі 10000 грн., 30.04.2013 р. у розмірі 15000 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 82-84).

Таким чином, залишок заборгованості за договором № 8505 від 01.02.2013 р. за період: січень 2013 р. - травень 2013 р. складає 1182269,01 грн., а заборгованість за договором № 8505 від 01.05.2012 р. за період: грудень 2012 р. складає 263110,05 грн.

На підставі вищевикладеного, загальна сума боргу за спожиту електроенергію складає 1445379,06 грн., доказів сплати якої відповідач не надав, тому задоволенню підлягає заборгованість відповідача за активну електричну енергію у сумі 1445379,06 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 827,40 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної потужності за квітень 2013 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1-4 рівні акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ, визначено, що договірна потужність - узгоджена із споживачем на розрахунковий період відповідно до нормативних актів та зазначена у договорі гранична величина сумарної споживаної електричної потужності в періоди максимального навантаження енергосистеми, яка встановлюється для об'єкта споживача з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт·год і більше.

Перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності (п. 6.15 ПКЕЕ).

Згідно з п. 6.16 ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Пунктом 5.3 договору № 8505 від 01.02.2013 р. договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для Споживача на години максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожної площадки вимірювання з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт.год. і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання, щодо граничного споживання електричної потужності та розраховуються як частка від ділення визначеної на цей розрахунковий період договірної величини споживання електричної енергії на кількість днів в місяці, на 24 години і на відповідні коефіцієнти заповнення останнього добового графіка навантаження у режимні дні замірів.

Пунктом 5.5 Договору споживач, надавши обґрунтування, має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися (письмово) до Постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. Коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводиться Постачальником електричної енергії відповідно до діючого законодавства України. У разі коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності, скориговані договірні величини доводяться Споживачу Постачальником електричної енергії письмовим повідомленням.

Згідно з п. 4.2.2 договору № 8505 від 01.02.2013 р., за перевищення договірних велечин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт. год. і більше.

Пунктом 5.1 договору № 8505 від 01.02.2013 р., сторонами встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони.

Відповідно до п. 4.4 ПКЕЕ, у разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної величини споживання електричної потужності.

Пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, яке затверджено постановою КМУ від 24.03.1999 р. № 441 (далі - Порядок), граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Обов'язковому погодженню з представництвом Держенергонагляду підлягають граничні величини споживання електричної потужності, розраховані для споживачів з максимальною дозволеною величиною споживання електричної потужності 750 кВт і більше та вибірково для інших споживачів, які впливають на режими електроспоживання у регіоні. Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Відповідно до п. 10 Порядку, граничні величини споживання електричної потужності для споживачів визначаються як частка від ділення величини середньодобового споживання електричної енергії в робочий день на 24 і на відповідні коефіцієнти заповнення останнього добового графіка навантаження у режимні дні замірів (у грудні - для місяців І та IV кварталів, у червні - для місяців II та III кварталів). Коефіцієнти заповнення для періодів контролю визначаються як частка від ділення величини середньодобового навантаження на величину максимального навантаження в період контролю ранкового та вечірнього максимуму навантаження енергосистеми. Величина середньодобового споживання електричної енергії в робочий день визначається на основі договірної величини її споживання, встановленої на місяць, та даних про електроспоживання у неробочі, вихідні та святкові дні.

Згідно додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживача" договірна величина споживання електричної потужності у квітні 2013 р. складає 0 кВт. (а.с. 100).

ВАТ "Запоріжжяобленерго" листом від 11.03.2013 р. № 019-41/1836 повідомило відповідача, що на підставі граничних величин споживання електричної енергії, встановлених Дніпровською Електроенергетичною системою для ВАТ "Запоріжжяобленерго" на квітень 2013 р., КП "Облводоканал" ЗОР встановлюється договірна величина споживання електричної потужності на Арт. Свр № 3, 7, 6, 1, 4 "СВС", ф-21 у розмірі 0,000 МВт. Договірна величина споживання електричної потужності діє до повідомлення про її зміну. Це повідомлення є невід'ємною частиною договору № 8505 від 01.02.2013 р. на постачання електричної енергії. (а.с.107)

Листом від 28.03.2013 р. № 08/454 відповідач звернувся до позивача з метою коригування споживання електричної енергії та потужності (а.с. 101).

Так, відповідно до п. 4.4. Правил, позивач 19.04.2013 р. провів коригування договірної величини споживання електричної енергії та потужності відповідача на квітень 2013 р., встановивши договірну величину споживання електричної потужності в години контролю максимального навантаження енергосистеми на квітень 2013 р. на Арт. Свр № 3, 7, 6, 1, 4 "СВС", ф-21 у розмірі 0,108 СВт вранці та 0,180 МВт ввечері, та повідомив відповідача про дане коригування договірної величини споживання електричної потужності листом від 19.04.2013 р. № 7212/019/41. Це повідомлення є невідємною частиною договору про постачання електричної енергії № 8505 від 01.02.2013 р. (а.с. 103).

Відповідно до Акту з контролю електричної потужності № 197 від 03.04.2013 р. встановлено, що максимальна величина споживання електричної потужності по ф-21 ПС "СВС" (свердловини № 3, 7, 6, 1, 4) відповідача від 8:00 год. до 11:00 год. 03.04.2013 р. склала 35 кВт., що на 35 кВт. більше від договірної величини споживання електричної потужності у квітні 2013 р., що існувала до коригування договірної величини споживання електричної потужності у квітні 2013 р., проведеної 19.04.2013 р. (а.с. 104).

Враховуючи встановлення факту перевищення договірної величини споживання електричної потужності 03.04.2013 р., до здійснення її коригування 19.04.2013 р., позивачем обґрунтовано нараховано двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної потужності.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 784 від 11.06.1999 р. "Щодо плати за перевищення договірної величини потужності" встановлено, що за перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) з приєднаною потужністю 150 кВ.А (кВт) і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВт.год і більше сплачують двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності. Вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності (згідно з п.1) розраховується виходячи з плати за 1 кВт максимального навантаження згідно з додатком.

Відповідно до додатку до постанови НКРЕ від 11.06.1999 р. № 784 плата за перевищення договірної величини потужності за 1 кВт максимального навантаження в Запорізькій області складає 11,82 грн.

Відповідно до п. 8 додатку № 4 до договору № 8505 від 01.02.2013 р. "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" у разі перевищення договірної величини споживання електричної потужності, що визначається постачальником електричної енергії на основі оформленого згідно вимог цього договору (п. 3, 4 додатка № 5) "Акта результатів замірів електричної потужності" та/або "Акта з контролю електричної потужності", постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для сплати двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величин споживання електричної потужності.

Відповідно до п. 10 додатку № 4 до договору № 8505 від 01.02.2013 р., споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги - доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення вважається:

- при направлені рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

- при направлені нарочним - дата вручення споживачу.

Таким чином, позивачем виставлено відповідачу платіжну вимогу-доручення № 458 від 08.04.2013 р. (за перевищення договірної величини потужності) на суму 827,40 грн., яку було направлено відповідачу 08.04.2013 р., про що свідчить фіскальний чек від 08.04.2013 р. № 0932 та перелік відправленої кореспонденції з поштовим штемпелем від 08.04.2013 р. (а.с. 99).

Відповідачем оплата вищевказаного рахунку проведена не була, розрахунок плати за перевищення договірної величини потужності у квітні 2013 р. здійснений вірно. За таких обставин, вимога про стягнення суми 827,40 грн. боргу за перевищення договірної величини потужності задовольняється в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, вбачається, що загальна сума заборгованості за спожиту активну електроенергію у відповідача складає 1445379,06 грн. та 827,40 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної потужності.

Позивачем також заявлено до стягнення 55878,09 грн. пені за період: з 22.01.13 р. по 09.07.13 р.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.3.1 договору № 8505 від 01.05.2012 р. та п. 4.2.1 №8505 від 01.02.2013 р. за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію") та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії"), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що дана вимога позивача законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

КП "Облводоканал" ЗОР клопотанням № 12/1043 від 24.07.2013 р. просить врахувати його тяжкий фінансовий стан та зменшити неустойку (пеню) на 75% до 13969,52 грн. Обґрунтовуючи дане клопотання, відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан та зазначає, що відповідач є підприємством, основною діяльністю якого є надання послуг водопостачання та водовідведення. Відповідач надає послуги з водопостачання та водовідведення понад 25 населеним пунктам Запорізької області з чисельністю населення 450 тис. чол. Значна більшість споживачів води - комунальні підприємства, сільськогосподарські виробники та населення, які мають дуже низьку платоспроможність та не можуть вчасно розрахуватися за отримані послуги. Інших надходжень відповідач не має. Станом на 01.04.2013 р., згідно з даними статистичної та податкової звітності, збитки позивача складають 40351 тис. грн., кредиторська заборгованість складає 24095 тис. грн., дебіторська заборгованість складає 26400 тис. грн., у тому числі прострочена заборгованість підприємств-банкрутів, що знаходяться в стадії ліквідації. Тяжкий фінансово-економічний стан виник у відповідача внаслідок того, що дебіторська заборгованість утворена внаслідок неплатежів з боку 2 основних боржників: 1) ТОВ "Чиста Вода-Бердянськ" має заборгованість перед відповідачем в розмірі понад 16 млн. грн.; 2) КП "Бердянськводоканал" має заборгованість перед відповідачем у розмірі 11,097 млн. грн. Тарифи на послуги відповідача були врегульовані на рівні, нижчому ніж економічно обґрунтовані. Однак, відшкодування в 2009 - 2011 р.р. не відбулося. На даний час різниця в тарифах боржника відповідно до розрахунку обсягів заборгованості минулих років із різниці в тарифах складає понад 8 млн. грн.

Позивач в поясненнях № 83-83/6176 від 15.08.2013 р. заперечив проти зменшення суми пені, у зв'язку з тим, що дебіторська заборгованість споживачів Запорізької області за спожиту електричну енергію перед ВАТ "Запоріжжяобленерго", станом на 01.08.2013 р., складає: юридичних осіб - 585193272,17 грн., фізичних осіб - 88373319,44 грн. Таким чином, наявна дебіторська заборгованість поставила позивача у скрутне фінансове становище при здійснені розрахунків з іншими підприємствами, зокрема при здійснені розрахунків з ДП "Енергоринок". Також, у зв'язку з тяжким фінансовим станом споживачів - юридичних осіб, ВАТ "Запоряжжяобленерго" змушене укладати договори про реструктуризацію заборгованості, що по суті є перенесенням термінів оплати за спожиту електричну енергію. Так, наприклад, на протязі 2012 р. було укладено 55 договорів про реструктуризацію на загальну суму 64753,9 тис. грн.; на протязі семи місяців 2013 р. укладено 33 договори на суму 40157,4 тис. грн. Однією з передумов реструктуризації боргу позивачем є, перед усім, неможливість застосування до них заходів з відключення від джерел електропостачання, оскільки, серед таких споживачів найчастіше виступають підприємства соціального значення. Повне відключення таких споживачів може призвести до соціальної та технологічної катастрофи на території всієї Запорізької області. Разом з тим, при стягненні з таких споживачів заборгованості за спожиту електричну енергію, позивач змушений укладати мирові угоди, які в подальшому не виконуються споживачами взагалі або виконуються не в повному обсязі, що негативно впливає на фінансовий стан позивача та на ступінь виконання зобов'язань останнім перед ДП "Енергоринок".

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до довідки ВАТ "Запоріжжяобленерго" № 83-83/6193 від 16.08.2013 р., дебіторська заборгованість споживачів Запорізької області за спожиту електричну енергію перед ВАТ "Запоріжжяобленерго", станом на 01.08.2013 р., складає: юридичних осіб - 585193272,17 грн.; фізичних осіб - 88373319,44 грн.

Згідно довідки КП "Облводоканал" ЗОР № 12/1041 від 24.07.2013 р., станом на 01.04.2013 р., збитки позивача складають 40351 тис. грн., кредиторська заборгованість складає 24095 тис. грн., дебіторська заборгованість складає 26400 тис. грн. (в тому числі прострочена заборгованість (підприємств-банкрутів - 19 млн. грн., заборгованість комунальних підприємств - 7,1 млн. грн.).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги фінансовий стан обох сторін, строк існування заборгованості перед відповідачем, а також її систематичний характер, суд відмовляє у задоволені заяви відповідача про зменшення неустойки (пені) на 75% до 13969,52 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 920,98 грн. заборгованості внаслідок інфляційних процесів за травень 2013 р. та 11400,18 грн. 3 % річних за період: з 22.01.2013 р. по 09.07.2013 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних законні, обґрунтовані, та підлягають задоволенню.

В відзиві на позовну заяву № 12/1042 від 24.07.2013 р. відповідач просить в порядку ч. 6 ст. 83 ГПК України, надати розстрочку виконання рішення на 24 календарних місяці зі сплатою рівними частками по 60224,12 грн. щомісяця. Обґрунтовуючи дане клопотання, відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан та зазначає, що станом на 01.04.2013 р., згідно з даними статистичної та податкової звітності, збитки позивача складають 40351 тис. грн., кредиторська заборгованість складає 24095 тис. грн., дебіторська заборгованість складає 26400 тис. грн., у тому числі прострочена заборгованість підприємств-банкрутів, що знаходяться в стадії ліквідації. Тяжкий фінансово-економічний стан виник у відповідача внаслідок того, що дебіторська заборгованість утворена внаслідок неплатежів з боку 2 основних боржників: 1) ТОВ "Чиста Вода-Бердянськ" має заборгованість перед відповідачем в розмірі понад 16 млн. грн.; 2) КП "Бердянськводоканал" має заборгованість перед відповідачем у розмірі 11,097 млн. грн. Таким чином, відповідач не зможе виконати рішення суду та розрахуватися з позивачем одноразово та в короткий строк.

Позивач заперечив проти розстрочення виконання рішення, у зв'язку з підстав зазначених в запереченнях проти зменшення суми неустойки (пені) № 83-83/6176 від 15.08.2013 р.

Розглянувши клопотання КП "Облводоканал" ЗОР про розстрочку виконання судового рішення, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд знаходить підстави для часткового задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1.2. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. ).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, зокрема, надані сторонами докази фінансового становища, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення на 6 місяців.

Згідно з п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 р., за змістом статті 121 ГПК господарський суд не позбавлений права в порядку, передбаченому цією статтею, вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зокрема і в тій частині, що стосується стягнення сум судового збору (або інших судових витрат).

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне надати відповідачу розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.08.2013 р. у справі № 908/2454/13 в частині стягнення 1446206,46 грн. основного боргу, 68199,25 грн. заборгованості по штрафним санкціям та 30288,11 грн. судового збору терміном на 6 (шість) місяців, починаючи з вересня 2013 р. по лютий 2014 р. включно.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 03327115) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, ідентифікаційний код юридичної особи: 00130926; поточний рахунок № 260363141401 в філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 1446206 (один мільйон чотириста сорок шість тисяч двісті шість) грн. 46 коп. основного боргу.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013 р. по справі № 908/2454/13 в частині стягнення 1446206,46 грн. основного боргу на 6 (шість) місяців, шляхом сплати рівними частинами щомісячно по 241034 (двісті сорок одна тисяча тридцять чотири) грн. 41 коп., починаючи з вересня 2013 р. по лютий 2014 р. включно.

Стягнути з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 03327115) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, ідентифікаційний код юридичної особи: 00130926; поточний рахунок № 260081031709 в Запорізькому відділенні ВАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії", МФО 320627) 55878 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 09 коп. пені, 11400 (одинадцять тисяч чотириста) грн. 18 коп. 3 % річних, 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 30288 (тридцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 11 коп. судового збору.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.08.2013 р. по справі № 908/2454/13 в частині стягнення 68199,25 грн. заборгованості по штрафним санкціям та 30288,11 грн. судового збору на 6 (шість) місяців, шляхом сплати рівними частинами щомісячно по 16414 (шістнадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 56 коп., починаючи з вересня 2013 р. по лютий 2014 р. включно.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.08.2013 р.

Суддя А.О. Науменко