Рішення № 33205730, 29.08.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 серпня 2013 р.

Справа № 902/980/13

Провадження № 5/902/17/13

за позовом:Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ІНТЕРКРАЙТ", код ЄДРПОУ 34286393 (вул. Горького, б.32, кв.7, м. Херсон, 73000)

до:Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод", код ЄДРПОУ 05459105 (вул. Плеханова, б.28, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)

про стягнення 275 657,67 грн. основного боргу та санкцій, розірвання договору № 39/1 від 26.04.2011 р. та повернення майна.

Головуючий суддя Бенівський В.І.

Cекретар судового засідання Кондратенко Т.І.

Представники

позивача : ПП "Багатопрофільна фірма "ІНТЕРКРАЙТ" - Копилова О.М., паспорт серії МР 258876 виданий 24.06.2008 р. Комсомольським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, директор;

відповідача : ДП "Гайсинський спиртовий завод" - Хренов В.О., довіреність № б/н від 04.05.13 р.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ІНТЕРКРАЙТ", м. Херсон до Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод", м. Гайсин про стягнення 275 657,67 грн., з них: 150 000,00 борг, три відсотки річних в розмірі 2 057,67 грн., 3 600,00 грн. неустойка за невиконання обов"язків по оплаті за користування обладнанням, 120 000,00 грн. нестойка за прострочення у поверненні обладнання, розірвання договору та зобов'язання повернути обладнання (майно) згідно договору найму № 39/1 від 26.04.2011 р.

09.07.2013 р. порушено провадження у справі № 902/980/13 (провадження № 5/902/17/13) за вказаним позовом.

Позивач в своїй позовній заяві посилається на таке.

26 квітня 2011 року між ПП «Багатопрофільна фірма «ІНТЕРКРАЙТ» та ДП «Гайсинський спиртовий завод» був укладений Договір №39/1 найму обладнання. Відповідно до даного договору позивач передав відповідачу у платне строкове користування належне йому на праві власності промислове обладнання - автоматизація відділення розсіробки, дріжджегенерації та бродіння, які перелічені у Додатку №1 до Договору. Згідно п.1.5 Договору вартість переданного обладнання оцінена сторонами в сумі 140 000 грн. Відповідно до п.1.7 Договору обладнання передано наймачу з метою виробництва компоненту моторного палива альтернативного.

Пунктом 4.1 Договору та Додаткової угоди №1 від 20 червня 2011 року визначена вартість за користування обладнання, яка становить 15 000,00 грн на місяць. Згідно п.4.3 Договору плата за користування обладнанням здійснюється в безготівковій формі шляхом банківського переводу на поточний рахунок наймодавця не пізніше 15 числа поточного місяця.

Передача обладнання відповідачу була оформлена актом приймання-передачі від 20.06.2011 року. Визначене Договором найму обладнання було прийнято відповідачем та використовується ним до теперішнього часу без зауважень, проте акти наданих послуг №27 від 10.06.2013 р., №18 від 29.03.2013 р„ №13 від 21.02.2013 р„ №3 від 15.01.2013 р., №232 від 26.12.2012 р., №218 від 30.11.2012 р., №188 від 26.10.2012 р., №179 від 27.09.2012 р.,№176 від 31.08.2012 р. не підписані і не повернуті відповідачем. Плата за використання обладнання за зазначений період не сплачується, сума боргу становить 150 000,00 грн.

Крім того, позивачем нараховані три відсотки річних від простроченої суми, що складає 2 057,67 грн., неустойку в розмірі 2% від суми річної плати за користування в розмірі 3 600,00 грн. та неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 120 000,00 грн.

Тому позивач просить стягнути з ДП "Гайсинський спиртовий завод" 150 000,00 грн боргу по оплаті за користування переданого в найм обладнання, три відсотки річних в розмірі 2 057,67 грн., 3 600,00 грн неустойки за невиконання обов'язків по оплаті за користуванням обладнання, 120 000,00 грн неустойки за прострочення у поверненні обладнання, розірвати договір №39/1 найму обладнання від 26 квітня 2011 року та зобов'язати ДП «Гайсинський спиртовий завод» повернути обладнання, яке було передано за договором найму «39/1 від 26.04.2011р., а саме: автоматизацію відділення розсіробки, дріжджегенерації та бродіння у комплектації згідно з Додатком №1 до Договору найму обладнання №39/1 від 26.04.2011р. та забезпечити умови для проведення демонтажу та вивозу обладнання за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, віл. Плеханова, 28.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що обладнання, яке встановлено відразу ж поламалось і ним не використовувалось. Тому ДП "Гайсинський спиртовий завод" не платив за його користування.

Розглянувши подану заяву, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму (оренди) майна, регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм (оренда)".

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

26 квітня 2011 року між сторонами укладено договір № 39/1 найму обладнання, а саме автоматизації відділення розсіробки, дріжджегенерації та бродіння. Разом з тим, в договорі чи в матеріалах справи відсутні докази конкретної назви обладнання, його технічних характеристик, та року випуску, майно індивідуально не визначене.

Акт приймання-передачі обладнання без зазначення дати та номера, не уточнює, що це за обладнання, а вказує тільки його вартість - 140 000,00 грн. за комплект.

Акти надання послуг, тобто найму обладнання відповідачем не підписані.

Докази хоча б часткової проплати за користування обладнанням відсутні.

Позивач не врахував, що 21.07.2010 р. господарським судом порушено провадження у справі № 10/83-10 про банкрутство Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як зазначено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», за змістом ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань не застосовуються.

Дана позиція викладена в Висновках Верховного суду України викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за І півріччя 2013 р. (постанова Верховного Суду України від 12 березня 2013 р. у справі № 3-71гс12).

А тому неустойка в сумі 120 000,00 грн. за користування річчю за час прострочення та 3 600,00 грн. за невиконання обов'язків по оплаті за користуванням обладнанням стягненню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати по справі підлягають розподілу згідно ст. 49 ГПК України та покладаються на позивача.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 24, 28, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 202, 509, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ІНТЕРКРАЙТ" до Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" про стягнення 150 000,00 боргу, трьох відсотків річних в розмірі 2 057,67 грн., 3 600,00 грн. неустойки за невиконання обов"язків по оплаті за користування обладнанням, 120 000,00 грн. нестойки за прострочення у поверненні обладнання, розірвання договору № 39/1 найму обладнання від 26.04.2011 р. та зобов"язання ДП "Гайсинський спиртовий завод" повернути ПП "Багатопрофільна фірма "ІНТЕРКРАЙТ" автоматизацію відділення розсіробки, дріжджегенерації та бродіння у комплектації згідно з Додатком № 1 до договору найму обладнання № 39/1 від 26.04.2011 р. та забезпечення умов для проведення демонтажу та вивозу обладнання за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Плеханова, 28 - відмовити.

Повне рішення складено 30 серпня 2013 р.

Суддя Бенівський В.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Горького, б.32, кв.7, м. Херсон, 73000)

3 - відповідачу (вул. Плеханова, б.28, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)