Постанова № 33205702, 21.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

21 серпня 2013 року № 826/11548/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

до

Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві

третя особа

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Київській області

про

визнання протиправним дій та зобов’язання вчинити дії

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» звернулось із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34999976) з виконання Постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», за № 142 від 13.02.2013 р. щодо примусового стягнення з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (ЄДРПОУ 32104254) № 26008000000281, відкритому у ПАТ «Укрсоцбанк», коштів у розмірі 38 980,66 грн. (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 66 коп.),

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34999976) вчинити дії та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (ЄДРПОУ 32104254) неправомірно стягнені кошти у розмірі 38 980,66 грн. (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 66 коп.) шляхом перерахування їх на поточний рахунок Позивача № 26008000000281, відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023.

У судове засідання 14.08.2013 р. прибули представники позивача та третьої особи. Відповідач, належним чином повідомлений про судове засідання, явку свого представника не забезпечив.

Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Позивач позовні вимоги вмотивовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» не отримувало постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2013 з примусового виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області № 142 від 13.02.2013 р. Крім того, позивачем у добровільному порядку 08.04.2013 р. сплачено штрафні санкції на виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області № 142 від 13.02.2013 р. у розмірі 17 673,03 грн.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, заперечень проти позову чи будь-яких клопотань, заяв до суду не скерував, на вимоги суду не надав копії матеріалів виконавчого провадження. Тому, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 07.03.2013 р. ВП №36908004 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області № 142 від 13.02.2013 р. про стягнення у розмірі 17 673,03 грн. Надано строк для добровільного виконання постанови до 13.03.2013 р.

Платіжними вимогами від 11 квітня 2013 р. з рахунків позивача у ПАТ «Укрсоцбанк» стягнуто кошти в розмірі 19 490,33 грн. та 19 490,33 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, в тому числі, такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи, як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частинами другою та п’ятою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

При цьому, згідно вимог частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням (стаття 32 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме з наданих позивачем копій матеріалів з виконавчого провадження, постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2013 р. направлено на адресу ТОВ «ЕКО» листом від 07.03.2013 р. Однак, доказів чи будь-якої інформації щодо скерування листа рекомендованим листом з повідомленням про вручення – відсутні.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено дотримання ним вимог статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» при направленні боржнику ТОВ «Еко» копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на зазначене, суд бере до уваги твердження позивача, що ним не було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження.

А тому, подальші дії відповідача щодо примусового виконання постанови про відкриття виконавчого провадження є протиправними. Так, платіжними вимогами Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 11 квітня 2013 р. № 883/3 стягнуто з рахунку ТОВ «ЕКО» кошти в розмірі 19 490,33 грн. Розпорядженнями головного державного виконавця № 883/3, затвердженими начальником Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 05 липня 2013 р., перераховано 17 673,03 грн. на користь Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області згідно постанови № 142 від 13.02.2013 р., 1767,30 виконавчого збору, 50,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

Таким чином, суд зауважує, що державним виконавцем двічі стягнуто з рахунків боржника 19 490,33 грн. на примусове виконання постанови про відкриття виконавчого провадження. Що також підтверджується випискою по особовому рахунку № 26008000000281, долученої до матеріалів справи позивачем.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Однак, державним виконавцем не в повній мірі виконано передбачені статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» обов’язки, а саме не повідомлено належним чином боржника про відкриття виконавчого провадження, розпочато примусове виконання постанови із стягненням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, не пересвідчившись про фактичне виконання постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області згідно постанови № 142 від 13.02.2013 р., та двічі стягнуто з рахунків боржника належні до сплати суми.

Так, платіжним дорученням від 08 квітня 2013 р. № 17856 позивач сплатив суму штрафних санкцій у розмірі 17 673,08 грн.

Листом від 10.07.2013 р. позивач звертався до відповідача, повідомляв йому зазначені вище обставини, зокрема щодо сплати ним в добровільному порядку штрафних санкцій та просив повернути йому кошти в розмірі 38 980,66 грн., стягнутих на підставі платіжних вимог Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на зазначений лист відповідач не відреагував, кошти ТОВ «ЕКО» не повернуто.

З огляду на зазначене підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34999976) з виконання Постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за № 142 від 13.02.2013 р. щодо примусового стягнення з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (ЄДРПОУ 32104254) № 26008000000281, відкритому у ПАТ «Укрсоцбанк» коштів у розмірі 38 980,66 грн. (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 66 коп.) та зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34999976) вчинити дії та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (ЄДРПОУ 32104254) неправомірно стягнені кошти у розмірі 38 980,66 грн. (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 66 коп.) шляхом перерахування їх на поточний рахунок Позивача № 26008000000281 відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34999976) з виконання Постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», за № 142 від 13.02.2013 р. щодо примусового стягнення з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (ЄДРПОУ 32104254) № 26008000000281, відкритому у ПАТ «Укрсоцбанк», коштів у розмірі 38 980,66 грн. (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 66 коп.),

3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34999976) вчинити дії та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (ЄДРПОУ 32104254) неправомірно стягнені кошти у розмірі 38 980,66 грн. (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 66 коп.) шляхом перерахування їх на поточний рахунок Позивача № 26008000000281, відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023.

4. Судові витрати в сумі 34,41 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л. О. Маруліна