Ухвала суду № 33205246, 19.08.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3697/13-а

19.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/3697/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 16.05.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" (вул. Бородіна, 12, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2012 №0008402204,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.13р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2012 №0008402204.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 01.11.2012 №0008402204.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" судовий збір у розмірі 688,11 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2012 №0008402204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну сумі 68811,00 грн..

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 95022, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Бородіна, будинок 12.

Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний), 43.39 Інші роботи із завершення будівництва, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Асстрой-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Сопромат" за вересень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 11.10.2012 №7410/22-3/34946416 (а.с.14-24) (далі - акт перевірки)

У висновках ату перевірки зафіксовано порушення позивачем: п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, донараховано податку на прибуток у сумі 68811,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року - 68811,00 грн..

По результатам акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2012 №0008402204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну сумі 68811,00 грн..

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже, право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток т на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Встановлено, що під час проведення документальної перевірки відповідачем використовувалися: інформація з наявних в інспекції інформаційних баз «Облік платників», «Бест Звіт», «ТАХ», «Аудит», «Облік податків і платежів», «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України». (а.с.14)

В акті пеервірки відповідачем зазначено, що раніше проведеною перевіркою досліджено податкові та видаткові накладні та договір по взаємовідносинах з ТОВ «Спромат» за вересень 2011 року.

Відповідач вказує, що податковий період вересня 2011 року вже перевірявся податковим органом у грудні 2011 року саме з питань взаємовідносин з ТОВ «Сопромат». В наслідок перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2011 року за операціями з ТОВ «Сопромат». Результати вказаної перевірки оскаржені позивачем в судовому порядку та за результатами розгляду справи №2а-4050/12/0170/6 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0013202301 від 29.12.2011. (а.с.126-131, 133-138)

Рішення по справі №2а-4050/12/0170/6 набуло чинності 10.10.2012, а тому є обов'язковим для податкового органу під час складання акту перевірки.

Вказаним судовим рішенням встановлена реальність господарських операцій вересня 2011 року та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України судові рішення є підставами для висновків для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок.

У порушення законодавчих умов, на наявність встановлених фактів відповідач уваги не звернув та склав акт від 11.10.2012 тотожній за змістом акту від 15.12.2011.

Згідно частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи тотожний склад сторін у даній справі та у вищезазначеній, факти, встановлені постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2012 у справі № 2а-4050/12/0170/6, є преюдиційними для даної справи.

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням по справі №2а-4050/12/0170/6 та матеріалами даної справи встановлено та підтверджено наступне.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" надане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №614352.

У вересні 2011 року позивач мав господарським стосунки з ТОВ "Сопромат".

Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи ТОВ "Сопромат" не перебуває у процесі припинення.

Отже, сторони мали належний обсяг права та дієздатності для укладення господарсько-договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 656 Цивільного кодексу України, встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Інші договори купівлі-продажу, що не є предметом регулювання коментованої статті, можуть укладатися в усній (стаття 206 ЦК та коментар до неї) чи письмовій формі (статті 207 - 208 ЦК). Однак слід зауважити, що на вимогу особи, яка виступає стороною в договорі купівлі-продажу, навіть і такі правочини можуть бути нотаріально посвідчені (частина 4 статті 209 ЦК).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сопромат" (продавець) укладений договір купівлі-продажу від 01.09.2010 №44 відповідно до якого, продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар, та оплатити його на умовах даного Договору. Найменування товару: двобічна-ламінована стійка до води березова фанера для монолітної опалубки, промислового машинобудування та суднобудівництва (а.с.25-27).

На підтвердження проведення господарських операцій платнику податків видані видаткові накладні від 29.09.2011 №СМ-4483 на суму 115005,50 грн., у тому числі ПДВ-19167,58 грн.; від 01.09.2011 №4014 на суму 8237,50 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1372,92 грн.; від 09.09.2011 №СМ-4341 на суму 155594,38 грн., у тому числі ПДВ у сумі 25932,40 грн., від 01.09.2011 №СМ-3942 на суму 156924,37 грн., у тому числі ПДВ у сумі 26154,06 грн.; від 01.09.2011 №СМ-3595 на суму 78852,24 грн., у тому числі ПДВ у сумі 13142,04 грн. (а.с.32-34).

Отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем підтверджується реєстром документів за 2011 рік, в якому 01.09.2011, 16.09.2011, 27.09.2011 наявний запис про видання довіреностей №76, 85, 89 на отримання товару від постачальника - ТОВ "Сопромат" .

Перевезення товару відбувалося найманим автотранспортом, що не заперечується відповідачем, та окремо відображається в акті перевірки.

Оплата проведена позивачем безготівковим шляхом - через розрахунковий рахунок відкритий у банку, що підтверджується випискою за особовим рахунком за 30.09.2011, 29.09.2011, 28.09.2011. 27.09.2011, 26.09.2011, 22.09.2011, 21.09.2011, 19.09.2011, 16.09.2011, 15.09.2011,14.09.2011, 13.09.2011, 08.09.2011, 06.09.2011, 02.09.2011, 01.09.2011. (35-50)

Визначальною ознакою господарської діяльності є, що вона має здійснювати реальні зміни майнового стану платника податків.

Придбаний товар зберігався за адресою, вказаною в договорах оренди нежитлових приміщень від 01.01.2010, від 30.12.2011, від 03.01.2012 та додаткових угод до договорів оренди від 07.09.2012, від 28.12.2012, від 31.01.2013, а саме м. Сімферополь, вул. Бородіна, 12 (складське приміщення площею 275,5 кв.м. та офісне приміщення площею 35 кв.м.; складське приміщення площею 440,0 кв.м. та земельна ділянка площею 18,0 кв.м., нежитлове приміщення площею 380,0 кв.м., відкритий майданчик площею 525 кв.м.; нежитлове приміщення площею 40,8 кв.м., що підтверджується актами прийому-передачі об'єкта в оренду від 01.01.2010, від 01.01.2012, від 01.10.2012, від 01.02.2013, від 03.01.2012.

Придбані в ТОВ «Сопромат» товарно-матеріальні цінності використані у господарський діяльності ТОВ "Асстрой-С" (безпосереднє використання під час проведення будівельних робіт) та шляхом реалізації іншим контрагентам, послуги та роботи використані під час продажу товару - ТОВ "Перша інжинірингова Компанія", ТОВ "Гринвуд-Проект", ФОП ОСОБА_3, СПД ФЛ ОСОБА_2, ТОВ "СК-Даріна", ТОВ фірма "Поліс ЛТД", СУГП "Амтек ЛТД", Підприємство "ЧІС", ТОВ "Пеленг", ТОВ "Крим-Домбуд", ТОВ "Югінвестстройсервіс", ТОВ "Маккас", ТОВ "Юг-Метіз-С", ТОВ "СК "Тріумф", ТОВ "Степрейсінг Тім", ПП "Сюїта-Плюс", ТОВ "А.С. Інжиніринг груп", ТОВ "Фірма Леді+", ПП "Будівельник Юг", ТОВ "Пеленг" у вересні- листопаді 2011 року.

Органами ДПС встановлено, що ТОВ "Сопромат" не знаходиться за вказаним у свідоцтві про державну реєстрацію місцезнаходженням, про що у встановленому порядку надані відомості до держреєстратора, а саме не встановленням місцезнаходження юридичної особи.

Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

Аналогічної думки дотримається ВАСУ в Ухвалі від 16.05.2012 р. по справі №К-9991 /6724/12.

Факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість

Аналогічної думки дотримається ВАСУ в Ухвалах від 17.07.2012 р. №К/9991/1812/12 та від 17.01.2012 р. №К-15283/09 ВАСУ.

Враховуючи, що предметом діяльності відповідача оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах є доказом використання придбаних товарів (послуг, робіт) наданих ТОВ "Сопромат" за вересень 2011 року в межах господарської діяльності позивача.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про безпосередній зв'язок господарських операцій з основною діяльністю позивача.

Встановлено, що витрати з проведених господарських операцій з ТОВ «Сопромат» задекларовані позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 2011 рік у складі собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у складі загальної суми 8654806,00 грн. у вигляді прямих матеріальних витрат.

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із, у тому числі, витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у тому числі прямих матеріальних витрат. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 138.4 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Сумуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставного ствердження відповідача про заниження податку на прибуток у третьому кварталі 2011 року.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.13р. по справі № 801/3697/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко