Ухвала суду № 33205142, 05.08.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3115/13-а

05.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/3115/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 16.04.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошан" (вул. Крилова, буд.139, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95001)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.04.13р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошан" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №722 від 15.02.2013 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ""Рошан".

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 15.03.2013 року №0000141504.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 15.03.2013 року №0002931501.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошан" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1282,00 грн., шляхом списання органом Державного казначейства з відповідних рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.04.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рошан" (далі -позивач, ТОВ "Рошан") звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2013 року №0000141504 та №0002931502.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Рошан" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» за періоди: серпень, липень, травень 2010 року, ПП «Габарит-Груп» за періоди: серпень, червень 2010 року, ПП «Комманд» за періоди: грудень, жовтень 2010 року, ПП «Пан Буд» за періоди: грудень, жовтень, серпень, липень 2010 року, ПП «Севграндтрейд» за період квітень 2010 року, БВП «Строитель Плюс» за періоди: травень, грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт №1306/15.4/33433847 від 28.02.2013 року. (далі - акт перевірки)

Актом перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1, п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 57019 грн., утому числі по періодах: 2 квартал 2011 року - 23978 грн., 3 квартал 2010 року - 21591 грн., 4 квартал 2010 року - 11450 грн.;

- пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податкового кредиту всього в сумі 45615,00 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2010 року на суму ПДВ 4352,00 грн., за травень 2010 року на суму ПДВ 13882,00 грн., за червень 2010 року на суму ПДВ 948,00 грн., за липень 2010 року на суму ПДВ 7178,00 грн., за серпень 2010 року на суму ПДВ 10095,00 грн., за жовтень 2010 року на суму ПДВ 2488,00 грн., за грудень 2010 року на суму ПДВ 6672,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 15.03.2013 року: №0000141504, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ склала за основним платежем - 45615,00 грн., за штрафними санкціями - 11403,75 грн.;

№0002931502, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств склала за основним платежем - 57019,00 грн., за штрафними санкціями - 14254,75 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

В акті перевірки відповідач взує, що позивач за перевіряємий період мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ «Бренд Строй», ПП « Габарит- Груп», ПП «Комманд», ПП «Пан Буд», ПП «Севграндтрейд» , БВП «Строитель Плюс» .

Позивачем завищено скориговані валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ПП «Пан Буд», ПП «Севграндтрейд» , БВП «Строитель Плюс» за період з 01.04.2010 року по 30.12.2010 року на суму 228075,00грн., у тому числі: за півріччя 2010 року в сумі 95910грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 182272грн., за 2010 рік в сумі 228075грн.

За цей же період встановлено заниження податку на прибуток в сумі 57019 грн., у тому числі по періодах: півріччя 2010 року в сумі 23978 грн., 3 квартали 2010 року в сумі 45569 грн., 2010 рік в сумі 57019 грн.

Також за вказаний період встановлено завищення позивачем податкового кредиту в сумі 45615,00 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2010 року на суму ПДВ 4352,00 грн., за травень 2010 року на суму ПДВ 13882,00 грн., за червень 2010 року на суму ПДВ 948,00 грн., за липень 2010 року на суму ПДВ 7178,00 грн., за серпень 2010 року на суму ПДВ 10095,00 грн., за жовтень 2010 року на суму ПДВ 2488,00 грн., за грудень 2010 року на суму ПДВ 6672,00 грн.

До наведених висновків відповідач дійшов враховуючи наступні актів перевірки: від 11.04.2012 року №37/22/31263808 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ БВП «Строитель Плюс» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року»; від 28.09.2012 року №726/22-8/35096812 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Севграндтрейд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року»; від 06.04.2012 року №21/22/37081614 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Пан Буд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року»; від 06.04.2012 року №32/22/37081766 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Комманд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.05.2010 року по 31.03.2012 року»; від 06.04.2012 року №9/22/35941644 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Габарит-Груп» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року»; від 06.04.2012 року №29/22/36165567 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ПП «Пан Буд», ПП «Севграндтрейд», БВП «Строитель Плюс» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року».

На підставі вказаних актів, відповідач дійшов висновку, що сумнівний податковий кредит, отриманий ТОВ «Бренд Строй», ПП « Габарит- Груп», ПП «Комманд», ПП «Пан Буд», ПП «Севграндтрейд», БВП «Строитель Плюс» від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

Звіркою контрагентів позивача - ТОВ «Бренд Строй», ПП « Габарит- Груп», ПП «Комманд», ПП «Пан Буд», ПП «Севграндтрейд» , БВП «Строитель Плюс» встановлено порушення ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання, в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання контрагентами до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Звіркою зазначених контрагентів позивача не підтверджено реальність проведених господарських операцій з реалізації товарів, робіт, послуг, попередньо придбаних у ПП «Ротонда Торг» (ЄДРПОУ 36165656), ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ 34946788), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ 35096833), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ 37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкрим торг» (код ЄДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімідж» (код ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ37196250), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройіндустрія» (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ 32836776), ПП «Єароградстрой» (код ЄДРПОУ 34836406), ПП «Прима торг» (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ 37132621), фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (ЄДРПОУ 37081991) за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року.

Враховуючи отримані матеріали зустрічних звірок, позивачем не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Бренд Строй», ПП « Габарит- Груп», ПП «Комманд», ПП «Пан Буд», ПП «Севграндтрейд» , БВП «Строитель Плюс», якими безпідставно сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит по податковим накладним, виписаним на придбання чи продаж товарів (робіт, послуг), які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги ст.. 22, 185, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки та матеріалів справи, здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з контрагентами: ТОВ «Бренд Строй», ПП «Габарит-Груп», ПП «Комманд», ПП «Пан Буд», ПП «Севграндтрейд» , БВП «Строитель Плюс» підтверджено укладеними між позивачем та зазначеними контрагентами договорами, виписаними на їх виконання податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт на виконання цих договорів, а саме:

Договір поставки (будівельних матеріалів) №11 від 01.06.2010 року (т.1 а.с.114-115), укладений між позивачем та ТОВ «Пан Буд», на виконання якого виписано видаткові накладні та податкові накладні: від 01.07.2010 року №76/74 на суму 17257,56 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 2876,26 грн., від 01.07.2010 року №72/75 на суму 11625,70 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1937,62 грн., від 05.07.2010 року №86/76 на суму 3585,53 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 597,59 грн., від 02.08.2010 року №160 на суму 4050,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 675,00 грн., від 02.08.2010 року №159 на суму 11468,15 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1911,36 грн., від 05.08.2010 року №227 на суму 5368,33 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 894,72 грн., від 09.08.2010 року №239 на суму 5597,33 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 932,89 грн., від 11.08.2010 року №253 на суму 5653,70 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 942,28 грн., від 08.10.2010 року №509 на суму 12414,98 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 2069,16 грн., від 03.12.2010 року №748 на суму 9036,36 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1506,06 грн.

Сплату за вказаними податковими та видатковими накладними підтверджено платіжними дорученнями: №366 від 01.06.2010 року на суму 49980,00 грн., №123 від 25.08.2010 року на суму 200,00 грн., №122 від 25.08.2010 року на суму 12380,00 грн., №106 від 30.07.2010 року на суму 10400,00 грн.

Договір поставки (будівельних матеріалів) №366 від 01.06.2010 року (т.1 а.с.141-142), укладений між позивачем та ТОВ «Бренд Строй», на виконання якого виписано податкові та видаткові накладні: від 05.05.2010 року №230/53 на загальну суму 49980,00грн., з урахуванням ПДВ в сумі 8330,00грн., від 02.07.2010 року №899/77 на загальну суму 10600,00грн., з урахуванням ПДВ в сумі 1766,67грн., від 03.08.2010 року №1392 на загальну суму 12380,50грн., з урахуванням ПДВ в сумі 2063,42грн.

Договір поставки (будівельних матеріалів) №85 від 05.01.2010 року (т.1 а.с.227-228) між позивачем та ПП «Габарит-Групп», на виконання якого виписано: податкові та видаткові накладні: від 07.06.2010 року №429/63 на загальну суму 5685,88 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 947,65 грн., від 03.08.2010 року №1280 на загальну суму 16053,49 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 2675,58 грн. Сплату за договором підтверджено платіжними дорученнями: від 19.11.2010 року №189 на суму 553,49 грн., від 25.08.2010 року №124 на суму 15500,00 грн., від 13.07.2010 року №85 на суму 5685,89 грн.

Поставку будівельних матеріалів на адресу позивача ПП «Комманд» здійснено за оплату з рахункового рахунку та підтверджено видатковими та податковими накладними: від 29.10.2010 року №1346/122 на суму 2511,90 грн., з визначенням ПДВ в розмірі 418,65 грн.; від 02.12.2010 року №1921/165 на суму 47785,48 грн., з визначенням ПДВ в розмірі 7964,25 грн.; від 01.12.2010 року №1911/164 на суму 31017,96 грн., з визначенням ПДВ в розмірі 5169,66 грн.

Поставку будівельних матеріалів на адресу позивача ПП «Севграндтрейд» здійснено за оплату з рахункового рахунку та підтверджено податковими та видатковими накладними: від 20.04.2010 року №298/40 на загальну суму 6336,00 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 1056,00 грн., від 23.04.2010 року №309/42 на загальну суму 19775,66 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 3295,94 грн. сплата за вказаними накладними проведено відповідно до платіжного доручення від 27.05.2010 року №62 на суму 26111,66 грн.

За надані позивачу послуги автокрану та бортового автомобілю БВП «Строитель Плюс» здійснено оплату з рахункового рахунку та факт надання та отримання послуг підтверджено актами здачі - прийняття робіт (надання послуг): від 21.05.2010 року №1951 на суму 24192,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4032,00 грн.; від 21.05.2010 року №1951 на суму 9120,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1520,00 грн.; від 22.12.2010 року №6984 на суму 30996,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 5166,00 грн. та податковими накладними: від 21.05.2010 року №2005/56 на суму 24192,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4032,00 грн.; від 21.05.2010 року №2006/55 на суму 9120,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1520,00 грн.; від 22.12.2010 року №6984/164 на суму 30669,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 5166,00 грн. Сплату за договором підтверджено платіжними дорученнями: №67 від 27.05.2010 року на суму 33312,00 грн., №236 від 22.12.2010 року на суму 30996,00 грн.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334) до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закон №334).

Згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, (далі Закон №168) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону №168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України т Закону України "Про податок на додану вартість" існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальниками не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Висновки відповідача щодо необґрунтованого формування матеріальних витрат та включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ від вартості товарів і послуг з вказаних контрагентів, засновані на факті порушення кримінальної справи, а також на підставі інформації, отриманої ревізорами з актів про неможливість проведення зустрічної перевірки вищезгаданих контрагентів з питань правомірності господарських відносин з контрагентами-покупцями і постачальниками з метою встановлення факту реальності здійснених взаємин.

Стосовно посилання податкового органу в Акті перевірки на матеріали кримінальної справи.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Поняття доказів в адміністративному судочинстві визначено ст. 69 вказаного Кодексу, згідно якої ними є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частині 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 72 встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Самі по собі окремі процесуальні документи в кримінальній справі не можуть бути доказами відсутності або наявності будь-яких обставин, які є предметом доказування в адміністративній справі.

Більш того, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями КАСУ та й взагалі з доктриною процесуального права України, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, особливо постанова про порушення кримінальної справи та протоколи допиту. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Колегія суддів також враховує, що позивачем додано до матеріалів справи договори підряду з іншими суб'єктами господарювання на виконання будівельних робіт, які було укладено до виникнення господарських взаємовідносин позивача з контрагентами - ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», ПП «Пан Буд», ПП «Севграндтрейд» , БВП «Строитель Плюс», і які підтверджують, що для виконання умов цих договорів, позивачем було укладено договори з наведеними контрагентами.

Позивачем на виконання підрядних робіт (ремонтні роботи) укладено з Кам'янсько-Дніпровською санаторною школою-інтернатом та Чернігівською загальноосвітньою школою-інтернатом договору підряду №95 від 22.04.2010 року (т.1 а.с.87-88), №101 від 21.06.2010 року (т.1 а.с.149-150), договір підряду №112 від 02.08.2010 року (т.1 а.с.163-164), договір підряду №133 від 29.10.2010 року (т.1 а.с.192-193), договір №105 від 04.06.2010 року (т.1 а.с.200-201), договір №106 від 04.06.2010 року (т.1 а.с.207-208), договір №107 від 04.06.2010 року (т.1 а.с.215-216).

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС №722 від 15.02.2013 року, на підставі якого проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» за періоди: серпень, липень, травень 2010 року, ПП «Габарит-Груп» за періоди: серпень, червень 2010 року, ПП «Комманд» за періоди: грудень, жовтень 2010 року, ПП «Пан Буд» за періоди: грудень, жовтень, серпень, липень 2010 року, ПП «Севграндтрейд» за період квітень 2010 року, БВП «Строитель Плюс» за періоди: травень, грудень 2010 року та відповідно складено акт №1306/15.4/33433847 від 28.02.2013 року.

Відповідно до п.20.1.4 ст.20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платника податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Норма п.п.78.1.1. ст.78 ПК України, на яку йдеться посилання в оскаржуваному позивачем наказі передбачає сукупність обставин, які надають право органам державної податкової служби проводити позапланові документальні перевірки, а саме: наявність інформації за результатами проведених перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України).

Згідно до п.78.4. ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідачем не надано зазначеного запиту.

Отже, за умови не направлення на адресу позивача запиту стосовно взаємовідносин з ТОВ «Бренд Строй», ПП «Габарит-Груп», ПП «Комманд», ПП «Пан Буд», ПП «Севграндтрейд», БВП «Строитель Плюс», що позбавило позивача можливості надання пояснень та документів на нього, відсутні законні підстави для винесення наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС №722 від 15.02.2013 року, внаслідок чого він визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів керуючись частиною 3 статті 2 КАС України, дійшла висновку, що спірні повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення та упереджено. Обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.04.13р. по справі № 801/3115/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко