Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/3143/13-а
05.08.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Цикуренка А.С.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Санакоєвої М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/3143/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 30.04.13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілкат" (вул. Генерала Васильева, 29, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.13р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілкат" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 12 березня 2013 року №0002481501, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілкат», про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 17008 (сімнадцять тисяч вісім) гривень 00 копійок.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 12 березня 2013 року №0004711502, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілкат», про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 18026 (вісімнадцять тисяч двадцять шість) гривень 25 копійок.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілкат» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 350 (триста п'ятдесят) гривень 34 копійки.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.13 та прийняти нове рішення по справі.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.
Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Приватне підприємство «Стілкат» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби із вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002481501 від 12.03.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку прибуток в розмірі 17008,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 16324,00 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 684,00 гривень, №0004711502 від 12.03.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18026,25 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 14421,00 гривень та застосовані штрафні санкції на суму 3605,25 гривень.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стілкат" є юридичною особою, зареєстрованою 04.01.2011 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 за №632756 (т. 1 а.с.11).
ТОВ "Стілкат" зареєстроване як платник податку на додану вартість з 01.09.2011 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100349547 (т. 1 а.с. 13).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності позивача є: виробництво металообробних машин, оброблення металів та нанесення покриття на метали, механічне оброблення металевих виробів, оптова торгівля залізними виробами, виробництво інструментів, кування, пресування, штампування, профілювання, порошкова металургія, виробництво мотоциклетних двигунів, роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (т.1 а.с. 9).
У період з 15.02.2013 року по 21.02.2013 року посадовими особами відповідача проведена позапланова невиїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з КП «Альянс» за жовтень 2011року - грудень 2011року, лютий 2012року.
За результатами перевірки складено Акт №1224/15.2/37488418 від 27.02.2013 року (а.с. 30-43). (далі - акт перевірки)
Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:
- п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16324, гривень, у тому числі по періодах: за 4 квартал 2011 року - 13589,00 гривень, 1 квартал 2012 року - 2735,00 гривень;
- 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту у сумі 14421,00 та заниження ПДВ до сплати в бюджет у сумі 14421,00 гривень, у тому числі: жовтень 2011 року в сумі 4690,00 гривень, листопад 2011 року в сумі 5051,00 гривень, грудень 2011 року в сумі 2076,00 гривень, лютий 2012 року в сумі 2604,00 гривень.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0002481501 від 12.03.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку прибуток в розмірі 17008,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 16324,00 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 684,00 гривень, №0004711502 від 12.03.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18026,25 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 14421,00 гривень та застосовані штрафні санкції на суму 3605,25 гривень (т. 1 а.с.54, 56).
В акті перевірки відповідач посилається на отриманням матеріалів перевірки, а саме: акту №36/22/32468182 від 11.04.2012 року, з якого вибачається, що проведення зустрічної перевірки контрагента позивача КП «Альянс» є неможливим, а також зазначено, що платник не знаходиться за податковою адресою, діяльність постачальника КП «Альянс» має ознаки фіктивності та спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
З наведеного відповідач дійшов висновку, що усі операції з продажу товарів (послуг) за участю КП «Альянс» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Отже, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.
ТОВ «Стілкат» 05.03.2013 року на вказаний акт перевірки до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим подано заперечення (т.1 а.с.44-46), які були відхилені листом від 12.03.2013 року (т.1 а.с.47-53).
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
На підтвердження отримання товару від КП «Альянс» позивачем надані документи бухгалтерської та податкової звітності.
Як свідчать надані документи, між ТОВ «Стілкат» (Замовник) та КП «Альянс» (Постачальник) укладені договори постачання №343/8-11 від 20.01.2011 року та №3-12/52 від 20.01.2012 року.
Відповідно Договору постачання № 343/8-11 від 20.01.2011 року Постачальник надає, а Замовник приймає та оплачує продукцію, а саме: алюмінієвий прокат, сталевий прокат, сталева плита та інший металопрокат та вироби із сталі і кольорових металів згідно специфікаціям, які є невід'ємною частиною договору (т.1 а.с.58).
На підтвердження дійсності зазначеного договору позивачем надані відповідні специфікації: специфікація на поставку товару від 20.01.2011 року, предметом постачання є коло алюмінієве діаметром 55мм у кількості 1200 штук за ціною 36,60 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 43,92 гривень (т.1 а.с. 60); специфікація на поставку товару від 06.07.2011 року, предметом постачання є коло алюмінієве діаметром 55мм у кількості 1020 штук за ціною 36,60 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 43,92 гривень, а також коло алюмінієве діаметром 15мм у кількості 130 штук за ціною 46,20 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 46,20 гривень (т.1 а.с. 61); специфікація на поставку товару від 17.10.2011 року, предметом постачання є коло сталь 45 діаметром 20мм у кількості 1050 штук за ціною 13,35 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 16,02 гривень, а також плита сталь 40X розміром (м): 2x3x0,025 у кількості 1150 штук за ціною 8,20 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 9,84 гривень (т.1 а.с. 62); специфікація на поставку товару від 17.11.2011 року, предметом постачання є коло стальне діаметром 16мм у кількості 1500 штук за ціною 8805,55 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 10566,67 гривень (т.1 а.с. 63); специфікація на поставку товару від 30.11.2011 року, предметом постачання є коло сталь 45 діаметром 25мм у кількості 100 штук за ціною 36,60 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 43,92 гривень (т.1 а.с. 64); специфікація на поставку товару від 30.11.2011 року, предметом постачання є коло алюмінієве діаметром 55мм у кількості 100 штук за ціною 36,60 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 43,92 гривень (т.1 а.с. 65); специфікація на поставку товару від 27.12.2011 року, предметом постачання є коло Ф30 Ст.45 діаметром 30мм у кількості 310 штук за ціною 11,5167 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 3570,18 гривень, коло Ф140 діаметром 140мм у кількості 120 штук за ціною 10,3167 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 1052,30 гривень, коло Ф42 діаметром 42мм у кількості 106 штук за ціною 10,2333 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 1084,73 гривень, а також коло Ф25 08x18H10 діаметром 25мм у кількості 79 штук за ціною 59,1450 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 4672,46 гривень (т.1 а.с.66).
Додатковою Угодою №1 до Договору №343/8-11 від 20.01.2011 року викладені реквізити Замовника, інші умови залишились незмінними (т.1 а.с.59).
Відповідно Договору постачання № 3-12/52 від 20.01.2012 року Постачальник надає, а Замовник приймає та оплачує продукцію, а саме: алюмінієвий прокат, сталевий прокат, сталева плита та інший металопрокат та вироби із сталі і кольорових металів згідно специфікаціям, які є невід'ємною частиною договору.
На підтвердження дійсності зазначеного договору позивачем надані відповідні специфікації: специфікація на поставку товару від 10.02.2012 року, предметом постачання є коло Ф42 діаметром 110мм у кількості 220 штук за ціною 12,28 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 14,74 гривень, а також лист 20 товщиною 20 мм у кількості 660 штук за ціною 7,2450 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 8,69 гривень (т. 1 а.с. 68); специфікація на поставку товару від 20.01.2012 року, предметом постачання є коло Ф110 діаметром 110мм у кількості 600 штук за ціною 7,5500 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 5436,00 гривень, а також лист коло Ф54 діаметром 54 мм у кількості 98 штук за ціною 10,3100 гривень (за штуку) без ПДВ та ціною з ПДВ - 1212,46 гривень (т.1 а.с. 69).
Позивачем також надані сертифікати якості на метал серії 08 №215120, №09-20814 від 01.07.2011 року та №188251 (т.1 а.с.70-72).
На виконання умов вказаних договорів сторонами підписані накладні загальну суму 86520,81 гривень, у т.ч. ПДВ 14421 гривень, а саме: видаткова накладна від 17.10.2011 року № -р53778 на загальну суму 28137,00 гривень, в тому числі ПДВ - 4689,50 гривень (т. 1 а.с.119, зворот); податкова накладна від 28.10.2011 року №216 на загальну суму 28137,00 гривень, в тому числі ПДВ - 4689,50 гривень (т.1 а.с.119); видаткова накладна від 30.11.2011 року № -р54124 на загальну суму 4392,00 гривень, в тому числі ПДВ - 732,00 гривень (т.1 а.с.120, зворот); податкова накладна від 30.11.2011 року №263 на загальну суму 4392,00 гривень, в тому числі ПДВ - 732,00 гривень (т.1 а.с.120); видаткова накладна від 29.11.2012 року № -р54075 на загальну суму 10061,71 гривень, в тому числі ПДВ - 1676,95 гривень (т.1 а.с.121, зворот); податкова накладна від 29.11.2012 року №239 на загальну суму 10061,71 гривень, в тому числі ПДВ - 1676,95 гривень (т.1 а.с.121); видаткова накладна від 17.11.2011 року № -р54020 на загальну суму 15850,00 гривень, в тому числі ПДВ - 2641,67 гривень (т.1 а.с.122, зворот); податкова накладна від 17.11.2011 року №134 на загальну суму 15850,00 гривень, в тому числі ПДВ - 2641,67 гривень (т.1 а.с.122); видаткова накладна від 27.12.2011 року № -р54438 на загальну суму 12455,64 гривень, в тому числі ПДВ - 2075,95 гривень (т.1 а.с.123, зворот); податкова накладна від 23.12.2011 року №196 на загальну суму 12455,64 гривень, в тому числі ПДВ - 2075,95 гривень (т.1 а.с.123); видаткова накладна від 01.02.2012 року № на загальну суму 6648,46 гривень, в тому числі ПДВ - 1108,08 гривень (т.1 а.с.124, зворот); податкова накладна від 01.02.2012 року №1 на загальну суму 6648,46 гривень, в тому числі ПДВ - 1108,08 гривень (т.1 а.с.124); видаткова накладна від 10.02.2012 року № на загальну суму 8976,00 гривень, в тому числі ПДВ - 1496,00 гривень (т.1 а.с.125, зворот); податкова накладна від 10.02.2012 року №36 на загальну суму 8976,00 гривень, в тому числі ПДВ - 1496,00 гривень (т.1 а.с.125).
Оплата придбаного товару на зазначену суму, у т.ч. ПДВ підтверджується відповідними виписками банку т платіжними дорученнями (т.1 а.с.127-135).
Згідно з договором оренди №51/11КУ/2-11 від 04.01.2011 року та додаткових угод №1 від 01.03.2011 року №2 від 01.11.2011 року, №3-12 від 01.01.2013 року, № 4 від 01.06.2013 року та №5 від 01.08.2013 року зберігання сировини, отриманої від КП «Альянс» здійснювалось у орендованих позивачем приміщеннях (т.1 а.с.82-89).
Встановлено, що з використанням сировини (матеріалів), придбаної від КП «Альянс» ТОВ «Стілкат» вироблена продукція з метою реалізації господарської діяльності, у тому числі на виконання договорів іншими контрагентами а саме: №2269-1/12/2-12 від 03.01.2012 року, №1-11 від 04.01.2011 року з ДП «Фесто Виробництво» стосовно поставки виробів з металу (а.с.203-205), №4-12/130 від 27.01.2012 року з ТОВ «Грінтек Енерджи» (а.с.265-266).
Як вбачається з матеріалів справи, використання цієї продукції здійснювалося за відповідними виробничими актами на списання: виробничий акт №10 на списання сировини та матеріалів за жовтень 2011 року на загальну суму 12964,64 гривень (т.1 а.с.139); виробничий акт №11 на списання сировини та матеріалів за листопад 2011 року на загальну суму 21557,71 гривень (т.1 а.с.139-а); виробничий акт №12 на списання сировини та матеріалів за грудень 2011 року на загальну суму 22109,96 гривень (т.1 а.с.140); виробничий акт №1 на списання сировини та матеріалів за січень 2012 року на загальну суму 1579,18 гривень (т.1 а.с.141); виробничий акт №2 на списання сировини та матеріалів за лютий 2012 року на загальну суму 22162,70 гривень (т.1 а.с.142); виробничий акт №3 на списання сировини та матеріалів за березень 2012 року на загальну суму 16425,67 гривень (т.1 а.с.144); виробничий акт №4 на списання сировини та матеріалів за квітень 2012 року на загальну суму 34540,08 гривень (т.1 а.с.145); виробничий акт №5 на списання сировини та матеріалів за травень 2012 року на загальну суму 28351,90 гривень (т.1 а.с.146); виробничий акт №6 на списання сировини та матеріалів за червень 2012 року на загальну суму 10306,63 гривень (т.1 а.с.147); виробничий акт №7 на списання сировини та матеріалів за липень 2012 року на загальну суму 22720,91 гривень (т.1 а.с.148); виробничий акт №8 на списання сировини та матеріалів за серпень 2012 року на загальну суму 16188,05 гривень (т.1 а.с.149); виробничий акт №9 на списання сировини та матеріалів за вересень 2012 року на загальну суму 16577,36 гривень (т.1 а.с.150); виробничий акт №10 на списання сировини та матеріалів за жовтень 2012 року на загальну суму 20148,09 гривень (т.1 а.с.151); виробничий акт №11 на списання сировини та матеріалів за листопад 2012 року на загальну суму 48239,75 гривень (т.1 а.с.152); виробничий акт №12 на списання сировини та матеріалів за листопад 2012 року на загальну суму 1583,52 гривень (т.1 а.с.153); виробничий акт №13 на списання сировини та матеріалів за грудень 2012 року на загальну суму 14896,47 гривень (т.1 а.с.154); акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів використовуваних для потреб виробництва від 30.12.2012 року на загальну суму 2282,26 гривень (т.1 а.с.143).
Вироблена з отриманих матеріалів продукція оприбуткована ТОВ «Стілкат», залишки (відходи) металів збувалися за відповідними угодами про здачу лому зі складанням актів (т.1 а.с.155-159).
Податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 року. Податкові накладні відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов угод з вищезазначеним контрагентом, а також включення суми ПДВ. Отриманий товар оплачений позивачем у безготівковій формі, що також встановлено перевіркою.
ТОВ «Стілкат» 09.02.2012 року подані до ДПІ у м. Сімферополь АР Крим ДПС декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року та 1 квартал 2012 року, в яких задекларовані витрати, понесені на придбання послуг від контрагентів позивача (т.1 а.с. 90-97).
Встановлено, що ТОВ «Стілкат» 17.11.2011 року подано до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, разом з Додатком № 5, згідно з яким ним включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 18120,00 гривень (т.1 а.с. 98-100).
Відповідно до реєстру виданих та отриманих накладних у жовтні 2011 року податкова накладна, виписана КП «Альянс» 28.10.2011 року на загальну суму 28137,00 гривень, в тому числі ПДВ у сумі 4689,50 гривень, отримана позивачем 28.10.2011року (т.1 а.с. 101, зворот).
ТОВ «Стілкат» 16.12.2011 року подано до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року, разом з Додатком № 5, згідно з яким ним включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 12312,00 гривень (т.1 а.с. 102-104).
Відповідно до реєстру виданих та отриманих накладних у листопад 2011 року податкова накладна, виписана КП «Альянс» 17.11.2011 року на загальну суму 15850,00 гривень, в тому числі ПДВ у сумі 2641,67 гривень, отримана позивачем 17.11.2011 року (т.1 а.с. 106, зворот), податкова накладна, виписана КП «Альянс» 29.11.2011 року на загальну суму 10061,71 гривень, в тому числі ПДВ у сумі 167,95 гривень, отримана позивачем 30.11.2011 року, а також податкова накладна, виписана КП «Альянс» 30.11.2011 року на загальну суму 4392,00 гривень, в тому числі ПДВ у сумі 732,00 гривень, отримана позивачем 30.11.2011 року (т.1 а.с.107).
ТОВ «Стілкат» 17.01.2012 року подано до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року, разом з Додатком № 5, згідно з яким ним включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 20214,00 гривень (т.1 а.с. 108-110).
Відповідно до реєстру виданих та отриманих накладних у грудні 2011 року податкова накладна, виписана КП «Альянс» 23.12.2011 року на загальну суму 12455,60 гривень, в тому числі ПДВ у сумі 2075,93 гривень, отримана позивачем 27.12.2011 року (т.1 а.с. 113, зворот).
ТОВ «Стілкат» 15.03.2012 року подано до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року, разом з Додатком № 5, згідно з яким ним включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 24620,00 гривень (т.1 а.с. 114-116).
Відповідно до реєстру виданих та отриманих накладних у лютому 2012 року податкова накладна, виписана КП «Альянс» 01.02.2012 року на загальну суму 6648,46 гривень, в тому числі ПДВ у сумі 1108,08 гривень, отримана позивачем 01.02.2012 року та податкова накладна, виписана КП «Альянс» 10.02.2012 року на загальну суму 8976,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1496,00 грн., отримана позивачем 10.02.2012 року (т.1 а.с. 118, зворот).
Щодо висновків відповідача, що усі операції між позивачем та контрагентом КП «Альянс» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Згідно п.5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі - Закон №334), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Відповідно до підпункту 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
З 01.01.2011 року набрав чинність Податковий кодекс України.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст. 201 цього Кодексу).
Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем не обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.
Відповідно до ст.4 ПК України, одним з принципів податкового законодавства є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.
Фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.
Як встановлено, позивач мав взаємовідносини з підприємством, яке було зареєстрованим платником податку на додану вартість, податковий кредит ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а не колективний характер. Тому, у разі можливого недодержання контрагентом позивача вимог законодавства, такий факт не може бути підставою для застосування до позивача заходів по донарахуванню податкових зобов'язань.
Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був поставлений, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.
Сумуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення №0002481501 від 12.03.2013 року та №0004711502 від 12.03.2013 року не є такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства ,а отже підлягають скасуванню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.04.13р. по справі № 801/3143/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.С. Цикуренко
Судове рішення № 33205107, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 801/3143/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: