Постанова № 33204987, 29.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2013 року № 826/12720/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представників сторін:

від позивача - Кожарко О.О.,

від відповідача - Риловнікова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідівдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ойшо Україна»простягнення адміністративно-господарських санкцій і пені, -

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2013 року Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойшо Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2012 рік у розмірі 71 210,80 грн. і пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 1 523,68 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі даних, зазначених відповідачем у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма №10-ПІ) відділенням Фонду соціального захисту інвалідів визначено суму адміністративно-господарських санкцій у наведеному розмірі за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів (відповідно до 4-х відсоткового нормативу відповідач повинен був працевлаштувати 1 особу з обмеженими можливостями, однак, жодна така особа не працевлаштована).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні, оскільки визначені позивачем адміністративно-господарські санкції і пеня відповідно до пункту 4.2 статті 4 Податкового кодексу України не підлягають обов'язковій сплаті; позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність вини відповідача у невиконанні в 2012 році нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів; органи державної служби зайнятості протягом 2012 року не направляли до товариства інвалідів для працевлаштування; відповідач вжив усіх необхідних та залежних від нього заходів з метою виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, розмістивши всю необхідну інформацію про наявність відповідних вакансій на порталах і сайтах.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII (надалі - Закон №875-XII), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно поданого ТОВ «Ойшо Україна» (зареєстрованого 27.02.2013р. за №7/2735) звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма №10-ПІ поштова річна) відповідачем не було створено у 2012 році робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу 25 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст.19 Закону №875-XII визначена ТОВ «Ойшо Україна» у кількості 1 особи.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина 4 статті 20 Закону №875-XII).

Посилаючись на наведені положення зазначених норм законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, позивач наполягає на необхідності стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем у 2012 році нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 71 210,80 грн. і пені у сумі 1 523,68 грн.

Фонд соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі ст.10 та ст.20 Закону №875-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»» (у відповідній редакції), та Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011р. №129.

Згідно положень статті 19 Закону №875-XII, грошові кошти, які просить стягнути позивач, є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону №875-XII).

Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 8 статті 20 Закону №875-XII).

За вимогами статті 18 Закону №875-XII працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

При цьому, згідно положень цієї ж норми Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 23 лютого 2006 року №3483-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» зазначену статтю було викладено в іншій редакції, а Закон №875-XII доповнено статтею 181, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до змісту положень, закріплених в Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №70, роботодавці подають центру зайнятості звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.

Аналіз наведених норм свідчать про наявність у роботодавця обов'язку виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, а також щодо повідомлення підприємствами, установами та організаціями уповноважених органів про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство для працевлаштування інвалідів.

Згідно частини 4 статті 20 Закону України, від 01.03.1991р. №803-XII «Про зайнятість населення» (із змінами і доповненнями), підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що відповідачем до Шевченківського районного центру зайнятості у 2012 році було подано лише один звіт за формою №3-ПН, а саме, 21.12.2012 року. За твердженням представника відповідача інші звити, окрім поданого в грудні 2012 року, до центру зайнятості не подавались.

Наведене свідчить про невиконання товариством встановленого частиною 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» обов'язку по щомісячному звітуванню перед місцевим центром зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій), призначених для працевлаштування інвалідів не виконав, що унеможливило (ускладнило) виконання органами державної служби зайнятості покладених на них функцій щодо сприяння у працевлаштуванні осіб з обмеженими можливостями.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем факту вжиття всіх необхідних, законодавчо закріплених заходів для виконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Надані відповідачем докази розміщення на порталах і сайтах інформації про наявність певних вакансій не можуть бути визнані судом належними і допустимими доказами в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 4 якої, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Щодо посилань відповідача на відсутність у нього обов'язку по сплаті адміністративно-господарських санкцій і пені, такі доводи не ґрунтуються на положеннях Закону, яким регулюється порядок визначення і сплати санкцій і пені.

З огляду на положення зазначених норм законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, що підлягають сплаті ТОВ «Ойшо Україна», становлять 71 210,80 грн. та пеня за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій - 1 523,68 грн. Станом на час розгляду справи у суду відсутня інформація щодо сплати відповідачем наведеної суми. Відповідачем не надано доказів на підтвердження вжиття всіх передбачених чинним на момент виникнення спору законодавством та залежних від нього заходів щодо створення робочих місць та для працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту несплати відповідачем станом адміністративно-господарських санкцій у розмірі 71 210,80 грн. і пені в сумі 1 523,68 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «Ойшо Україна» вказаної суми підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойшо Україна» (адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,19-21, літера А, код за ЄДРПОУ 35534912) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104, код за ЄДРПОУ 37993783) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році у розмірі 71 210 (сімдесят одну тисячу двісті десять) гривень 80 коп. і пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у сумі 1 523 (одна тисяча п'ятсот двадцять три) гривні 68 коп., всього на суму 72 734 (сімдесят дві тисячі сімсот тридцять чотири) гривні 48 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська