Постанова № 33204928, 19.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2013 року 15:02 № 826/12632/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді Смолія І.В.

при секретарі судових засідань Марянченко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Груп» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. КиєвіТ-тя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні системи»пропро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005622260, №0005632260 від 15.07.2013 року

За участю представників:

Від позивача: Лисиця С.В. - п/к (від 04.07.13р. № б/н)

Від відповідача: Чарковська Л.М. - п/к (дов.від 15.08.13р. № 1432/9/26-54-10-034)

Від третьої особи : Старцева Т.М. (директор ТОВ «Універсальні системи»)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.08.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті-Груп» (звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0005622260, №0005632260 від 15.07.2013 року.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Представник третьої особи що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Груп» з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ «Універсальні системи» за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р. За результатами перевірки складено акт від 26.06.2013р. за №133/22-6/32205857(надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п.44.1 ст.44, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, Податкового Кодексу України що призвело до заниження зобов'язання з податку на прибуток в II кв. 2012 р. на суму 59 073,00грн., та порушення п п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за травень 2012 р. на суму 56 260,00грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державною податковою інспекцією Оболонському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

15.07.2013р. №0005622260 яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 73841,00 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 59 073,00грн. та штрафні санкції в розмірі 14 768,00 грн..

15.07.2013р. №0005632260 яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 70 325,00грн. в то у числі за основним платежем 56 260,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14 065,00грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та надуманими, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств податку на додану вартість слугували висновки, щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат, коштів сплачених при взаємовідносинах з ТОВ«Універсальні системи», оскільки правочини, укладені позивачем з даними контрагентами, укладено без мети настання реальних наслідків та, на переконання податкового органу, є нікчемним.

Висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів укладених з ТОВ«Універсальні системи» ґрунтуються на обставинах викладених у акті складеному працівниками ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС № 474/23-60/24362653 від 27.07.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Універсальні системи» з ТОВ «Сіті-Груп» за період діяльності квітень 2011р. - червень 2012 р.», відповідно до змісту якого зустрічну звірку ТОВ«Універсальні системи» провести не виявилось можливим оскільки товариство відсутнє за місцемзнаходження. Крім того вказаним актом встановлено, що у ТОВ«Універсальні системи» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, та встановлено відсутність у даного контрагента реальної можливості здійснювати господарську діяльність та виконувати свої зобов'язання за укладеними правочинами, в тому числі із позивачем.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих ним у судовому засіданні, також вбачається, що до висновків про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ«Універсальні системи» податковий орган прийшов у зв'язку із встановленням укладення ТОВ«Універсальні системи» договору субпідряду для виконання свої зобов'язань перед позивачем з працівниками позивача а саме з гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які перебувають в штаті позивача та отримують заробітну плату.

Саме наведені вище обставини слугували підставою для висновків податкового органу про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ«Універсальні системи».

Суд оцінюючи доводи відповідача про фіктивність укладених позивачем з ТОВ«Універсальні системи» договорів приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на приписах ст. 234 Цивільного кодексу України, оскільки згідно з цією статтею фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочинів укладених позивачем з ТОВ«Універсальні системи», та не надано відповідного судового рішення, яким укладені позивачем з ТОВ«Універсальні системи» договори визнано недійсними.

З огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки укладені позивачем з ТОВ«Універсальні системи» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсним наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналіз наведених податковим органом обґрунтувань підставності винесення спірних податкових повідомлень-рішень дозволяє зробити висновки, щодо не вжиття податковим органом всіх необхідних заходів для встановлення дійсних обставин та відповідно правильності нарахування та своєчасності сплати податкових зобов'язань позивачем, перевірка проведена на підставі формальних обставин, при цьому реальність настання наслідків за укладеними правочинами не досліджувалась.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Листом ДПА України від 29.09.2010р. № 20289/7/16-1617 вказано на недопустимість висновків податкового органу про нікчемність правочинів чи формування податкового кредиту на підставі лише даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім того Листом ВАСУ від 02.06.11р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності у правочинів наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.11р. № К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.11р. № К 9991/14602/11 та ін.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність укладених позивачем з ТОВ«Універсальні системи» договорів та реальність настання їх умов.

Як встановлено судом, з наявних матеріалів справи, між позивачем та ТОВ«Універсальні системи» було укладено ряд договорів про надання послуг, а саме :

- договір № 8 від 04.05.2011р. «Про надання послуг по збиранню моторедукторів». Предметом договору є змащення, заливка маслом, перевірка працездатності, збір фоторедукторів та електродвигунів. Відповідно до договору № 8 від 04.05.2011 р. «Про надання послуг по збиранню моторедукторів», було складено акт виконаних робіт № ОУ-0000011 від 31.05.2012 р. на суму 30600,00 грн., крім того ПДВ 6120,00 грн.

- договір № 9 від 01.07.2011р. «Про виконання робіт». Предметом договору є «Здійснення робіт з тестування, обстеження, налагодження, ремонту електронно-обчислювальних пристроїв, розроблення та адаптування програмного забезпечення для автомобільних навігаційних систем, систем відтворення аудіо-відео інформації».

За результатами виконання вказаних договорів, сторонами було складено акти виконаних робіт, виписано податкові накладні та ін. Уся ця документація, надана суду, наявна в матеріалах справи та належним чином судом оцінена, та з урахуванням усіх фактичних обставин справи, не викликає у суду жодного сумніву щодо виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Що ж стосовно доводів податкового органу, з приводу використання ТОВ«Універсальні системи» при виконанні своїх зобов'язань перед позивачем працівників позивача, що на переконання відповідача свідчать про безтоварність правочинів з позивачем, суд вважає за доцільне зауважити, що вказані особи, як це зазначає податковий орган є фізичними особами підприємцями при цьому не обмежені можливістю отримання доходів лише від позивача, а вправі здійснювати господарську діяльність шляхом виконання своїх зобов'язань перед своїми контрагентами.

Також судом дано оцінку посиланням відповідача на довідку про результати проведення звірки ТОВ«Універсальні системи», висновки яких покладено відповідачем в основу обставин, що обумовили винесення спірних рішень.

Слід зауважити, що усі обставини, викладені у таких актах, ґрунтуються лише на даних баз співставлення та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, більш того позивачем у судові засідання було надано докази підтвердження знаходження ТОВ«Універсальні системи» за юридичною адресою а також наявності у такого реальних можливостей виконувати свої договірні зобов'язання.

Як вказано в Листі ВАСУ від 02.06.11р. № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, висновки викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладалися ТОВ«Універсальні системи», а висновки про його нікчемність ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених жодними доказами.

З аналізу наведених фактичних обставин справи, суд приходять до переконання, що надана позивачем як суду так і до перевірки документація по правочинів, укладених позивачем з ТОВ«Універсальні системи», у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за таким правочином, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи те, що нормами податкового законодавства умовою для формування як податкового кредиту так і валових витрат є належне документальне підтвердження операцій що впливають на їх формування, а судом встановлено, що у даному випадку подана позивачем документація є первинною, тобто належним чином підтверджує правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення видане Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.07.13р. № 0005622260.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення видане Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.07.13р. № 0005632260.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 1 476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн. 08коп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Груп» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій