Постанова № 33204913, 30.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2013 року № 826/8019/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трифар»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПСпропро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Трифар» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірних рішень, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити у та скасувати податкові повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 13.08.13р. суд у відповідності до вимог ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмово провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Трифар» з питань дотримання вимог податкового законодавства про здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс», ТОВ «Дормашавто», за період з 01.01.09р. по 31.12.12р. За результатами перевірки складено акт від 20.02.2013р. за №167/22-8/32664768 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.1.1, п. 138.1, п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 734 793,00грн. та порушення пп. 7.4.1, пп. 7.2.3, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 282 252,00грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державною податковою інспекцією Печерському у районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

від 12.03.13р. № 0002842208 яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 427 995,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 390 286,00грн. та штрафні санкції в розмірі 37 709,00грн.

від 12.03.13р. №0002832208 яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 324 258,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 273 821,00грн. та штрафні санкції в розмірі 50 437,00грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та надуманими, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи підставою для донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток слугували висновки щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Дормашавто».

Представником позивача зазначено, що податковим органом зроблено хибний висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Дормашавто», при цьому реальність настання наслідків за правочином укладеним з таким контрагентом на переконання позивача у повній мірі підтверджується наданою як суду так і до перевірки первинною документацією.

В підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового кредиту у перевіряє мий період позивачем додано лише копії договорів, які на переконання позивача у повній мірі підтверджують правомірність формування звітності, іншої підтверджуючої документації позивачем до суду не надано.

Натомість судом як з пояснень наданих сторонами у судових засіданнях так і з наявних матеріалів справи, встановлено, що надані позивачем матеріали не відображають реального настання наслідків за ними.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Остін Трейд» укладено усуну угоду щодо надання послуг на загальну суму 109 910,80 грн. у зв'язку із чим ТОВ «Остін Трейд» в особі директора ОСОБА_2 виписано, акти здачі-прийняття виконаних робіт та податкові накладні.

Разом з тим з наявних матеріалів справи вбачається , що керівником ТОВ «Остін трейд» з 01.04.11р. є ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) - громадянин Російської Федерації. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Остін трейд» №100340828 від 15.06.2011 анульовано 10.01.2012 в зв'язку з внесенням відомостей до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Остін Трейд» проведено працівниками Яготинської МДПІ, за результатами якої складено акт від 15.10.2012 №57/2200/37582931 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Остін Трейд» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.12.2011 по 31.12.2011» встановлено, що правочини укладені товариством мають ознаки фіктивності та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період грудень 2011 року.

Крім того, відповідно до протоколу допиту громадянина ОСОБА_2, засновника та директора ТОВ «Остін Трейд» отриманого в м. Арзамас, слідчим ВМВС Росії по м. Арзамас старшим оперуповноваженим, капітаном поліції Гореловим С.В. від 10.01.2012, громадянин ОСОБА_2 повідомив, що він дізнався що являється засновником та директором ТОВ «Остін Трейд» від співробітників міліції м.Арзамса і яким саме чином воно було зареєстроване на його ім'я йому невідомо. Також ОСОБА_2 повідомив що ніяких підприємств на території України не реєстрував та немає жодного відношення до фінансово - господарської діяльності ТОВ «Остін Трейд».

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Остін Трейд» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Остін Трейд», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Остін Трейд» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Також позивачем без укладання письмової форми цивільно-правового договору досягнуто домовленість з ТОВ «Лоу Консалт» щодо надання послуг. У зв'язку із чим ТОВ«Лоу Консалт» в особі директора ОСОБА_5 виписано, акти здачі-прийняття виконаних робіт та податкові накладні.

Відповідно до наявних матеріалів справи Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Лоу Консалт» анульовано за ініціативою Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС від 06.01.2012 у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, Бориспільською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Лоу Консалт», за результатами якої складено акт від 20.05.2011 №413/7/23-1/36429084 «Про результати проведення документальної позапланової Невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоу Консалт", код з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з листопада 2009 року по квітень 2011р.». Відповідно до вказаного акту встановлено відсутність у ТОВ «Лоу Консалт» поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_5, засновника та директора ТОВ «Лоу Консалт» отриманого в м. Арзамас, Ніжегородської обл., слідчим відділу МВС Росії по Аразамському районі лейтенантом юстиції Ширшовою О.В., громадянка ОСОБА_5 повідомила, що вона не являється директором та засновником ТОВ «Лоу Консалт», оскільки дізналась про вищевказане підприємство вперше від слідчого, де знаходиться офісне приміщення, якими видами діяльності займається ТОВ «Лоу Консалт» та хто працює на даному підприємству їй не відомо. Печатей даного підприємства у неї ніколи не було.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Лоу Консалт» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Лоу Консалт», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Лоу Консалт» та контрагентами.

Також без укладання письмової форми цивільно-правового договору позивачем досягнуто домовленість з ТОВ «Проммаст-Стандарт» щодо надання послуг. ТОВ «Лоу Консалт» в особі директора ОСОБА_5 виписано, акт здачі-прийняття виконаних робіт та податкові накладні.

Судом встановлено, що ТОВ «Проммаст-Стандарт» взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 16.03.2011 за номером 6028. У зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Торгово-промислова компанія ТОВ «Проммаст-Стандарт» анульовано свідоцтво платника ПДВ від 05.12.2011.

Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Проммаст-Стандарт» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Проммаст-Стандарт», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Проммаст-Стандарт» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

ТОВ «Трифар» без укладання письмової форми цивільно-правового договору досягнуто домовленість з ПП «Алмаз 2006» щодо надання послуг.ПП «Алмаз 2006» в особі директора ОСОБА_7 виписано, акт здачі-прийняття виконаних робіт та податкова накладна.

Відповідно до результатів проведеної документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Алмаз 2006» зафіксованих у акті від 05.03.2012 № 1/231/34198901 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Алмаз 2006» в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з січня 2009 року по грудень 2011 року», у товариства відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) за період з січня 2009 року по грудень 2011 року, господарські операції між ПП «Алмаз 2006» та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Крім того відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_7, засновника та директора ТОВ «Алмаз 2006» отриманого в с Дружне, Бородянського району, Київської області, старшим оперуповноваженим з ОВС ГУПМ ДПС України, від 14.08.2012, громадянин ОСОБА_7 повідомив, що ПП "Алмаз 2006" йому не відоме, так як і не відоме місце його реєстрації, не відомий орган ДПС в яких він перебуває на податковому обліку, не відомі посадові особи підприємства та не відомий його основний вид діяльності. Жодних дій спрямованих на реєстрацію ПП "Алмаз 2006" не здійснював, жодних коштів за їх реєстрацію не отримував.

ТОВ "Трифар" без укладання письмової форми цивільно-правового договору досягнуто домовленість з ТОВ «Маркой Груп КО» щодо надання послуг. ТОВ «Маркой Груп КО» в особі директора ОСОБА_8 виписано, акти здачі -прийняття виконаних робіт та податкові накладні.

Судом встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Маркой Груп Ко» анульовано 15.08.2011 року у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до акту від 08.12.2011р. №1318/2300/37135774 «Про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Маркой Груп Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по серпень 2011р.» встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків, відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

ТОВ "Трифар" без укладання письмової форми цивільно-правового договору досягнуто домовленість з ТОВ «ТПК «Техномашпостач» щодо надання послуг. ТОВ «ТПК «Техномашпостач» в особі директора ОСОБА_10 виписано, акти здачі-прийняття виконаних робіт та податкові накладні.

Відповідно до наявних матеріалів справи ТОВ «Торгово-промислова компанія «Техномашпостач» зареєстровано виконавчим комітетом Бориспільської міської ради від 26.11.2009 за номером 13541020000002168. У зв'язку з внесенням до ЄДР відомосте про відсутність за місцезнаходженням ТОВ "Торгово-промислова компанія «Техномашпостач» анульовано свідоцтво платника ПДВ від 05.12.2011р.

За результатами проведеної працівниками Бориспільською ОДПІ документальної позапланової невиїзної перевірка складено акт від 11.07.2011 №487/7/23-1/36803875 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011 року», яким встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків.

ТОВ "Трифар" без укладання письмової форми цивільно-правового договору досягнуто домовленість з ТОВ «Компанія «Вайліс» щодо надання послуг на загальну суму 49 226,09 грн., ТОВ «Компанія «Вайліс» в особі директора ОСОБА_11 виписано, акти здачі-прийняття виконаних робіт та податкові накладні.

ТОВ «Компанія «Вайліс» зареєстровано Вишгородською державною адміністрацією у Київській області від 05.05.2009 за номером 13341020000003066. У зв'язку з внесенням до ЄДР відомосте про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Компанія «Вайліс» анульовано свідоцтво платника ПДВ від 31.03.2011.

В свою чергу ДПІ у Вишгородському районі м. Вишгород ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Компанія Вайліс» за результатами якої складено акт від 13.02.2012 №282/23-1/36445186 Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Компанія Вайліс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.05.2009 по 31.12.2011. проведеною перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 18.12.2009 року по 31.12.2011 року, які підпадають під визначення ст. 134, 138 р. III Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 18.12.2009 року по 31.12.2011 року, відсутність у ТОВ "Компанія Вайліс" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

ТОВ "Трифар" без укладання письмової форми цивільно-правового договору досягнуто домовленість з ТОВ «Дормашавто» щодо надання послуг на загальну суму 907402,18 грн..

Відповідно до наявних матеріалів справи ТОВ «Дормашавто» зареєстроване Голосіївською районною в м. Києві Державною адміністрацією від 09.11.2009 за №10681020000025137. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Дормашавто» анульовано від 16.03.2012. Причина анулювання - відсутність поставок та ненадання декларацій.

Відповідно до акту від 13.03.2012 №30/3-22-80 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями, постачальникам за період з 01.01.2011 по31.03.2011, 01.05.2011 по 31.07.2011, 01.09.2011 по 30.09.2011, 01.11.2011 по 31.01.2012року», встановлено що у товариства відсутні будь які засоби для здійснення господарської діяльності, а саме складські приміщення, транспортні засоби та персонал.

Крім того з пояснень гр. ОСОБА_12, отриманого в м. Арзамасі від 10.01.2012року старшим оперуповноваженим відділу ЕБ і ПК УМВД Росії по м. Арзамасу вбачається, що про те що він являється засновником товариства йому відомо не було, жодної документації від імені ТОВ «Дормашавто» він не підписував та господарською діяльністю не займався, доручень на реєстрацію товариства нікому не давав.

З вищевикладеного податковим органом зроблено висновок, що укладені з ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Дормашавто» правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину: ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України та відповідно до ч.1,2 ст.215 вказаного Кодексу є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.

Також представником відповідача зазначено про недійсність укладених між позивачем та ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Дормашавто» правочинів. Обґрунтовуючи свій висновок, відповідач посилається одночасно на норми Цивільного кодексу України, якими врегульовано поняття "недійсного" та "нікчемного" правочинів.

Зазначене не спростовано представником позивача у судових засіданням, а тому за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарської операції, на підставі якої сформований податковий кредит за спірною господарською операцією, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на його формування.

Крім того, судом вживались заходи щодо повного та всебічного дослідження усіх доказів по справі, та з метою встановлення реальності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Дормашавто», а саме у судове засідання в якості свідків викликались керівники ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Дормашавто» для надання відповідних пояснень з приводу взаємовідносин з позивачем, однак такі в судові засідання не з'явились без поважних на те причин.

Відповідно до ст.55-1 Господарського кодексу України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

З наданих позивачем суду документів, не вбачається доказів фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Дормашавто» щодо виконання укладених договорів. Оскільки вказаних контрагентів відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. А отже, операції з такими не є господарською діяльність підприємств, в розумінні п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Пунктом 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська операція - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.215 даного Кодексу визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, ч.2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог п.9.1, 9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 21.12.2010 №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 №1401/18696 (із змінами та доповненнями), визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою платника податку - продавця.

Пунктом 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано суду договори укладені з ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Дормашавто».

Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарські операцій з ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Дормашавто».

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Дормашавто» носять реальний характер.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм податкового законодавства, та заниження податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень є правомірним.

Отже, позивач та ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ПП «Алмаз 2006», ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Дормашавто» не здійснювали господарської діяльності підприємств, в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Суд також звертає увагу на наступне. Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначено, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися ст.204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги правову позицію викладену у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, а також керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій