Постанова № 33204902, 28.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 серпня 2013 року № 826/9150/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімцентр" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2013р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання 07.08.13р. з'явився позивач, позовні вимоги підтримав.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не заявися, однак подав до суду письмові заперечення на позов.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС на підставні Наказу від 19.04.13р. за № 414-П про документальної позапланової виїзної перевірки проведено документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хімцентр» по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ«Онікс Компані ЛТД».

За результатами складено Акт №2083/22-40/37688867 від 13.05.2013 про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Хімцентр», щодо неможливості підтвердження фінансового-господарських взаємовідносин з контрагентами - покупцями та контрагентами-постачальниками за період листопад-грудень2011 р., січень-березень 2012 р, червень-листопад 2012 р. (надалі - акт перевірки).

Позивач вважає дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС щодо проведення перевірки, а також сам Наказ про призначення позапланової перевірки такими що не відповідають вимогам чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність визначених у наказі підстав для призначення позапланової перевірки, на не дотримання податковим органом вимог щодо вручення такого наказу позивачу, а також на хибність висновків податкового органу викладених у акті перевірки щодо нікчемності правочинів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп.75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України - документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, як використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а такої отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення та підстави для проведення, документальної позапланової перевірки визначено у ст. 78 Податкового Кодексу України.

Так зокрема у відповідності до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, в разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, за умови що платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із 78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачем було скеровано письмовий запит про надання інформації та її документальне підтвердження від 27.03.2012 №5407/10/22-717, за адресою вказаною в ЄДРПОУ (в розумінні ст.45 ПК України є податковою адресою), підписаний заступником керівника органу державної податкової служби, містить перелік інформації, яка запитується, а також документів, що її підтверджують.

Позивачем не заперечується факт надіслання такого лист, однак вказується на те, що позивачем листом від 01.04.2013р. за № 01/04-2013 було надано вичерпну інформацію з приводу поставлених у запиті питань.

З аналізу наданої позивачем відповіді на письмовий запит податкового органу, судом встановлено, що позивачем не у повній мірі надано підтверджуючу документації на такий, а саме ним до відповіді не додано доказів подальшого руху товарів отриманих від контрагентів, що в свою чергу не дало податковому органу можливості встановити товарність правочинів.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

У відповідності до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що з метою вручення наказу про призначення позапланової перевірки та направлення на перевірку працівниками ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було здійснено виїзд на юридичну адресу, а саме : м. Київ, п-т. М. Бажана, 10-а, однак встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за цією адресою, про що відповідно складено акт перевірки місцезнаходження платника податків №102 від 22.04.13р. та акт від 22.04.13р. № 104 про неможливість вручення копії наказу та пред'явлення направлення на перевірку.

При цьому судом не приймаються до уваги доводи позивача з приводу підтвердження місцезнаходження позивача за адресою : м. Київ, п-т. М. Бажана, 10-а, виходячи з наступних підстав.

Так позивачем до матеріалів справи додано копію договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 01.09.2010р., а також копію договору від 09.04.13р. за № 04/08/10 про надання послуг.

Відповідно до змісту договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 01.09.2010р. ТОВ «Агенція Антикризових Рішень» передано в оренду терміном на 35 місяців частина приміщення в розмірі 10 кв.м., загальна площа якого складає 51,50 кв.м. розташованого за адресою : м. Київ, п-т. М. Бажана, 10-а.

Відповідно до копії свідоцтва по право власності на нежитлові приміщення, нежитлові приміщення №1 та №2 загальною площею 51,50 кв.м. розташовані за адресою : м. Київ, п-т. М. Бажана, 10-а, та являються приміщеннями з продажу непродовольчих товарів.

Із змісту договору від 09.04.13р. за № 04/08/10 вбачається, що ТОВ «Агенція Антикризових Рішень» надало позивачу право тимчасового спільного користування приміщення, яке знаходить за адресою : м. Київ, п-т. М. Бажана, 10-а та має загальну площу 10кв.м. яке перебуває у тимчасовому користуванні ТОВ «Агенція Антикризових Рішень» на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 01.09.2010р., а саме ТОВ«Агенція Антикризових Рішень» відповідно до умов вказаного договору, зобов'язувалось надавати позивачу послуги з оброблення даних щодо отриманої поштової кореспонденції та надати позивачу доступ до робочого кабінету, який у розумінні даного договору (пп. 1.1 договору ) - являється персональною сторінкою у web- мережі на сайті www.aar.com.ua.

Інших доказів підтвердження свого місцезнаходження за адресою : м. Київ, п-т. М. Бажана, 10-а позивачем не надано.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку що відповідачем правомірно було встановлено відсутність позивача за юридичною адресою.

Таким чином наведені фактичні обставини свідчать, що у податкового драгун були підстави для призначення позапланової перевірки позивача, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Що ж стосовно позовних вимог позивача, щодо зобов'язання податкового органу виключити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки оформлені актом від 13.05.13р. за № 2083/22-40/37688867, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем не доведено, а представником відповідача заперечується факт внесення до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України інформації про результати перевірки оформлені актом від 13.05.13р. за № 2083/22-40/37688867 з посиланням на те, що такі дані до системи автоматизованого співставлення на підставі актів перевірок не вносяться.

Згідно з пунктом 2.21 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011р. №236 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене суд погоджується з доводами відповідача та вважає безпідставною позовну вимогу щодо зобов'язання вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки оформлені актом від 13.05.13р. за № 2083/22-40/37688867.

Аналізуючи наведені доказів та норми чинного законодавства, в їх сукупності суд керуючись внутрішнім переконанням погоджується з доводами податкового органу щодо законності та правомірності спірного наказу та дій щодо проведення перевірки позивача, та не знаходить підстав для задоволення позову.

Відповідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій