Постанова № 33204869, 15.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2013 року 14:00 № 826/6999/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді Смолія І.В.

при секретарі судових засідань Марянченко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ірмес»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000352220 від 18.01.13р.

За участю представників:

Від позивача: Ярмола А.Ю., Наконечний В.Л. - п/к (дов.від 10.04.13р. № 02/13)

Від відповідача: Мильнікова М.М. - п/к(дов.від 10.10.12р. № 4712/9)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.08.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірмес»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000352220 від 18.01.13р.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірмес» з питань підтвердження від'ємного фінансового результату ту від операцій з цінними паперами та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з цінними паперами за період з 01.12.2011р. по 30.06.2012р. За результатами перевірки складено акт від 30.10.2012р. за № 3961/22-30/37936327(надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» із змінами та доповненнями, а саме здійснення ТОВ «Ірмес» в межах торговельного обороту у валюті України розрахунків з нерезидентом «PT Platinum Public Limited» (Кіпр) без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000182230 від 20.02.13р. яким на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 40 567 720,18 грн.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та надуманим, а тому звернувся до суду з позовом щодо його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Суд встановив, що 07.12.2011 між ПТ Платинум Паблік Лімітед (Продавець) та ТОВ «Ірмес» (Покупець 1), ТОВ «Солтас» (Покупець 2), ТОВ «Меліт Інвест» (Покупець 3), ТОВ «Нордос» (Покупець 4), ТОВ «Мімант» (Покупець 5), ТОВ «Гратіон» (Покупець 6), ТОВ «Мімант» (Покупець 7) укладено Договір купівлі-продажу 2 112 993 простих акцій, які складають 68,7488% випущеного акціонерного капіталу Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» (Банк) (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.2 Договору, при Завершенні Продавець має передати, а Покупці мають придбати, із залученням Торговця цінними паперами (ТОВ «Ай пі Сек'юрітіз») як посередника, повне законне та бенефіціарне право власності на Акції.

Згідно з пп. 2.2.5 Договору, ТОВ «Ірмес» (Покупець 5) за цим Договором купує 301856 акцій, що складають 9,82125% статутного капіталу Банку.

З оригіналів банківських виписок, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що 19.12.2011 позивач перерахував на рахунок ПТ Платинум Паблік Лімітед грошові кошти у розмірі 40 567 720,18 грн.

Абзацом 3 п. 6 ч. 1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет Кабінету Міністрів України № 15-93) встановлено, що нерезидентами є розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Постановою Національного банку України від 14.10.2004 року № 484 затверджено Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України.

Згідно з абз. 6 п. 1.3 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, розрахунки в межах торговельного обороту - рух коштів між резидентами і нерезидентами за операціями продажу (купівлі) товарів на підставі зовнішньоекономічних договорів, які передбачають експорт або імпорт товарів.

При цьому, статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що «товар» - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Пунктом 17 Договору купівлі-продажу від 07.12.2011 визначено, що ставка обміну валют для конвертації сум у доларах США, які підлягають сплаті у гривнях, якщо це вимагається, є: у зв'язку зі сплатою Ціни Акцій офіційна ставка обміну валют, встановлена та опублікована НБУ станом на Робочий день до Дати Завершення плюс 0,3 відсотка; в усіх інших випадках - офіційна ставка обміну валют, встановлена та опублікована НБУ станом на Робочий день до Дати відповідної конвертації валют.

У відповідності до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку від 10.08.2005 № 281 валютні операції - це операції, пов'язані з переміщенням або переходом права власності на валютні цінності.

Декретом Кабінету Міністрів України № 15-93 встановлено, що валютні цінності - це цінності, по відношенню до яких валютним законодавством країни встановлено особливий режим обігу на території країни та при перетині її кордонів.

Згідно з чинним законодавством України до валютних цінностей віднесено: 1) валюту України - грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають у обігу та є законними платіжними засобами на території України; вилучені з обігу або такі, що вилучаються та підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, а також кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Пунктом 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 встановлено, що індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Таким чином, з правового аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що для здійснення розрахунків між ТОВ «Ірмес» та нерезидентом ПТ Платинум Паблік Лімітед за Договором купівлі-продажу від 07.12.2011, позивач зобов'язаний був отримати ліцензію Національного банку України.

Згідно з абз. 6 ч. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовується штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Позивач факту здійснення розрахунків з нерезидентом без отримання відповідної ліцензії НБУ не спростував. Фактичне перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок нерезидента підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.02.2013 № 0000182230.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача та відсутності підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій