Постанова № 33204844, 20.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2013 року №826/11671/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1про стягнення заборгованості у розмірі 1939,20 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1939,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено вимоги статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року. Так, самостійно визначений згідно поданих звітів за лютий, березень 2013 року єдиний внесок відповідачем не було сплачено в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 1939,20 гривень. Підставою для звернення до суду стало невиконання відповідачем вимоги про сплату боргу, яка надсилалась в установленому законом порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 25 липня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред'явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу було встановлено десятиденний строк для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Ухвала про відкриття провадження та повістка про виклик направлялись ФОП ОСОБА_1 за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та, у зв'язку із поверненням поштового відправлення з незалежних від суду причин, відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову та доказів на спростування доводів позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, відповідач - ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 09.02.1999 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.06.2013 року.

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в Голосіївському районі м. Києва та відповідно до ст. ст. 4, 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки в повному обсязі.

Згідно визначення, наведеного у статті 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 ч. 1 ст. 1).

Відповідно до пп. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики;

Частиною 2 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за № 1014/18309, страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.5, 3.6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України за період з лютого по березень 2013 року. Вказана заборгованість утворилась на підставі самостійно поданих ФОП ОСОБА_1 звітів по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, де визначено суму внесків, що підлягають сплаті за лютий 2013 року та березень 2013 року, та які не були сплачені в повному обсязі (а.с. 10-20).

За даними, відображеними у витягу з картки особового рахунку платника єдиного внеску наявність у відповідача заборгованості по єдиному соціальному внеску за період лютий - березень 2013 року складає 1939,20 грн. (а.с.21-22).

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (ч. 9 ст. 9 Закону).

Частинами 11, 12 статті 9 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було винесено вимогу про сплату відповідачем боргу № Ф-1225 від 03.05.2013 р. на суму 1939,20 грн.

Суду не надано доказів оскарження відповідачем зазначеної вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а відтак заборгованість по вимозі вважається узгодженою.

Доказів сплати відповідачем суми заборгованості станом на день розгляду спору суду не надано.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 1939,20 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 22869454, адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, 70, розрахунковий рахунок №37196101002621 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві, МФО 820019) заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1939,20 гривень (одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 20 коп.).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій