Постанова № 33204820, 02.08.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року справа № 823/2586/13-а

13 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кузенко С.П. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання закінчити виконавче провадження, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, в якому просить визнати неправомірними та протиправними дії старшого виконавця центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ Кузенко С.П. по прийняттю на виконання та вчинення виконавчих дій стосовно вимоги за № Ф-261 У від 23.04.2013р.; визнати вимогу за № Ф-261 У від 23.04.2013р. такою, що не підлягає виконанню та зобов'язати державного виконавця прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження по справі ВП № 37821504.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на ті обставини, що виконавче провадження по виконанню вимоги управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області від 23.04.2013р. № Ф-261 У про стягнення з позивача заборгованості за єдиним внеском у сумі 8582 грн. 72 коп. шляхом утримання з пенсії відкрито старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Кузенко С.П., а виконавчі дії здійснюються з порушеннями, а саме:

- вимога оскаржена у судовому порядку, а тому є неузгодженою і відповідно до пункту 3 статті 24 та пунктів 5,6 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягає прийняттю на виконання;

- місцем виконання вимоги визначено місце отримання позивачем пенсії, однак це не передбачено пунктом 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким, місцем виконання є місце проживання, перебування, роботи боржника чи місце знаходження його майна і право вибору місця виконання належить стягувачу, проте будь-яке майно у позивача на території м. Черкаси відсутнє, стягувач до заяви таких підтверджень не надав, а періодичний платіж не є майном та навіть рахунком;

- вимога не відповідає нормам пунктів 5, 6 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки датою складення вимоги є 23.04.2013р., при цьому датою набрання чинності вказаної вимоги зазначено 18.04.2013р., тобто на 5 днів раніше від дати самої вимоги;

- вимога незаконно прийнята УПФУ в Черкаському районі, оскільки відповідно до судових рішень позивач повинен перебувати на обліку в УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі;

- відповідно до пункту 2 статті 30 та пункту 1 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на пенсію боржника здійснюється лише при відсутності у боржника коштів на рахунках у банках та майна, однак перевірка їх наявності відповідачем не здійснена;

- до вимоги № Ф-261 У включена недоїмка за 2011 рік у сумі 4010 грн. 30 коп., яка включена до вимоги № Ф-58 від 27.03.2013р., та недоїмка за 2012 рік, яка включена у вимогу № Ф-42 від 24.01.2013р., при цьому за вказаними вимогами здійснюється виконавче провадження в Черкаському районному відділі державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції. За таких обставин відповідно до пункту 2 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» відкриті виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження. Крім цього, вимоги оскаржені у судовому порядку і судові рішення не набрали законної сили, тому прийняття до виконання вимоги № Ф-261 У та проведення виконавчих дій є неправомірним і порушує законні права боржника, захист яких здійснюється у судовому порядку шляхом зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа та визнання його таким, що не підлягає виконанню і зобов'язання державного виконавця прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до пункту 4 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»;

- позивач є пенсіонером та займається особистим селянським господарством, тому відповідно до статей 4, 10, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зобов'язаний сплачувати єдиний внесок. Тому жодні примусові дії по стягненню недоїмки застосовуватись не повинні;

- згідно указу Президента України №141/2013 від 18.03.2013р. та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство податків і зборів» територіальні органи Пенсійного фонду України позбавлені права здійснювати будь-які адміністративно-процесуальні функції та дії по нарахуванню та стягненню єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відтак територіальні органи Пенсійного фонду України не мали права формувати та направляти на виконання вимоги про стягнення недоїмки, а органи державної виконавчої служби не мали права приймати їх до виконання, відкривати виконавчі провадження та проводити виконавчі дії.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та зазначив, що виконавче провадження по виконанню вимоги УПФУ в Черкаському районі № Ф-261 У від 23.04.2013р. про стягнення з позивача 8582 грн. 72 коп. здійснюються на підставі заяви УПФУ в Черкаському районі від 23.04.2013р. №4684/07 про звернення стягнення на пенсію позивача та у відповідності до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження», тому дії державного виконавця є законними.

Заслухавши пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 проживає в с. Білозіря Черкаського району Черкаської області та отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області.

Управлінням Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (відповідач у справі) направлено заяву від 23.04.2013р. №4684/07 про відкриття виконавчого провадження для виконання вимоги про сплату боргу від 23.04.2013р. №Ф 261 У на суму 8582 грн. 72 коп. відносно ОСОБА_1 (позивача у справі), у якій також було зазначено, що боржник отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в Черкаському районі.

Разом із заявою відповідачу була направлена вимога управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі про сплату боргу від 23.04.2013р. № Ф 261 У на суму 8582 грн. 72 коп.

Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Кузенко С.П. від 29.04.2013р. відкрито виконавче провадження з виконання вимоги № Ф 261 У від 23.04.2013р. та запропоновано боржнику, що є позивачем у справі, самостійно виконати вимогу в триденний термін з моменту винесення постанови. Вказану постанову було направлено позивачу листом від 29.04.2013р. вих. № 1871.

20.05.2013р. відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 858 грн. 27 коп. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 50 грн.

20.05.2013р. відповідачем винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника, якою встановлено проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати позивачу після відрахування податків, в розмірі 20 % на погашення боргу в сумі 8582 грн. 72 коп., виконавчого збору в сумі 858 грн. 27 коп. та витрат на проведення та організацію виконавчих дій в сумі 50 грн.

Згідно з розпорядженнями № 37821504/14 та № 37821504/14 грошові кошти у сумі 39 грн. 76 коп.(19 грн. 88 коп. + 19 грн. 88 коп.), які надійшли 19.06.2013р. та 09.07.2013р. до відповідача при примусовому виконанні вимоги № Ф - 261 У перераховано на спеціальний реєстраційний рахунок як погашення витрат на проведення виконавчих дій.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон № 606)

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 17 Закону № 606 підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-У1 (в редакції, чинній на час прийняття вимоги №Ф 261 У від 23.04.2013р.) (далі - Закон № 2464) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату; вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Пунктом 5 вказаного Закону передбачено, що вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Таким чином, вимога про сплату боргу від 23.04.2013р. №Ф 261 У є виконавчим документом і підлягає виконанню відповідно до норм Закону № 606.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 19 Закону № 606).

Статтею 20 Закону № 606 передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Відповідно до частин першої та другої статті 25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Разом з цим, статтею 68 Закону № 606 передбачені особливості звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Так, частиною першою вказаної статті передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Однак згідно з частиною другою вказаної статті за іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Беручи до уваги, що вимога територіального органу Пенсійного фонду України відповідно до пункту 8 частини другої статті 17 Закону №606 є рішенням іншого органу державної влади, та заяву управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про місце отримання пенсії боржником в цьому управлінні, що знаходиться за адресою м. Черкаси, по вул. Вернигори, 17, яка підпорядкована відповідачу, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.04.2013р. №37821504 та постанова про звернення стягнення на пенсію боржника від 20.05.2013р. прийняті відповідно до вимог статей 17, 20, 25 та 68 Закону №606, тому дії державного виконавця є такими, що здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законом.

Суд відкидає доводи позивача з таких мотивів.

Згідно з пунктом 8.3 статті 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи); при формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-ша частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-га частина - порядковий номер, 3-тя частина - літера "У" (узгоджена вимога); вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу; після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів для вручення страхувальнику; працівник зазначеного підрозділу в день отримання вимоги надсилає (вручає) її страхувальнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді; вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пунктів 8.4, 8.5 Інструкції 21-1 протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми; у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку; узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

Відповідно до пункту 8.6 «в» Інструкції №21-1 вимога вважається відкликаною, якщо вона скасовується чи змінюється судом (господарським судом).

Судом встановлено, що виконавче провадження відкрито на виконання узгодженої вимоги, про що свідчить № Ф 261 У, судові рішення, якими вказана вимога скасована, позивачем не надані, тому посилання позивача на ту обставину, що вимога є неузгодженою, є безпідставними.

Відповідно до пунктів 5 і 6 статті 18 Закону № 606 у виконавчому документі зазначаються дата набрання законної (юридичної) сили рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту вимоги № Ф-261 У вбачається, що датою узгодження вимоги є 18.04.2013р.

Відповідно до статті 22 Закону №606 інші виконавчі документи пред'являються до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом, з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Разом з цим, пунктом 16 статті 25 Закону №2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Невідповідність дат, на яку посилається позивач, пояснюється тим, що 18.04.2013р. є датою узгодження вимоги про сплату недоїмки, а 23.04.2013р. - датою формування узгодженої вимоги.

Таким чином, посилання позивача на порушення пунктів 5 і 6 статті 18 Закону №606 є безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №606 виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Беручи до уваги вказані приписи, з врахуванням положень статті 68 вказаного Закону виконання вимоги шляхом звернення стягнення на пенсію позивача повинно здійснюватись відділом державної виконавчої служби за місцем виплати пенсії, тобто відповідачем. Відтак, доводи позивача щодо здійснення виконавчого провадження не за місцем знаходження його майна є помилковими.

У судовому засіданні також не встановлено порушення відповідачем пункту 2 статті 30 Закону №606, який передбачає, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Також відсутнє порушення частини першої статті 68 Закону №606, яка передбачає, що стягнення на пенсію боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, оскільки в даному випадку застосуванню підлягає частина третя вказаної статті, згідно з якою за іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на пенсію боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

Статтею 33 Закону №606 передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження; у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Представник відповідача пояснив, що інші виконавчі провадження щодо позивача у відповідача не відкриті, дані щодо відкриття виконавчих проваджень в інших органах виконавчої служби відсутні. Вказані обставини позивачем не спростовані. Відтак, суд не вбачає порушень з боку відповідача в частині об'єднання виконавчих проваджень щодо позивача у зведене виконавче провадження.

Інші порушення, на які посилається позивач, стосуються законності прийняття вимоги від 23.04.2013р. №Ф 261 У, не відносяться до предмету позову, заявленого до відповідача, і повинні розглядатись у справах за позовом до управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Повний текст постанови виготовлено 07 серпня 2013 року.

Суддя А.В. Руденко