Постанова № 33204809, 09.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 серпня 2013 року № 826/2393/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомПублічного акціонерного товариства «Коровай»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової службипропро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньНа підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, подав до суду письмові заперечення на позов.

Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у його відсутності, у зв'язку із чим та у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Коровай» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012року. За результатами перевірки складено акт від 26.12.2012р. за № 7523/2250/00381350 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень :

- пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1 п. 138.2, п. 138.4, 138.5, п.138.8 ст. 138 пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.159.3.11 ст.159 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012 р. всього у сумі 11 907 210,00грн., в тому числі : за III кв. 2011 р. у сумі 3 493 853 грн. та за III кв.2012 р. у сумі 8 413 357,00грн.

- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього на суму 3 605 397,00грн., у тому числі за липень 2011р. у сумі 7617,00грн., за серпень 2011р. у сумі 7617,00грн., за вересень 2011р. у сумі 231563,00грн., за червень 2012р. у сумі 1218632,00грн., за липень 2012р. у сумі 1809535,00грн., за серпень 2012 р. у сумі 327600,00грн., за вересень 2012р. у сумі 2833грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000072305/558 від 18.01.13р. яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 14 010 549,25грн. в тому числі за основним платежем в сумі 11 907 210,00грн. та штрафні санкції в розмірі 2 103 339,25грн.

№ 0000082305/557 від 18.01.13р. яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5 408 095,50грн. в тому за основним платежем в сумі 3 605 397,00грн. та штрафні санкції в сумі - 1 802 698,50грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправним та надуманим, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги частково є підставними, виходячи з наступних міркувань.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту кошти в сумі 4 218,00грн. в тому числі за липень 2012р. в сумі 1 385,00грн. та за вересень 2012р. в сумі 2 833,00грн.

Як вбачається з акту перевірки, це відбулось у зв'язку із віднесенням Філією ПАТ «Коровай» «Луганський Хлібокомбінат» двічі до складу податкового кредиту податкових накладних від постачальників, а саме:

- ПП «НВКП «Укртехснаб», - двічі віднесена до складу податкового кредиту за липень 2012р. одна податкова накладна, від 31.07.12 № 87 на загальну суму 850,44грн. у тому числі ПДВ 141,74грн.: запис у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2012р. № 372 - податкова накладна від 31.07.12 № 87 на загальну суму 850,44грн. у тому числі ПДВ 141,74грн. та запис у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2012р. № 87 - податкова накладна від 31.07.12 № 87 на загальну суму 850,44грн. у тому числі ПДВ 141,74грн.;

- МПП «Лумпос», - двічі віднесена до складу податкового кредиту за липень 2012 року одна податкова накладна від 17.07.12 № 41 на загальну суму 7456,80грн., у тому числі ПДВ 1242,80грн.: запис у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2012р. № 330 - податкова накладна від 17.07.12 № 41 на загальну суму 7456,80грн., у тому числі ПДВ 1242,80грн. та запис у реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2012р. № 342 - податкова накладна від 17.07.12 № 41 на загальну суму 7456,80грн., у тому числі ПДВ 1242,80грн.

- ТОВ «Арта» - двічі віднесені до складу податкового кредиту за вересень 2012 року дві однакові податкові накладні від 14.08.12 № 71 на загальну суму 8500грн., у тому числі ПДВ 1416,67грн. та від 14.08.12 № 72 на загальну суму 8500грн., у тому числі ПДВ 1416,67грн.: записи у реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2012р. № 789 - податкова накладна від 14.08.12 № 72 на загальну суму 8500грн., у тому числі ПДВ 1416,67грн. запис № 790 - податкова накладна від 14.08.12 № 71 на загальну суму 8500грн., у тому числі ПДВ 1416,67грн. та записи у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2012р. № 609 - податкова накладна від 14.08.12 № 72 на загальну суму 8500грн., у тому числі ПДВ 1416,67грн. запис № 610 - податкова накладна від 14.08.12 № 71 на загальну суму 8500грн., у тому числі ПДВ 1416,67грн.

Встановлені судом обставини позивачем не спростовані, а тому враховуючи наведені фактичні обставини справи встановлені суд за результатами розгляду наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що податковим органом правомірно встановлено факт заниження суми зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 218,00грн., а тому в донарахування зобов'язання з податку на додану вартість в цій частині та застосованих штрафних санкцій в розмірі 2 109,22грн. спірне податкове повідомлення-рішення № 00000823051557 від 18.01.13р. скасуванню не підлягає.

Крім того, відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 7 015 954,47грн. та податку на додану вартість в сумі 3 601 178,57грн. слугували висновки, щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат, коштів сплачених при взаємовідносинах з ТОВ «Грант», та ТОВ «Спецпожтехнології», а також формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ «Промтехноопт», оскільки правочини, укладені позивачем з даними контрагентами, укладено без мети настання реальних наслідків та, на переконання податкового органу, є нікчемним.

Висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів укладених з ТОВ «Грант» ґрунтуються на обставинах викладених у акті від 24.02.2012 р. за № 663/23-621-31864797 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Грант» та акті від 08.06.2012 р. №1265/22-500/31864797 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грант» з питання правомірності формування сум з ПДВ за період з 01.07.2011 по 30.09.2011р. яким встановлено відсутність у даного контрагента реальної можливості здійснювати господарську діяльність та виконувати свої зобов'язання за укладеними правочинами, в тому числі із позивачем.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих ним у судовому засіданні, також вбачається, що до висновків про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Спецпожтехнології» податковий орган прийшов з пояснень копії пояснення від 18.11.2012р. (яке надійшло з ГВПМ ДШ у Голосіївському районі м. Києва ДПС) наданих керівниками контрагентів ТОВ «Спецпожтехнології», відповідно до яких такі контрагенти не здійснювали господарську діяльність.

Крім того з наявних матеріалів справи вбачається, що висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Промтехноопт» ґрунтуються на обставинах викладених у складеному працівниками ДПА у Харківській області акті від 21.10.2011 року № 111/23-02-05/37092055 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро-Синергетика" та ТОВ «Торговий Дім-Атон» за період липень 2011р., ТОВ „Агро-Синергетика", ТОВ "Експертно-Консалтингова Група "Анталекс" за період серпень 2011 р. їх реальності та повноти відображення в обліку

Саме наведені вище обставини слугували підставою для висновків податкового органу про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Грант», ТОВ «Спецпожтехнології», та з ТОВ «Промтехноопт».

Суд оцінюючи доводи відповідача про фіктивність укладених позивачем з ТОВ «Грант», ТОВ «Спецпожтехнології», та з ТОВ «Промтехноопт» договорів приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на приписах ст. 234 Цивільного кодексу України, оскільки згідно з цією статтею фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Грант», ТОВ «Спецпожтехнології», та з ТОВ «Промтехноопт», та не надано відповідного судового рішення, яким укладені позивачем з ТОВ «Грант», ТОВ «Спецпожтехнології», та з ТОВ «Промтехноопт» договори визнано недійсними.

З огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки укладені позивачем з ТОВ «Грант», ТОВ «Спецпожтехнології», та з ТОВ «Промтехноопт» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсним наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналіз наведених податковим органом обґрунтувань підставності винесення спірних податкових повідомлень-рішень дозволяє зробити висновки, щодо не вжиття податковим органом всіх необхідних заходів для встановлення дійсних обставин та відповідно правильності нарахування та своєчасності сплати податкових зобов'язань позивачем, перевірка проведена на підставі формальних обставин, при цьому реальність настання наслідків за укладеними правочинами не досліджувалась.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Листом ДПА України від 29.09.2010р. № 20289/7/16-1617 вказано на недопустимість висновків податкового органу про нікчемність правочинів чи формування податкового кредиту на підставі лише даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім того Листом ВАСУ від 02.06.11р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності у правочинів наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.11р. № К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.11р. № К 9991/14602/11 та ін.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність укладених позивачем з ТОВ «Грант», ТОВ «Спецпожтехнології», та з ТОВ «Промтехноопт» договорів та реальність настання їх умов.

Як встановлено судом, позивачу на підставі договору постачання від 20.04.2011 № 20/04/11 з ТОВ "Грант"(далі -Договір) поставлено відповідні товари (шкіряний напівфабрикат "Вет-блу") у квітні та травні 2011 року на загальну суму 27956574,30 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 4659429,20 грн., у червні 2011 року на загальну суму 13142937,78 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2190489,63 грн., а також у липні-вересні 2011 року на загальну суму 13643638,44 грн., з них ПДВ у розмірі 2273939,70 грн. (в тому числі 1984486,24 грн.) -разом ПДВ становить 8834405,07 грн., що підтверджується належним чином оформленими специфікаціями, актами прийому-передачі товару, платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Слід зауважити, що товарність вказаного правочину вже встановлено рішенням суду що набрало законної сили, а саме постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.12р. по справі № 2а-10059/12/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства "Коровай" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2012 № 0000822250/2415.

Що стосовно правовідносин між позивачем ТОВ «Спецпожтехнології» та ТОВ «Промтехноопт», то слід зауважити, що ні акт перевірки ні надані заперечення не містять інформації щодо правочинів які саме на переконання податкового органу є нікчемними.

Уся ця документація, як по взаємовідносинах з ТОВ «Спецпожтехнології» ТОВ "Грант" так і з ТОВ «Промтехноопт» надана суду, наявна в матеріалах справи та належним чином судом оцінена, та з урахуванням усіх фактичних обставин справи, не викликає у суду жодного сумніву щодо виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Також судом дано оцінку посиланням відповідача на довідку про результати проведення звірки ТОВ «Грант», ТОВ «Спецпожтехнології», та з ТОВ «Промтехноопт», висновки яких покладено відповідачем в основу обставин, що обумовили винесення спірних рішень.

Слід зауважити, що усі обставини, викладені у таких актах, ґрунтуються лише на даних баз співставлення та обставин викладених у довідці про проведення зустрічної звірки контрагентів ТОВ «Грант», ТОВ «Спецпожтехнології», та з ТОВ «Промтехноопт».

Як вказано в Листі ВАСУ від 02.06.11р. № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, висновки викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладалися позивачем ТОВ «Грант», ТОВ «Спецпожтехнології», та з ТОВ «Промтехноопт», а висновки про його нікчемність ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених жодними доказами.

З аналізу наведених фактичних обставин справи, суд приходять до переконання, що надана позивачем як суду так і до перевірки документація по правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Грант», ТОВ «Спецпожтехнології», та з ТОВ «Промтехноопт», у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за таким правочином, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи те, що нормами податкового законодавства умовою для формування як податкового кредиту так і валових витрат є належне документальне підтвердження операцій що впливають на їх формування, а судом встановлено, що у даному випадку подана позивачем документація є первинною, тобто належним чином підтверджує правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того податковий орган прийшов до переконання щодо заниження позивачем зобов'язання з податку на прибуток підприємства у зв'язку із встановленням заниження валового доходу у перевіряє мий період, що відбулось у зв'язку із не включенням до такого безнадійної кредиторської заборгованості перед ТОВ «Різано Трейд» в сумі 18 983 170,00грн. та ТОВ «КОМ-ПОА» в сумі 4 308 523,25грн.

Суд повно та всебічно оцінивши наявні матеріали справи прийшов до переконання щодо безпідставності та необґрунтованості таких висновків податкового органу виходячи з наступних міркувань.

Висновки податкового органу щодо визначення кредиторської заборгованості як безнадійної, ґрунтуються на обставинах встановлених актами про неможливість проведення зустрічних звірок та встановлення відсутності підприємства за юридичною адресою, разом з тим такі обставини не можуть свідчити про безнадійність кредиторської заборгованості.

Підпунктом 14.1.11. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що безнадійна заборгованість -це : а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також; осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, жодна із зазначених обставин не настала, а тому підстав вважати заборгованість позивача перед ТОВ «Різано Трейд» та ТОВ «КОМ-ПОА» безнадійною немає, а тому і в цій частині спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.13р. № 0000072305/558 в повному обсязі

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.13р. № 0000082305 в частині збільшення зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 601 178,57грн та штрафних фінансових санкцій в розмірі 1 800 589,28грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00коп на користь Публічного акціонерного товариства «Коровай» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій