Постанова № 33204748, 19.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2581/13-а

19 серпня 2013 року 16год. 10хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Данилюк Інна Григорівна,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар"єр" до Сарненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002141500 від 10.07.2013 року в частині, ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вирівський карєр» звернувся до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.07.2013р. №0002141500 в частині.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення на суму 174 600 грн. є неправомірним у зв'язку з неправильним застосуванням відповідачем норм Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та пояснила суду, що після проведення документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Вирівський кар'єр» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2013 року відповідачем складений акт від 25.06.2013р. На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на підставі п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, яка встановлює, що заяви про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, можуть бути подані не пізніше 1095-го дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Вказала, що висновок відповідача про порушення позивачем даної норми Податкового кодексу України є безпідставним, бо декларування від'ємного значення ПДВ не підпадає під дію п.102.5 ст.102 ПКУ, оскільки позивач не подає заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ чи про їх відшкодування і таке право ще не виникло. Стверджувала, що задекларована від'ємна сума ПДВ не є сумою надміру сплачених грошових зобов'язань чи відшкодування таких зобов'язань. Пунктом 14.1.115 ст.14 Податкового кодексу встановлено, що надміру сплачені грошові зобов'язання, про які йдеться в п.102.5 ст.102 ПКУ, це суми коштів, які на певну дату сплачені до бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Пункт 200.3 ст.200 ПКУ передбачає, що при від'ємному значенні суми ПДВ така сума за відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду без обмежень строком давності.

Просила позов задовольнити повністю.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях. Вказав, що враховуючи загальну позовну давність, встановлену ст.257 Цивільного кодексу України тривалістю у 3 роки, а також положення п.102.5 ст. 102, п.200.3 ст.200 ПКУ, платник не може заявити до відшкодування або використати для погашення податкових зобов'язань залишок від'ємного значення після завершення терміну загальної позовної давності. Вважає, що податковим органом правомірно та обґрунтовано прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. На таких підставах просить в позові відмовити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового засідання судом повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь представника відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вирівський кар'єр» є юридичною особою та зареєстроване у встановленому законом порядку, про що свідчить Виписка з ЄДРПОУ №776993 серії ААБ (а.с. 7-8). Товариство перебуває на обліку в Сарненській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області, про що свідчить Довідка про взяття на облік платника податків від 12.08.2011р. №158 форми №4-ОПП (а.с. 9).

Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ «Вирівський кар'єр» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2013 року, за результатами якої складений акт №25/15/00290239 від 25.06.2013р.

Актом перевірки вказано (стор.17 а.с. 27), що платником включені до ряд.24 декларації по ПДВ за березень 2013р. сума 174 600 грн. по підприємству VERHAHN NAUEN. Відповідно до п.102.5 ст.102 ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Згідно із статтею 257 Цивільного кодексу «загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки». Також в акті перевірки йде покликання на абз. «а» пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ, де йдеться про безнадійну заборгованість (а.с. 11-29).

На підставі цих норм податковим органом зроблено висновок про те, що платник втратив право на включення до залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, суми 174 600 грн., задекларованої у січні 2010р.

Декларування вказаної суми від'ємного значення з ПДВ підтверджується Додатком 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013р. «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (а.с. 30-36).

З посиланням на акт перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.07.2013р. № 0002141500, яким зменшується від'ємне значення ПДВ за березень 2013р. на 244 143 грн. (а.с. 10). Дане податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 174 600 грн.

Суд зазначає, що посилання відповідача на пропуск строку давності у 1095 днів судом не приймається до уваги виходячи з наступного.

Як вказано в ст.1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Пунктом 2 цієї статті визначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Отже, саме Податковий кодекс є спеціальним законодавчим актом у сфері податкових відносин, а не Цивільний кодекс України.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Вищевказана норма Податкового кодексу України передбачає наявність обов'язкових умов у платників ПДВ, коли вони мають право звернутися з відповідною заявою, та починає спливати строк давності, тобто повинно виникнути право на отримання бюджетного відшкодування або здійснення переплати, та податковим законодавством повинен бути передбачений випадок, коли така заява подається.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (п. 200.1., п.200.2, п.200.3 ст. 200) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, у випадку виникнення від'ємного значення з ПДВ право на бюджетне відшкодування та подання заяви не виникає, оскільки зазначена сума підлягає включенню до податкового кредиту наступного періоду.

В силу п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає лише та частина від'ємного значення яка дорівнює сумі, фактично сплаченій платником податку іншим особам в зазначеному періоді.

Таким чином, для виникнення права на бюджетне відшкодування позивачем має бути фактично сплачена сума ПДВ.

Згідно з п.200.5 цієї ж статті Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), а також особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вирівський кар'єр» взяте на облік в органах Державної податкової служби 31.07. 2009 р., а від'ємне значення з ПДВ в сумі 174 500 грн. задеклароване у січні 2010 р., тобто менш ніж 12 місяців, то платник не мав права на бюджетне відшкодування і не декларував його.

Як передбачає Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 25.11. 2011 р. № 1492, у Довідці про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), графу 4 заповнюють платники за винятком тих платників, які відповідно до пункту 200.5 статті 200 розділу V Кодексу не мають права на отримання бюджетного відшкодування. Для таких платників значення графи 3 дорівнює значенню графи 5. Тобто порядок заповнення декларації з ПДВ передбачає перенесення від'ємного значення без обмеження по терміну давності.

Від'ємне значення відображалося у податковій звітності в рядку 24, оскільки у позивача відсутні підстави, з якими законодавство пов'язує виникнення права на бюджетне відшкодування.

Отже, форма податкової декларації з ПДВ та порядок її заповнення не містить підстав для списання залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу прямо визначає порядок використання наявного від`ємного значення і вказує, що його залишок включається до складу податкового кредиту наступного періоду, не містить обмежень у часі на використання від`ємного значення, а навпаки визначає спосіб його подальшого відображення платником у податковій звітності. Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відтак, наведені законодавчі норми дають право платнику податку подати заяву тільки у випадку виникнення права на бюджетне відшкодування або переплати, а не при наявності лише залишку від`ємного значення.

Відповідачем не надані суду докази виникнення у позивача такого права, в акті перевірки про такі обставини не зазначено.

Таким чином, 1095 денний строк не починає спливати, оскільки не настали підстави з якими закон пов'язує право платника податку подати відповідну заяву. Зазначений строк повинен застосовуватися за умови, коли платник відображає в декларації суму бюджетного відшкодування.

Виходячи з усього вищенаведеного в сукупності, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем безпідставно зазначено про те, що позивач завищив від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 174 600 грн. за березень 2013р.

Такий висновок суду узгоджується з роз'ясненнями головного податкового органу України, виданими на час дії Закону України «Про податок на додану вартість», Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (лист ДПАУ від 30.12.2005р. №26335/7/16-1217) та на час дії Податкового кодексу України (лист ДПСУ від 12.01.12р. №808/7/15-3417-16). Також цей висновок суду узгоджується з судовою практикою, що підтверджує незаконність списання від'ємного значення з ПДВ через 1095 днів після його виникнення (Ухвали Вищого адміністративного суду від 25.02.2010р. у справі №К-9949/07, від 23.02.2010р. у справі №К-16244/08, від 27.04.2010р. у справі №К-22153/08).

Також такий висновок суду узгоджується і з твердженнями самого відповідача, викладеними в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Вирівський кар'єр» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2012р., січень 2013р., лютий 2013р. № 245/15/00290239 від 24.04. 2013 р.

Відображення від'ємного значення з ПДВ в сумі 174 600 грн. за січень 2010 р. вказано на стор.24 даного акта перевірки (а.с. 60) і п. 4.1 висновку акта зазначено про те, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні від'ємного значення з ПДВ за січень 2013 р. та лютий 2013 р.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Мотивація та докази, надані відповідачем у власних запереченнях, не дають суду підстав для постановляння висновків, які б спростовували доводи позивача та встановлені у справі обставини правомірності включення позивачем до складу залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24) за березень 2013р. на 174 600 грн.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 10.07. 2013 р. № 0002141500 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 174600 грн. слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 1746 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 1829 від 17.07. 2013 р. (а.с. 2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області форми "В4" № 0002141500 від 10.07. 2013 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 174600,00 грн.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вирівський кар"єр" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1746 (одна тисяча сімсот сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.