Постанова № 33204666, 21.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2821/13-а

21 серпня 2013 року 15год. 10хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Євгеюк Олександр Євстафійович,

відповідача: представник Фаліковська Ірина Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" до Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000512200 від 29.07.2013 року, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000512200 від 29.07. 2013 року.

Представник позивача, у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав та зазначив, що у висновку акта перевірки вказано на порушення ТОВ «Свиспан Лімітед» пункту 2, пункту 6 статті 198 Податкового кодексу України щодо включення до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 90000 грн., чим занижено зобов'язання по податку на додану вартість за лютий місяць 2013 року на суму 90000 грн. Підставою для висновку про порушення стало, на думку перевіряючої, анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Укрплита» за ініціативою податкової служби по причині внесення до ЄДР запису про відсутність платника податку за місцезнаходженням. Зазначене встановлено із акту ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість зустрічної звірки від 03.06. 2013 р. за № 1980/22.10/30969762. Між ТОВ «Свиспан Лімітед» (орендар) та ТОВ "Укрплита" (Орендодавець) 21.12. 2012 року укладено договір оренди нерухомого майна за № 02/12 щодо оренди об'єктів нерухомого майна, розташованих у м. Костопіль по вул. Степанська, 9. ТОВ «Укрплита» для товариства позивача згідно підписаного акта № 0000004 приймання-передачі наданих послуг від 28.02. 2013 року виписано податкову накладну № 2 від 28.02. 2013 року на загальну суму 540000 грн, у т.ч. ПДВ - 90000 грн., яку було відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий місяць 2013 року, а суму ПДВ 90000 грн. було віднесено до складу податкового кредиту та відображено в додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року. На момент виписки вищезазначеної податкової накладної та формування на її підставі позивачем податкового кредиту з ПДВ у лютому 2013 р. контрагент - ТОВ «Укрплита» значилося зареєстрованим платником ПДВ із номером свідоцтва платника ПДВ 37643753. Таким чином, податкову накладну №2 від 28.02.2013 р. на суму 540000 грн., у т.ч. ПДВ 90000 грн., виписано зареєстрованим на дату її виписки платником ПДВ - ТОВ «Укрплита», який мав право на складання такої податкової накладної відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України. А ТОВ «Свиспан Лімітед» обґрунтовано та на законних підставах включило до складу податкового кредиту лютого 2013 року ПДВ в сумі 90000 грн. по належним чином складеній та оформленій вищевказаній податковій накладній. Подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ 22.05. 2013 року для ТОВ «Укрплита» не тягне за собою визнання недійсними або нікчемними всі інші податкові накладні, які були виписані платником ПДВ до дати анулювання. Факт здійснення господарських операцій між товариством позивача та ТОВ «Укрплита» підтверджуються доданими до даної позовної заяви первинними бухгалтерськими документами, а саме: договором оренди нерухомого майна від 21.12. 2012 р. № 02/12, актом здачі-приймання нерухомого майна від 22.12. 2012 року, актом № 0000004 приймання-передачі наданих послуг від 28.02. 2013 року податковою накладною № 2 від 28.02. 2013 року, що підтверджують факт реальності зміни майнового стану. Податковим органом не наведено жодних аргументів та не зроблено посилання на будь-який доказ, який би міг свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення ТОВ «Свиспан Лімітед» ПДВ в сумі 90000 грн. за податковою накладною № 2 від 28.02. 2013 р. до податкового кредиту та доведеності безтоварності та/або фіктивного характеру здійснених операцій. Враховуючи наведене просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив та пояснив, що відповідно до пункту 6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Відповідно до пункту 8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На запит Костопільської ОДПІ від 22.05. 2013 року за № 2743/7/15-30 про проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрплита», що перебував у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Свиспан Лімітед», надісланого до ДПІ у Печерському районі м. Києва, отримано акт про неможливість зустрічної звірки від 03.06 2013 р. за № 1980/22.10/30969762, в якому повідомляється про анулювання свідоцтва платника ПДВ за ініціативою податкової служби. Причини анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. На дату проведення перевірки ТОВ «Свиспан Лімітед» на приміщенні прохідної за адресою м. Костопіль вул. Степанська, 9 вивіски ТОВ «Укрплита» не встановлено. В порушення пункту 2, пункту 6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ «Свиспан Лімітед» включено до податкового кредиту за лютий місяць 2013 року податок на додану вартість в сумі 90000 грн. по накладній, оформленій з порушенням вимог пункту 8 статті 201 ПК України, а саме виписаній податковій накладній не платником ПДВ. Враховуючи наведене, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07.02. 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" зареєстроване юридичною особою Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ № 485987 від 09.07. 2013 року та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 658851 від 11.07 2013 року (а.с. 11-12, 13-14). У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 24648728, діюче з 21.02. 2003 року, виданого Костопільською ОДПІ, індивідуальний податковий номер - 323588017094, товариство було зареєстровано платником ПДВ з 21.02. 2003 року по 08.07. 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що Костопільською ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ "Свиспан Лімітед" щодо своєчасності. достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Укрплита" за період з 01.02. 2013 р. по 28.02. 2013 р. По результатам перевірки був складений акт № 106/22/32358806 від 15 липня 2013 року (а.с. 15-19).

Не погодившись із висновками вказаного акту позивачем було подано заперечення № 597/1-13 від 19.07. 2013 року, які відповідно до листа Костопільської ОДПІ № 1098/10/17-09-22-17 від 22.07. 2013 року були відхилені, а висновки акта перевірки були залишені без змін (а.с. 20-22, 23).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000512200 від 29 липня 2013 року, яким, із посиланням на п. 54.3 ст. 54, абз. 2 п. 123.1 ст.123, п. 6 ст.198 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 135000,00 грн., з яких 90000,00 грн. - основного платежу та 45000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 24).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0000512200 від 29.07. 2013 року, суд виходить з наступного.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків відповідача про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ, сум по господарським операціям з оренди нерухомого майна у ТОВ "Укрплита", у зв'язку з анулюванням свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Укрплита» за ініціативою податкової служби по причині внесення до ЄДР запису про відсутність платника податку за місцезнаходженням. Зазначене встановлено із акту ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість зустрічної звірки від 03.06. 2013 р. за № 1980/22.10/30969762.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Контрагент позивача ТОВ "Укрплита" знаходився на момент господарських операцій і досі перебуває в Єдиному державному реєстрі. Дана обставина підтверджена поясненнями представника позивача та не заперечувалася представником відповідача.

Крім того, ТОВ "Укрплита" у встановленому порядку було зареєстроване платником податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, та мало свідоцтво платника податку на додану вартість за № 37643753, індивідуальний податковий номер 309697626555. Як вбачається із інформації з офіційного сайту ДПС України, вказане свідоцтво анульоване 22 травня 2013 року за ініціативою податкової служби по причині внесення до ЄДР запису про відсутність платника податку за місцезнаходженням, тобто за спливом тривалого часу після правочинів із позивачем.

Вказані обставини доводять, що контрагент ТОВ "Укрплита" володів необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій, що ставляться податковим органом під сумнів.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Укрплита" 21 грудня 2012 року було укладено Договір оренди нерухомого майна № 02/12. За даним договором, ТзОВ "Свиспан Лімітед", що іменується в подальшому "Орендар", в особі директора Ступницького С.Г., який діє на підставі Статуту та ТОВ "Укрплита", що іменується в подальшому "Орендодавець", в особі директора Бондаря І.М., який діє на підставі Статуту, уклали цей договір про наступне. "Орендодавець" передає, а "Орендар" приймає в строкове платне користування нерухоме майно (а.с. 26-28).

Відповідно до Акту здачі-приймання нерухомого майна в оренду за Договором оренди № 02/12 від 21 грудня 2012 року від 22 грудня 2012 року ТОВ "Укрплита" передало, а ТОВ "Свиспан Лімітед" прийняло у тимчасове платне користування нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Костопіль, провулок Степанський, 6 (а.с. 29).

ТОВ «Укрплита» для ТОВ "Свиспан Лімітед" згідно підписаного акта № 0000004 приймання передачі наданих послуг по договору оренди нерухомого майна № 02/12 від 21 грудня 2012 року від 28.02. 2013 року виписано податкову накладну № 2 від 28.02. 2013 року на загальну суму 540000 грн., у т.ч. ПДВ - 90000 грн., яку було відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий місяць 2013 року, а суму ПДВ 90000 грн. було віднесено до складу податкового кредиту та відображено в додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року (а.с. 30, 31-32, 48-61).

Розрахунки за отриманий товар згідно копій платіжних доручень № 310 від 01.02. 2013 року та № 3444 від 17.05. 2013 року були проведені повністю (а.с. 35, 36).

Відповідно до пп.. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 201 Податкового кодексу України визначені основні положення щодо податкової накладної, зокрема, вказані обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної. У п. 201.8 вказаної норми встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 183.13 статті 183 Податкового кодексу України для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду. За інформацією Міністерства доходів і зборів України про зареєстрованих платників ПДВ за базою «Реєстр платників ПДВ», оприлюдненої станом на 01.08. 2013 року на сайті http://minrd.gov.ua/anulir, датою анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Укрплита» є 22.05. 2013 р., причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, підстава анулювання - скасовано за ініціативою податкової.

Відповідно до п. 5.1 розділу V "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1394 від 07.11. 2011 р. (далі - Положення) реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V ПК України, зокрема, пунктом ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з п. 5.8. Положення у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Підпунктом 5.8.2. п. 5.8 Положення чітко встановлено, що з дати анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Аналогічне правило міститься у п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України, де вказано, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. Тобто саме з 22.05. 2013 року - дати анулювання реєстрації ТОВ «Укрплита» як платника ПДВ, вказаний контрагент за законом позбавлений права виписувати податкові накладні. У спірному випадку податкову накладну № 2 на суму ПДВ 90000,00 грн. виписано 28.02. 2013 р., тобто до дати анулювання реєстрації платника ПДВ.

Таким чином, податкову накладну № 2 від 28.02. 2013 р. на суму 540000,00 грн., у т.ч. ПДВ 90000,00 грн., виписано зареєстрованим на дату виписки платником ПДВ - ТОВ «Укрплита», яке мало право на складання такої податкової накладної відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України. А ТОВ «Свиспан Лімітед» обґрунтовано та на законних підставах включило до складу податкового кредиту лютого 2013 року ППВ в сумі 90000,00 грн. по належним чином складеній та оформленій вищевказаній податковій накладній. Подальше анулювання для ТОВ «Укрплита» свідоцтва платника ПДВ з 22.05. 2013 року не тягне за собою за законом визнання недійсними всіх інших податкових накладних, які були виписані платником ПДВ до дати анулювання свідоцтва.

Крім того, ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01. 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, або не знаходиться за місцем своєї реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.

Щодо твердження відповідача про безпідставність формування податкового кредиту на суму 90000,00 грн. у лютому 2013 року у зв'язку з відсутністю проплати у позивача за лютий 2013 року, то суду слід зазначити, що відповідно до Акту приймання передачі наданих послуг № 0000004 від 28 лютого 2013 року ТОВ "Свиспан Лімітед" прийняв послуги по оренді нерухомого майна за лютий 2013 року, а тому відповідно до пп. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 0000512200 від 29 липня 2013 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, таким, що прийняте без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення форми "Р" № 0000512200 від 29 липня 2013 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 1350 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 3392 від 06.08. 2013 р. (а.с. 2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області форми "Р" № 0000512200 від 29.07. 2013 року.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1350 (одна тисяча триста п'ядтесят) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.