Постанова № 33204649, 19.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2840/13-а

19 серпня 2013 року 13год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник не з'явився,

третьої особи: не з'явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій,ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулася до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Павелко Л.М. щодо закінчення виконавчого провадження від 31.05.2013 року; скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 31.05.2013 року ВП № 37198204 з примусового виконання виконавчого листа № 817/25/13-а від 28.02.2013 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в сумі 2636, 80 грн.; зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції виконати виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №817/25/13-а від 28.02.2013 року в повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 2636, 80 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області було направлено для виконання у відділ Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції виконавчий лист № 817/25/13-а від 28.02.2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості в сумі 2636, 80 грн. Позивач неодноразово звертався до відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції щодо уточнення суми боргу, яка підлягає стягненню, а саме 2636 грн., так як було виявлено, що в супровідному листі допущено помилку в зазначенні суми боргу замість 2636 грн. зазначено 34, 12 грн. Проте, відділом Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції в порушення норм чинного законодавства було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.05.2013 року та стягнуто 34, 12 грн. згідно виконавчого документу № 817/25/13-а від 28.02.2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості в сумі 2636, 80 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. До початку судового розгляду справи позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому позовні вимоги просив викласти у такій редакції:

визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.05.2013 року ВП № 37198204 з примусового виконання виконавчого листа № 817/25/13-а від 28.02.2013 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 в сумі 2636 грн. 80 коп.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлялася належним чином.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Рівненським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 817/25/13-а від 28.02.2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості в сумі 2636, 80 грн.

Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області даний виконавчий лист було направлено для виконання у відділ Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції супровідним листом від 14.03.2013 року (а.с. 24). Відділом Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції його було отримано 22.03.2013 року, про що свідчить відмітка в журналі направлення виконавчих листів (а.с. 12).

10.04.2013 року Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області було надіслано до відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції лист (клопотання) уточнення суми боргу, яка підлягає стягненню, а саме 2636 грн., так як було виявлено, що в супровідному листі допущено помилку в зазначенні суми боргу - замість 2636 грн. зазначено 34, 12 грн.

Державним виконавцем Павелко Л.М. була надана відповідь, що правових підстав для внесення змін в суму боргу в процесуальному документі немає, відповідно арифметичну помилку в супровідному листі ним враховано не буде (а.с. 9).

Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області 18.06.2013 року повторно звернулась до відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції щодо уточнення суми стягнення податкової заборгованості та виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду в повному обсязі (а.с. 8). Проте відділом Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.05.2013 року та стягнуто 34, 12 грн. згідно виконавчого документу №817/25/13-а від 28.02.2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості в сумі 2636, 80 грн. (а.с. 6).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню та перелік виконавчих дій, що вчиняються державними виконавцями передбачено Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (надалі - Закон України "Про виконавче провадження").

Закон України "Про державну виконавчу службу" № 202/98-ВР від 24.03.1998 року (надалі - Закон України "Про державну виконавчу службу") визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначає, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:

здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Таким чином, відкриття виконавчого провадження на підставі заяви позивача є протиправним, оскільки суперечить положенням п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Оскільки згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 31.05.2013 року з ОСОБА_1 було стягнено податкову заборгованість в сумі 34, 12 грн., то рішення суду згідно виконавчого листа № № 817/25/13-а від 28.02.2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості в сумі 2636, 80 грн. в повному обсязі фактично виконано не було.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені правові норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при примусовому виконанні виконавчого листа № 817/25/13-а, виданого 28.02.2013 року, про стягнення боргу з ОСОБА_1 неправомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 37198204 від 31.05.2013 року.

В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Павелко Л.М. діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законами України "Про виконавче провадження" та "Про державну виконавчу службу", при винесенні постанови від 31.05.2013 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 817/25/13-а від 28.02.2013 року, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суб'єктом владних повноважень не надано суду жодного доказу щодо понесення витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, то судові витрати із позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.05.2013 року ВП 37198204 з примусового виконання виконавчого листа № 817/25/13-а від 28.02.2013 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 в сумі 2636, 80 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.