Рішення № 33203906, 15.07.2013, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 1527/2-6329/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р.

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді - Середи І.В.

при секретарі - Семко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи регіональна універсальна біржа «Александр - Н», ОСОБА_6 та ОСОБА_1, про визнання договору дійсним, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, стягнення компенсації та виселення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа регіональна універсальна біржа «Александр- Н», і після остаточного уточнення позовних вимог просила поновити строк звернення до суду з позовною заявою про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна, визнати дійсним договір купівлі - продажу № Н/99-02233 від 03.12.1999 року квартири АДРЕСА_1, визнати спільним сумісним майном подружжя - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,9 кв.м, житловою площею 36,8 кв.м та легковий автомобіль «TOYOTA RAV4», державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, а також поділити майно в рівних частинах, визнати за ОСОБА_1, право власності на квартиру та на легковий автомобіль, стягнути з неї на користь відповідача ОСОБА_2, грошову компенсацію ? частини вказаної квартири в розмірі 199 825 гривень, та грошову компенсацію за ? частку легкового автомобіля в сумі 31 972 грн., виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачем позивачка знаходилася в шлюбі з 07 серпня 1998 року. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2011 року шлюб було розірвано. У сторін є малолітня донька - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. За час шлюбу ними було набуто майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: трикімнатна квартира загальною площею 61,9 кв.м, житловою площею 36,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 вартістю - 399 650 гривень, легковий автомобіль «TOYOTA RAV4», державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, вартістю - 63 944 гривень. Квартира зареєстрована на ім'я колишнього чоловіка ОСОБА_2 та належить їм на підставі договору купівлі - продажу № Н/99-02233 від 03 грудня 1999 року. Договір укладений у письмовій формі, нотаріально не посвідчувався, на вимогу продавців був оформлений на Регіональній універсальній біржі «Александр-Н». Сторони за договором, домовились відносно усіх суттєвих умов правочину, продавець та покупець повністю виконали всі умови договору. Покупець ОСОБА_2 розрахувався з продавцем, прийняв квартиру у власність, зареєструвався за вищевказаною адресою, постійно мешкає у цій квартирі разом із своєю сім'єю та сплачує комунальні платежі. Продавці отримали гроші та звільнили квартиру. Продаж квартири за вищевказаним біржовим договором купівлі-продажу сторонами було вчинено за 22000 грн., які були отримані продавцями до підписання ними цього договору. Нотаріально договір сторони не оформляли, так як працівники біржі запевнили в тому, що біржові договори купівлі-продажу не підлягають подальшому нотаріальному посвідченню, про що також зазначено в його тексті.

Позивач вважає, що трикімнатну квартиру та легковий автомобіль можливо залишити в її власності з виплатою відповідачу грошової компенсації вартості ? частки спільного майна. Після розірвання шлюбу вона залишилась практично без житла, зараз проживає постійно в селі Крижанівка Комінтернівського району Одеської області на дачі, яка належить її матері. Малолітня донька проживає разом з нею в АДРЕСА_2 а навчання продовжує в 6 класі ЗОШ № 15 міста Одеси, відвідує додаткові уроки з математики та англійської мови, навчається танцями, займається спортивними заняттями - тенісом. Позивач також працює в м.Одесі лікарем, має ненормований робочий день, іноді вимушена приїжджати до роботи в будь-який час для надання медичної допомоги пацієнтам. Вказаний автомобіль потрібен для того, щоб максимум приділяти уваги дитині та добиратись до роботи в будь - який час. Відповідач має у себе в користуванні автомобілі, що підтверджується відповідними довідками. Оскільки, спірний автомобіль є неподільною річчю, вважає, що він може бути присуджений одному з подружжя з виплатою одному з подружжя грошової компенсації в сумі 31 972 гривень, що відповідає половині вартості автомобіля на сьогоднішній день, а так як він знаходиться в її користування, то вона згодна сплатити вартість ? частини. Також вона згодна сплатити відповідачу ОСОБА_2 половину вартості квартири, що становить 199 825 гривень, оскільки донька з моменту народження проживала у вказаній квартирі вона знаходиться поруч зі школою, там проживають її друзі та знаходяться вчителі, і які надають дитині допомогу в навчанні, тому квартира може бути залишена у її власності з виплатою відповідачу ОСОБА_2 половини її вартості.

В свою чергу відповідач заперечуючи проти первісних вимог позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом про поділ майна подружжя, стягнення з нього вартості ? частини автомобіля на користь ОСОБА_1, а також про стягнення грошових витрат на будівництво садового будинку.

Ухвалою суду від 15 липня 2013 року провадження по зустрічним вимогам відповідача закрито у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від позову.

Залучений до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_6 звернувся до суду з самостійними вимогами до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі - продажу, заміну покупця та визнання права власності на квартиру.

Ухвалою суду від 15 липня 2013 року позов третьої особи залишений без розгляду у зв'язку з повторною неявкою ОСОБА_6.

Сторони в засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені. Від позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_1 надійшли заяви про розгляд справи в їх відсутності. Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги, відповідач ОСОБА_2 погодився з уточненими вимогами ОСОБА_1 Від інших відповідачів та третіх осіб заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як видно з представлених матеріалів 07 серпня 1998 року ОСОБА_8 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану Одеської міської Ради, актовий запис № 673.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2011 року справа шлюб між сторонами розірвано.

Від шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до договору купівлі-продажу № Н/99-02233 від 03.12.1999 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_3, ОСОБА_4, який діяв від свого імені та від імені ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, договір укладений у письмовій формі, нотаріально не посвідчувався, був оформлений на Регіональній універсальній біржі «Александр-Н» та зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» 10.11.1999 року в кн. 334 пр.стр.133-107.

Відповідно до технічного паспорту квартира складається з трьох кімнат -17,1 кв.м,7,2 кв.м, 12,5 кв.м, загальною житловою площею 36,8 кв.м, кухні площею 9,5 кв.м, ванної кімнати площею 2,6 кв.м, вбиральні площею 1,0 кв.м, коридору 8,5 кв.м, балкону 2,44 х 0,3 =0,7 кв.м, лоджії 5,52 х 0,5 =2,8 кв.м .

Сторони за договором, домовились відносно усіх суттєвих умов правочину, продавці та покупець повністю виконали всі умови договору. Покупець ОСОБА_2 розрахувався з продавцем, прийняв квартиру у власність, зареєструвався за вищевказаною адресою, постійно мешкає у цій квартирі разом із своєю сім'єю та сплачує комунальні платежі. Продавці отримали гроші та звільнили квартиру. Продаж квартири за вищевказаним біржовим договором купівлі-продажу сторонами було вчинено за 22000 грн., які були отримані продавцями до його підписання.

В подальшому будь-яких спорів з приводу договору купівлі-продажу нерухомого майна № Н/99-02233 від 03.12.1999 року між продавцем та покупцем не виникало.

Враховуючи дату укладення угоди, до виниклих правовідносин застосовуються норми Цивільного Кодексу Української УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до вимог ст.71 ЦК Української УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно з вимогами ст.75 ЦК Української УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Нормами ст.76 ЦК Української УРСР визначено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як визначено нормами ст.224 ЦК Української УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про власність», який був чинним на час виниклих правовідносин, громадянин набуває право власності на майно одержане внаслідок укладення угод не заборонених законом.

Яких-небудь суперечок між сторонами договору судом не встановлено, протизаконних умов угода не містить та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Однак порушена форма угоди, тому що при оформленні її не була дотримана нотаріальна форма договору, передбачена ст. 227 ЦК Української УРСР 1963 року.

Оскільки зазначена угода цілком виконана сторонами, але порушена її форма, суд вважає, що порушене право підлягає відновленню.

Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК України, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Нормами ч.1 ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю, який діяв на час виниклих правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно до ч.1 ст.28 Кодексу про шлюб та сім'ю в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що

заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.60 СК України, який регулює майнові права стосовно автомобіля, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до ст.70 ч.1 СК України, у разі поділу майна що є спільною власністю подружжя, частки майна чоловіка та жінки є рівними.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та вказані норми, спірна трикімнатна квартира та легковий автомобіль «TOYOTA RAV4» є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з правом кожного на ? частину.

Судом встановлено і не заперечувалося відповідачем, що малолітня донька ОСОБА_7 навчається в 6 класі ЗОШ № 15 міста Одеси, відвідує додаткові уроки з математики та англійської мови, навчається танцям, займається тенісом. Позивач працює в м. Одесі лікарем, має ненормований робочий день, іноді вимушена приїжджати до роботи в будь- який час для надання медичної допомоги пацієнтам.

Відповідно до ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексам України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України викладених в п.25 постанові від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4 , 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації.

Таким чином, приймаючи до уваги згоду відповідача на виплату йому грошової компенсації вартості ? частини майна, відсутність у позивачки іншого житла, неподільність автомобілю, та потребу у користуванні вказаним майном для забезпечення належного виховання доньки, суд приходить до висновку про можливість задоволення вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача половину від вартості квартири, станом на теперішній час, 199825 грн. ( 399 650 грн./2 ) і легкового автомобіля -31972 грн. (63 944 грн./2) та визнання за позивачем право власності на квартиру та автомобіль.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення

перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи вирішення судом питання про поділ майна та визнання судом права власності на квартиру за позивачкою, відповідач підлягає виселенню.

Керуючись ст..ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовною заявою про визнання дійсним договору купівлі - продажу.

Визнати дійсним договір купівлі - продажу № Н/99-02233 від 03 грудня 1999 року квартири АДРЕСА_1 між продавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, який діяв від свого імені та від імені ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та покупцем ОСОБА_2, посвідченого на Регіональній універсальній біржі «Александр-Н», реєстраційний № Н/99-02233.

Визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, :

- квартиру АДРЕСА_1

- легковий автомобіль « TOYOTA RAV4», державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску.

Поділити спільне сумісне майно подружжя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах.

Визнати за ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,9 кв.м, яка складається з трьох кімнат -17,1 кв.м,7,2 кв.м, 12,5 кв.м, загальною житловою площею 36,8 кв.м, кухні площею 9,5 кв.м, ванної кімнати площею 2,6 кв.м, вбиральні площею 1,0 кв.м, коридору 8,5 кв.м, балкону 2,44 х 0,3 =0,7 кв.м, лоджії 5,52 х 0,5 =2,8 кв.м .

Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2, грошову компенсацію ? частки квартири АДРЕСА_1 в розмірі 199 825,00 ( сто дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот двадцять п'ять) гривень.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на легковий автомобіль «TOYOTA RAV4» державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за ? частку легкового автомобілю «TOYOTA RAV4», державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, в сумі 31 972,00 (тридцять одну тисячу дев'ятсот сімдесят дві) гривень.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом 10 днів з дня отримання копії.

Суддя: