Постанова № 33203372, 27.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 907/496/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Матущака О.І.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванмарко"

б/н від 26.07.13 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року

у справі № 907/496/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Картонно-паперова компанія", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванмарко", с. Ракошино, Мукачівський р-н, Закарпатська обл.

про стягнення заборгованості в розмірі 239 674,58 грн., в т.ч.: 230 139,62 грн. основного боргу, 6 730,56 грн. - 3% річних та 2 804, 40 грн. - пені

за участю представників:

від позивача: Романів А.В. (довіреність №1-11/2011 від 28.11.2011 року);

від відповідача: не з'явилися;

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року у справі №907/496/13 (суддя Кадар Й.Й.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВАНМАРКО" на користь приватного акціонерного товариства „Картонно-паперова компанія" суму 239 674,58 грн., в т.ч. 230 139,62 грн. основного боргу, 6 730,56 грн. 36% річних, 2 804, 40 грн. пені та суму 4793,49 грн. відшкодування судового збору.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ванмарко" не погоджуючись із прийнятим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку про те, що поставка товару відповідно до видаткових накладних №13004 від 28.0.2013 року, №13006 від 07.02.2013 року, здійснена на підставі договору №16/2012 від 27.04.2012 року, оскільки, в зазначених документах відсутні відомості про укладений між сторонами договір. При цьому, зазначає, що строк оплати товару згідно із видатковою накладною №13004 від 28.0.2013 року, встановлений до 02.05.2013 року та згідно із видатковою накладною №13006 від 07.02.2013 року - до 02.15.2013 року. Відтак, вказує про неправильність нарахування позивачем розміру пені, яка входить до предмету стягнення у даній справі.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Картонно-паперова компанія" заперечуючи вимоги апеляційної скарги у відзиві на неї зазначає, що згідно із п.3.4 договору купівлі-продажу №16/2012 від 27.04.2012 року сторони погодили, що будь-які накладні на продаж товару, підписані сторонами договору протягом строку дії договору, вважаються такими, що оформлені на виконання цього договору. Стверджує про відсутність інших договорів, укладених між позивачем та відповідачем. Також зазначає, що 14 - денний строк оплати товару з моменту отримання товару покупцем, передбачено п.2.3 укладеного між сторонами договору, жодних додаткових угод сторонами не укладалось.

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Юрченка Я.О. (головуючий), Давид Л.Л., Данко Л.С. ухвалою від 05.08.2013 року визнав подані матеріали достатніми для прийняття апеляційної скарги та призначив до розгляду в судовому засіданні.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року у склад колегії для розгляду даної справи, замість судді Давид Л.Л., введено суддю Матущака О.І.

27.08.2013 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду даної справи, ухвалою суду від 05.08.2013 року. Враховуючи те, що явка уповноваженого представника відповідача обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності його уповноваженого представника, оскільки, наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного і обґрунтованого рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення та доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Крім того, пояснив, що вищевказане клопотання про долучення до матеріалів справи документів, подано з метою додаткового підтвердження обставин покладених в основу позовних вимог у даній справі та наявності саме договірних відносин між сторонами, з метою спростовування правової позиції апелянта.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року у справі №907/496/13 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що між приватним акціонернимм товариством „Картонно-паперова компанія", м. Львів (надалі Продавець/Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „ВАНМАРКО", с. Ракошино Мукачівський район (надалі Покупець/Відповідач) укладено Договір купівлі - продажу № 16/2012 від 27.04.2012 року (далі Договір, а.с.11-13).

Відповідно до умов Договору (розділ 1 Договору) Продавець зобов'язується виготовити і продати (передати у власність) Покупцю, а Покупець зобов'язується купити (прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених даним Договором картонну продукцію та/або паперову продукцію санітарно-гігієнічного призначення (надалі Товар).

Розділом 2 Договору встановлено, що Продавець продає Покупцю Товар за договірними цінами. При здійсненні купівлі-продажу партії Товару ціни на товар визначаються в накладній. Підписання Покупцем накладної означає погодження між Сторонами ціни на Товар. Сторони домовились, що в разі поставки Товару на умовах DDU - склад (торговий об'єкт) Покупця вартість партії товару складається з двох складових - ціни Товару та вартості доставки партії Товару на склад Покупця, що відповідно буде зафіксовано в накладній на партію Товару. Перед поставкою партії Товару Сторони в телефонному режимі узгоджують вартість доставки партії Товару. Підписання Покупцем накладної означає погодження між Сторонами ціни на Товар та вартості доставки партії Товару. Оплата партії Товару Покупцем здійснюється з відстроченням платежу. Розрахунок за відвантажену партію Товару Покупець повинен здійснити не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання партії Товару. Розрахунки по даному Договору здійснюються шляхом перерахування Покупцем суми вартості партії Товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок Продавця. Зобов'язання Покупця по оплаті за партію Товару вважається виконаним в день зарахування грошових коштів і рахунок Продавця.

Відповідно до розділу 3 Договору купівля-продаж Товару здійснюється окремими партіями на підставі накладних, оформлених відповідно до замовлень покупця. Під партією Товару мається на увазі асортимент та кількість Товару, що вказана в одній накладній товар замовлений Покупцем, може бути оформлений однією або кількома накладним, що вирішується ПРОДАВЦЕМ самостійно. В замовлені Покупець інформує Продавця про конкретний асортимент та кількість Товару, що підлягає продажу, а також місце доставки Товару. Продавець гарантує виконання лише підтверджених замовлень. Після підтвердження замовлення Покупець не має права відмовитись від прийняття партії Товару. Замовлення може бути передане усно, за допомогою електронної пошти чи факсимільного зв'язку, або іншим зручним для Сторін способом. Найменування, асортимент, ціна та загальна кількість Товару в партії Товару визначається в накладній. Підписання Покупцем накладної засвідчує, що такий Товар був замовлений Покупцем. З моменту підписання Покупцем накладної на партію Товару замовлення втрачає чинність.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем (Продавцем) умови Договору виконано належним чином. На підставі Договору, згідно з видатковими накладними № Q01040 від 28.01.13 р. на суму 48605, 71 грн.; № 13004 від 28.01.13 р. на суму 30496, 42 грн.; № Q02014 від 07.02.13 р. на суму 43843, 81 грн.; № 13006 від 07.02.13 р. на суму 35925, 01 грн.; № R03024 від 14.03.13 р. на суму 34566, 06 грн.; № Q03035 від 21.03.13 р. на суму 33899, 17 грн.; № Q04003 від 01.04.13 р. на суму 34313, 67 грн.(а.с. 14-20) та наявними в матеріалах справи довіреностями (а.с. 44 - 47) позивачем (Продавцем) поставлено відповідачу (Покупцю) товар на загальну суму 261 649,85 грн.

Відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконав, за поставлений товар згідно з вищезазначеними видатковими накладними розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар, яка в розмірі 230 139,62 грн.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується документальними доказами, а зокрема, видатковими накладними № Q01040 від 28.01.13 р., № 13004 від 28.01.13 р., № Q02014 від 07.02.13 р., № 13006 від 07.02.13 р., № R03024 від 14.03.13 р., №Q03035 від 21.03.13 р., № Q04003 від 01.04.13 р., актом звірки взаєморозрахунків за станом на 16.04.2013р. за період з 03.01.2013р. по 01.04.2013р.(а.с.21) та письмовим розрахунком позивача суми боргу (а.с.10).

Наведені обставини вірно встановлені місцевим господарським судом та скаржником в суді апеляційної інстанції не спростовано.

В силу вимог ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, п.7 ст.193 ГК України). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи із змісту ст. ст. 691, 692, 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З огляду на дійсні обставини даної справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства та на підставі п.6.3 Договору, за невиконання відповідачем умов пунктів 2.3., 2.4. укладеного між сторонами Договору, позивач нарахував відповідачу 36% річних за період з 15.04.2012р. по 24.04.2013р. в сумі 2 417,81 грн. та за період з 25.04.2013р. по 13.05.2013р. в сумі 4 312,75 грн., що в загальній сумі становить 6 730,56 грн. Крім того, позивачем на підставі п. 6.3. Договору нарахована відповідачу пеня за період з 15.04.2012р. по 24.04.2013р. на суму 1007,42 грн. та за період з 25.04.2013р. по 13.05.2013р. на суму 1796,98грн., а всього на загальну суму 2804,40 грн. Розрахунок та правильність нарахування пені та відсотків річних, колегією суддів перевірено та визнано вірним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року у справі №907/496/13 ґрунтується на нормах чинного законодавства, підтверджується документальними доказами у справі та скаржником в суді апеляційної інстанції не спростовано.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сукупність наведених норм процесуального права свідчить про те, що оцінка наданих сторонами доказів на підтвердження відповідних фактів, повинна відбуватись з урахуванням сукупності всіх обставин, які існують на момент розгляду справи.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що поставка товару відповідно до видаткових накладних №13004 від 28.0.2013 року, №13006 від 07.02.2013 року, здійснювалась не на підставі договору №16/2012 від 27.04.2012 року, оскільки, в зазначених документах відсутні відомості про укладений між сторонами договір, а строк оплати товару згідно із видатковою накладною №13004 від 28.0.2013 року, встановлений до 02.05.2013 року та згідно із видатковою накладною №13006 від 07.02.2013 року - до 02.15.2013 року, колегією суддів встановлено, що такі є безпідставними.

Відповідно п.3.4. договору будь-які накладні на продаж товару, що є предметом даного договору, які підписані сторонами протягом строку дії даного договору, вважаються такими, що оформлені на виконання даного договору.

Отже, видаткові накладні №13004 від 28.0.2013 року, №13006 від 07.02.2013 року, слід розцінювати як такі, що складені саме на виконання умов договору купівлі-продажу №16/2012 від 27.04.2012 року.

Пунктом 7.13 договору передбачено, що всі доповнення і зміни до даного договору дійсні лише при умові, якщо вони оформлені в письмовій формі і підписані уповноваженими на те представниками сторін.

В матеріалах справи відсутні, а сторонами суду не подано додаткові угоди про внесення змін та/або доповнень до договору купівлі-продажу №16/2012 від 27.04.2012 року.

Відтак, покликання скаржника на строк оплати товару, зазначений у видаткових накладних не розцінюються колегією суддів як такі, що спростовують обставини покладені в основу позовних вимог у даній справі, які досліджені та встановлені судом першої інстанції, оскільки, в силу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» видаткова накладна є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, видаткова накладна засвідчує результат поведінки учасників господарських відносин на підставі вже досягнутої домовленості між ними, а відтак, не повинна встановлювати нові та/або змінювати існуючі умови виконання господарських зобовязань, погоджені сторонами господарських відносин.

Отже, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно із ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

"Ванмарко" б/н від 26.07.13 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 09.07.2013 року у справі №907/496/13 залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 29.08.2013 року

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Данко Л.С.