Рішення № 33203235, 20.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р.Справа № 922/2886/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_2, смт. Шевченкове 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_3, с. Огурцівка до ТОВ "Автомобіліст", с. Шевченкове 3-я особа про визнання дійсним договору та визнання права власності за участю представників учасників судового процесу:

позивача: ОСОБА_2 особисто (паспорт № НОМЕР_2 від 02.02.00р.); відповідача: Нагорний В.Я. за дов. б/н від 12.06.13р.; 3-ї особи: не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до ТОВ «Автомобіліст» (с. Шевченкове) полягають у визнанні дійсним договору купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 26.06.2012 року, укладеного між ТОВ "Автомобіліст" з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3, у визнанні за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 права спільної часткової власності по 50/100 частин за кожним на нежитлові будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: гараж В бокс 8 загальною площею - 184,9 кв. м.; гараж Е бокс 1, бокс 2, загальною площею - 200, 1 кв.м. В обґрунтування позову зазначається, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач позов визнає. Вказує, що в зв'язку з віддаленістю нотаріуса, не має можливості для нотаріального посвідчення договору з позивачем.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. ОСОБА_3 в судове засідання після не з'явився. В попередньому судовому засіданні просив позов задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Шевченківської селищної ради (залучена ухвалою суду від 07.08.2013 р.) в листі вх. № 30639 від 20.08.2013 р. просить вирішити спір за наявними матеріалами, проти позовних вимог не заперечує.

Судом встановлено, що ТОВ "Автомобіліст", гр. ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем було 26.06.2012 р. складено в в простій письмовій формі договір купівлі-продажу, яким передбачається продаж ТОВ «Автомобіліст» гаражу В бокс 8 загальною площею - 184,9 кв.м. та гаражу Е бокс 1, бокс 2, загальною площею - 200, 1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.09.2004 року Адміністративна будова, А, 233,4 кв. м.; гараж, Б; гараж, В; Гараж-рамник, Г; Гараж , Е; Майстерня, Ж; на підставі рішення Виконкому Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області від 18.08.2004 року № 393 належить на праві колективної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" у частці 77/100.

Протокол № 3 загальних зборів ТОВ "Автомобіліст" від 20 травня 2012 року містить рішення загальних зборів ТОВ «Автомобіліст» про продаж нежитлових будівель - гаражів - В площею 184,9 кв.м., Е- площею 200,1 кв.м. що знаходяться на балансі підприємства за адресою: АДРЕСА_1 та введені в експлуатацію 1972 року.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно складеного Комунальним підприємством "Шевченківське бюро технічної інвентаризації № 34157848 від 17.05.2012 року нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5, на підставі договору купівлі-продажу р № 659 від 21.04.2006 у частці 10/100 та на підставі купівлі-продажу р № 687 від 21.04.2006.; на праві колективної власності Шевченківському колективному автотранспортному підприємству № 1, на підставі рішення Виконкому Шевченківської селищної ради № 9 від 08.01.2002 року у частці 12/100; на праві колективної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст" у частці 77/100.

Ч. 4. ст. 355 ЦК України визначено, що спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Таким чином, наявна спільна часткова власність трьох осіб, в т. ч. відповідача, на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_1.

Об'єктом права власності в такому випадку, в т. ч. і у відповідача, є його частка в спільному майні, а не усе майно, в т.ч. за наявності згоди інших співвласників.

Саме цією ідеальною часткою, що має вартісне вираження, може розпоряджатись, в т.ч. відчужувати, співвласник, що прямо передбачено ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Нежитлові будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: гараж В бокс 8 загальною площею - 184,9 кв. м.; гараж Е бокс 1, бокс 2, загальною площею - 200, 1 кв.м., не є самостійними об'єктами права власності окремої особи, що є співвласниками усіє будівлі, до якої входять ці приміщення і їх відчуження як окремого об'єкту цивільних правовідносин можливе лише після реалізації передбаченого ч. 1 ст. 364 ЦК України права співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Без такого виділу, співвласники можуть розпоряджатись лише своїми частками і рішення загальних зборів, в т.ч. за участю усіх співвласників майна, не може такого виділення замінити.

Вказане зумовлює висновок про необґрунтованість позовних вимог про визнання договору дійсність та не відповідність їх вищевказаним нормам закону.

Окремо суд вважає належним наголосити про відсутність у позивача права виступати в господарському процесі з позовними вимогами на захист прав іншої особи - гр. ОСОБА_3, який є дієздатною особою і може вдатись до захисту своїх прав самостійно в порядку цивільного судочинства.

Оскільки позовні вимоги про визнання права власності є похідними від позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу нерухомості дійсним, в їхньому задоволенні також належить відмовити.

Судові витрати у сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача.

При зверненні з позовною заявою до неї було додано квитанцію про сплату судового збору № 156U32497 від 10.07.2013 р. на суму 1147 грн. 00 коп. та квитанцію № 156U39566 від 01.07.2013 р. на суму 1147 грн. 00., що становить дві ставки судового збору за розгляд господарським судом позовних вимог немайнового характеру. Натомість, у даній справі немайновою є позовна вимог про визнання договору дійсним, а позовна вимога про визнання права власності є майновою. Оскілки майнова вимога у вартісному вираженні є такою, що потребує сплати судового збору за мінімальною ставкою у 1720 грн. 00 коп., суд вважає належним стягнути з позивача несплачені ним за позовну вимогу майнового характеру 573 грн. 50 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, ідент. № НОМЕР_1) в дохід держбюджету України, одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код одержувача 37999654, банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку одержувача 851011, номер рахунку 31215206783003, призначення платежу - "за розгляд позовної вимоги про визнання права власності на нерухомість», - 573 грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 27.08.2013 р.

Суддя Жельне С.Ч.