Рішення № 33203222, 21.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.2013 Справа № 905/4941/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів», м. Запоріжжя

до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області

про стягнення 17 143грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Мізіна Г.О. - представник по довіреності №24 від 07.07.11

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів», м. Запоріжжя звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області суми 3% річних у розмірі 9 476грн. та суми індексу інфляції у розмірі 10 919грн. (Усього 20 395грн.)

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2012р. по справі №9/204, розрахунок 3% річних та індексу інфляції.

24.07.2013 через канцелярію суду до матеріалів справи від позивача надійшли письмові пояснення №10-620 від 19.07.13 разом з розрахунком 3% річних та індексу інфляції, в яких він зазначив, що у відповідності до розрахунку до позовної заяви по справі №9/204, 3% річних стягнуто за період з 26.04.10 по 09.08.10, що дорівнює 106 днів просрочки. Крім того, на виконання вимог суду позивачем наданий розрахунок інфляції з урахуванням дефляційних процесів по строкам на день розгляду справи у суді.

31 липня 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №10-648 від 29.07.13 в порядку ст.22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області суму 3% річних у розмірі 9 887грн. та суму індексу інфляції у розмірі 7 256грн. (Усього 17 143грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Також, позивачем у судовому засіданні від 31.07.13, на виконання вимог суду був наданий супровідний лист №10-366 від 29.07.13 разом з додатками.

Разом з цим, позивач у листі вих.№10-670 від 07.08.2013р. уточнив, що розрахунок до справи позивачем проведено на день розгляду справи станом на 31.07.2013р. та наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог з урахуванням їх зменшення.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду.

У судовому засіданні 21.08.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.12р. по справі №9/204 за позовом Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів", м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м.Краматорськ про стягнення 178 149,60грн. встановлено наступні обставини.

Між Публічним акціонерним товариством „Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів", м.Запоріжжя та Публічним акціонерним товариством „Енергомашспецсталь", м.Краматорськ був укладений договір купівлі - продажу №53/1/15/18 від 07.12.2009р.

Проте, Публічне акціонерне товариство „Енергомашспецсталь", оплату отриманого товару за цим договором у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Публічним акціонерним товариством „Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів" у сумі 116 465,60грн.

У зв»язку з чим, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів", м.Запоріжжя були задоволені повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", м.Краматорськ на користь Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів", м.Запоріжжя суму основного боргу в розмірі 116465,60грн., 3% річних у розмірі 1649грн. за період з 14.04.2010р.-09.08.2010р., пеню в сумі 10 035грн. за вказаний період, витрати по оплаті державного мита в сумі 1781,50грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. зазначене рішенні залишено без змін.

На примусове виконання рішення від 24.01.2012р., господарський суд 10.05.2012р. видав стягувачу наказ.

22.06.2012р. постановою заступника начальника ВДВС Краматорського МУЮ відкрито виконавче провадження №33152297.

Однак, як стверджує позивач до теперішнього часу рішення господарського суду відповідачем не виконано, доказів сплати основного боргу по справі №9/204 або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб останній не надав.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки відповідач до цього часу свої зобов'язання по сплаті боргу, встановленого вищевказаним рішенням, не виконав, позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних у розмірі 9 887грн. за період з 02.10.2010р.-31.07.2013р. та суми індексу інфляції у розмірі 7 256грн. за період з жовтня 2010р.- червень 2013р. включно.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідносини у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 174 ГК України.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Рішення у справі №9/204 від 24.01.12р. про стягнення з боржника заборгованості не припиняє грошові зобов'язання.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

З наданого позивачем розрахунку інфляційного збільшення суми боргу за період з жовтня 2010р.- червень 2013р. включно та 3 % річних за період 02.10.2010р.-31.07.2013р. вбачається, що інфляційне збільшення суми боргу становить - 7 256грн., а 3% річних складає - 9 887грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок суми, який не суперечить діючому законодавству.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів», м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів», м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області про стягнення 17 143грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів», м. Запоріжжя суму 3% річних у розмірі 9 887грн., суму індексу інфляції у розмірі 7 256грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.08.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.08.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна