Рішення № 33203195, 30.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.13р. Справа № 904/6190/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандгарант", Кіровоградська

до Відкритого акціонерного товариства "Новомосковський завод залізобетонних виробів", Дніпропетровська обл., см. Меліоративне

про стягнення 30 916,27 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Пономарьові Є.О.

Представники:

Від позивача: Пліска А.О. - директор.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Грандгарант» звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Новомосковський завод залізобетонних виробів», смт. Меліоративне про стягнення заборгованості у розмірі 30 916,27 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 28 923,66 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 29,92 грн., суми 3% річних у розмірі 336,22 грн., суми пені у розмірі 1 626,47 грн., а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов Договору №0503-4/13 від 05.03.13р.

19.08.13р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про участь у справі в режимі відеоконференції у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника позивача для участі у розгляді справи у господарському суді Дніпропетровської області.

29.08.13р. від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи: акти звірки станом на 31.07.13р., доказів направлення акту звірки на адресу відповідача, доказів додаткового повідомлення відповідача про розгляд справи. Також подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Позивач позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, подав заяву, відповідно до якої просить суд клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відео конференції та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача залишити без розгляду у зв'язку із присутністю позивача у судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуванні судом документи не представив, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання представником відповідача 16.08.13р. ухвали господарського суду Дніпропетровської області про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду у судове засідання, окрім цього, відповідач додатково повідомлений про розгляд справи позивачем, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними в матеріалах справи документах (ст. 75 ГПК України).

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.13р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки №0503-4/13, за умовами якого, Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача інертні будівельні матеріали, надалі - Товар, а Відповідач зобов'язався приймати і оплачувати вартість вказаного Товару на умовах Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, одиниці виміру, ціна товару за одиницю, його асортимент визначаються в залежності від домовленості Сторін наступним чином: 1) в Специфікації до цього Договору або 2) у рахунку на оплату Товару та/або у видаткових накладних на такий Товар.

Пунктом 3.1.1. Договору передбачено обов'язок Відповідача своєчасно на умовах цього Договору оплачувати вартість Товару, який поставляється за цим Договором.

Згідно п. 6.1.1 Договору, ціна за одиницю Товару визначається Сторонами в Специфікації до цього Договору, або якщо специфікація відсутня, то ціна за одиницю Товару та за загальну кількість (партію) Товару визначається Сторонами у рахунку Позивача на оплату товару та/або у залізничних чи видаткових накладних на такий Товар.

Відповідно до п.6.2.1. Договору, розрахунки на поставку партії Товару здійснюються у безготівковому порядку на вказаний рахунок Позивача у розмірі 100% попередньої оплати у відповідності з виставленим рахунком на попередню оплату товару та транспортних витрат згідно п.6.1.2. Інші форми оплати регулюються додатковою угодою або специфікацією. Допускається оплата за партію Товару на протязі 3-х днів з дати відвантаження Товару. Датою відвантаження Товару є дата штемпеля на залізничній накладній станції відправлення вантажу.

Фактом оплати партії Товару вважається зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача (п.6.2.2. Договору).

Пунктом 6.3.1. Договору передбачено, що Позивач повинен надавати Відповідачу рахунки для оплати вартості партій Товару за цим Договором.

05.03.2013р. між Позивачем та відповідачем було укладено Специфікацію №1 до Договору.

Згідно п.4 Специфікації, сторони визначили строк постачання: протягом 2013 р. згідно заявок, та п.5. узгодили умови оплати таким чином: 100% оплата ЖД тарифу та повний розрахунок за відвантажену продукцію протягом 5 календарних днів з дати штемпеля станції відправлення в залізничній квитанції про прийняття даного товару до перевезення.

Позивач зобов'язання за даним Договором виконував належним чином, здійснюючи поставку узгодженої партії Товару, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000030 від 15.03.13р., №РН-0000027 від 19.03.13р., №РН-0000028 від 19.03.13р. та №РН-0000029 від 19.03.13р., також згідно даних накладних Товар був прийнятий уповноваженим представником Відповідача.

Окрім цього, Позивачем було надано Відповідачу рахунок-фактуру № РН 0703-13/8 від 07.03.13р. на суму 44 743,66 грн.

Відповідач в свою чергу зобов'язання виконав частково, оплативши отриману партію Товару у сумі 14 820,00 грн., а саме: 12.03.13р. суму 9820,00 грн., 04.04.13р. суму 5000,00 грн., 07.07.13р. суму 1000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем виконання Договору в частині оплати отриманої партії Товару, у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість у розмірі 28 923,66 грн.

22.04.13р. Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія, з вимогою про сплату останнім заборгованості у розмірі 28 923,66 грн., отримання даної претензії Відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №2500400027919.

Дана претензія станом на час звернення Позивача з позовом до суду залишилась не задоволеною, а заборгованість не сплаченою.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 28 923,66 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 29,92 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 336,22 грн.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по 15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 336,22 грн. та 29,92 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 7.2. договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 677,56 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

Докази сплати заборгованості у добровільному порядку не представлено.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справ.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивачем надано докази заборгованості відповідача за отриманий Товар, а також зобов'язання повинні виконуватись належним чином.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позов задоволено в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49,75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Новомосковський завод залізобетонних виробів», 51217, Дніпропетровська область, смт. Меліоративне, вул.. Заводська, 1 (код ЄДРПОУ 01033409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандгарант», 27635, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Шостаківка, провулок Зоряний, б. 2, оф. 3; поштова адреса: 25006, Кіровоградська область, м. Кіровоград, а/с 2/10 (код ЄДРПОУ 38302062) суму основного боргу у розмірі 28 923 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять три) грн.. 66 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 29 (двадцять дев'ять) грн..92 коп., суму 3% річних у розмірі 336 (триста тридцять шість) грн.. 22 коп., суму пені у розмірі 1 626 (одна тисяча шістсот двадцять шість) грн.. 47 коп., а також суму судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн.. 50 коп., про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко