Постанова № 33202691, 23.08.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2013 року справа № 810/2084/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

при секретарі судового засідання Будз Б. Б.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Обухівського районного суду Київської області Степанової Оксани Сергіївни , третя особа - Державна судова адміністрація України, про визнання протиправним та скасування наказу та визнання бездіяльності неправомірною,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Голови Обухівського районного суду Київської області Степанової Оксани Сергіївни , третя особа - Державна судова адміністрація України про визнання неправомірним наказу відповідача від 06.04.2012 № 15-в "Про скасування наказу Обухівського районного суду від 02.04.2012 № 13-в "Про надання додаткової відпустки ОСОБА_1 та визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяв позивача про надання відпусток від 15.06.2012, 19.06.2012, 20.06.2012, 27.06.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно та з порушенням норм законів було скасовано наказ про надання відпустки, та крім цього не зважаючи на чисельні звернення позивача, протиправно та в порушення норм трудового законодавства не розглядалися та не задовольнялися його заяви про надання відпусток. На думку позивача, такі дії призвели до порушення його законних прав на відпочинок.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідачем позов не визнано, заперечення надано суду у письмовій формі. В обґрунтування заперечень відповідачем зауважено, що жодних заяв позивача про надання відпустки від 15.06.2012 та 19.06.2012 відповідачем не отримувалось, тому відсутній сам факт порушення права позивача. Щодо позовних вимог про визнання неправомірним наказу від 06.04.2012 № 15-в "Про скасування наказу Обухівського районного суду від 02.04.2012 № 13-в "Про надання додаткової відпустки ОСОБА_1", то на думку відповідача, оспорюваний наказ прийнято ним з урахуванням вимог чинного законодавства, а відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, просив розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи у судові засідання не з'являвся, причини неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надсилав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Жодних заперечень або пояснень з приводу предмету позову до суду третьою особою не надано.

Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Так, Указом Президента України від 07.10.2005 № 1429/2005 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Обухівського районного суду Київської області. З 02.11.2005 та по цей час позивач працює суддею Обухівського районного суду Київської області.

Судом встановлено, що 28.12.2011 в.о. голови Обухівського районного суду Київської області, за погодженням із зборами суддів Обухівського районного суду Київської області, затверджено графік надання відпусток на 2012 рік суддям та працівникам суду.

Згідно цього графіку судді ОСОБА_1. передбачено надання основної відпустки тривалістю 35 днів, у період з 09.07.2012 по 12.08.2012, та додаткової відпустки тривалістю 15 днів, у період з 16.04.2012 по 30.04.2012.

2 квітня 2012 року головою Обухівського районного суду Київської області, на підставі заяви позивача від 29.03.2012, прийнято наказ № 13-в про надання ОСОБА_1. додаткової відпустки тривалістю 15 календарних днів з 17.04.2012 по 01.05.2012, за період роботи з 02.11.2011 по 01.11.2012.

6 квітня 2012 року головою Обухівського районного суду Київської області прийнято наказ № 15-в "Про скасування наказу Обухівського районного суду № 13-в "Про надання додаткової відпустки ОСОБА_1." у зв'язку з виробничою необхідністю.

Під виробничою необхідністю відповідач мала те, що відповідно до акту, суддею ОСОБА_1 станом на 06.04.2012 до канцелярії суду не були здані справи по яким прийнято остаточні рішення, що є порушенням положень Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України та Кримінального процесуального кодексу України.

Крім цього, за поясненнями позивача, протягом 2012 року ним неодноразово подавалися до голови Обухівського районного суду Київської області Степанової Оксани Сергіївни заяви про надання відпусток (15.06.2012, 19.06.2012, 20.06.2012, 27.06.2012), проте ці заяви не було розглянуто та задоволено відповідачем, що, на думку позивача, є порушенням норм трудового законодавства.

Згідно письмових пояснень відповідача, заяви ОСОБА_1 про надання відпусток від 15.06.2012 та від 19.06.2012 відповідачем не отримувались. Підтвердити той факт що заяви дійсно передавались Степановій О.С. позивач не зміг.

Щодо заяв про надання відпусток від 20.06.2012 та 27.06.2012 то головою Обухівського районного суду Київської області на цих заявах накладено резолюцію, якою зобов'язано керівника апарату суду підготувати наказ після здачі всіх справ до канцелярії суду. Крім того, для забезпечення скорішої здачі справ та не порушення прав громадян, головою суду було видано розпорядження щодо організації по прийому всіх справ судді ОСОБА_1 канцеляріями суду. Проте, справи здані не були, що підтверджується відповідним актом від 25.06.2012 року, з яким позивач був особисто ознайомлений.

В подальшому (07.07.2012), позивачем знов було подано заяву про надання йому відпустки із зазначенням про те щоб раніше подані заяви в частині дати відпустки не брати до уваги. Після перевірки обставин, що були викладені у попередніх актах та виправлення зазначених порушень, позивачу була надана відпустка (наказ від 07.07.2012 року № 58-к).

Оцінюючи в судовому засіданні подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

Предметом даного позову є, зокрема, бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяв позивача від 15.06.2012, 19.06.2012, 20.06.2012, 27.06.2012 про надання відпусток та неправомірність наказу від 06.04.2012 № 15-в "Про скасування наказу Обухівського районного суду № 13-в "Про надання додаткової відпустки ОСОБА_1.".

Спеціальним нормативним актом, який регулює трудові відносини, є Кодекс законів про працю України (надалі - Кодекс законів про працю).

В свою чергу державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам визначає Закон України "Про відпустки" від 15.11.1996 №504/96-ВР.

Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Статтею 74 Кодексу законів про працю передбачено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Порядок надання відпусток та відкликання з відпустки регламентується статтею 79 Кодексу законів про працю. Нормами цього кодексу передбачено, що відкликати з відпустки можливо в разі виробничої необхідності і за згодою працівника, проте позивач станом на день видання наказу № 15-в у відпустці не знаходився, а тому вирішувати питання про його відкликання було недоцільним.

Крім того, суд не погоджується з твердженням позивача про те що відповідач повинна була якщо не відкликати з відпустки то перенести її на інший термін, оскільки питання про перенесення відпустки на інший термін встановлюється за вимогою працівника, як то передбачено ст. 80 Кодексу законів про працю. Як встановлено судом, такої вимоги позивач не заявляв.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, порядок забезпечення діяльності судів і статус суддів, визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, зокрема повноваження голови суду щодо видання наказів та розпоряджень закріплені в ст. 24 цього Закону. Отже, в зв'язку із виробничою необхідністю, голова суду мала право на видання наказу № 15-в.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяв, то суд зазначає наступне.

Так, ведення обліку кадрів і кадрового діловодства в місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції регламентується крім всього Методичними рекомендаціями, щодо ведення обліку кадрів і кадрового діловодства в місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції, затвердженими наказом Державної судової адміністрації від 20.03.2007 № 24 (надалі - Методичні рекомендації).

Зокрема, пунктом 3.11 Методичних рекомендацій передбачено, що підставою для надання відпусток працівникам суду є обов'язкова наявність відповідних заяв.

Відтак, з огляду на правовий статус позивача, від працівників суду, як під час оформлення відпустки, термін якої визначається графіком відпусток, так й у разі оформлення нового терміну відпустки, що відбувається за домовленістю між працівником і роботодавцем, обов'язковою умовою є факт наявності подання відповідної заяви, яка у подальшому є підставою для видачі розпорядження про надання щорічної відпустки (як основної, так і додаткової).

Тобто, основною умовою для наявності у роботодавця підстав для надання відпустки є отримання ним відповідної заяви працівника.

Ураховуючи приписи норм чинного трудового законодавства у співставленні з обставинами справи суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяв позивача від 15.06.2012 та від 19.06.2012 про надання відпусток з огляду на відсутність належних доказів подання відповідачеві на розгляд відповідних заяв.

Щодо твердження про не розгляд заяв позивача від 20.06.2012 та від 27.06.2012 про надання відпусток, то відповідно до пункту 3.11 Методичних рекомендацій, заяви про призначення, переведення на іншу посаду, звільнення з посади, про надання відпусток тощо оформлюються працівником власноруч і підписуються із зазначенням дати. За змістом заяви головою суду приймається відповідне рішення, яке відображається в резолюції, що накладається на заяву, на підставі якої працівник апарату суду, відповідальний за ведення кадрового діловодства, готує проект відповідного наказу.

Отже, оглянувши надані як позивачем так і відповідачем заяви про надання відпустки від 20.06.2012 та від 27.06.2012, вбачається, що відповідачем не було допущено бездіяльності щодо їх нерозглянута неприйняття рішення, оскільки на цих заявах головою суду були проставлені резолюції "До наказу після здачі справ до канцелярії суду".

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, надані під час розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не порушено права та законні інтереси позивача, що виключає можливість задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 серпня 2013 р.