Постанова № 33202595, 20.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2013 року № 826/10932/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Гулейков І.Ю. (дов. від 08.02.2013р.)

від відповідача: Зубенко О.В. ( дов. від 29.07.2013р. №694/9/10-3.30)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірний банк Сбербанку Росії» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000344310 від 28 травня 2013 року.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.08.2013 року в 13 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Дочірний банк Сбербанку Росії» (далі по тексту також - позивач) до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000344310 від 28 травня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірне податкове повідомлення рішення прийняте відповідачем з порушенням норм матеріального права, завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача, відтак підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

В ході судового розгляду справи, протокольною ухвалою судом здійснено заміну первісного відповідача належним на Міжгалузеве головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «Дочірний банк Сбербанку Росії» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, що відображено в уточнюючому розрахунку форми 1 ДФ для виправлення помилок ІІ кварталу 2011року, поданого у вересні 2011року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №512/43-10/25959784 від 13.05.2013 року.

На підставі акта перевірки №512/43-10/25959784 від 13.05.2013р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000344310 від 28.05.2013р.

Позивач категорично не погоджується із правомірністю спірного рішення, зазначає, що висновки перевірки, факти та дані, викладені в акті перевірки, які стати підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не відповідають дійсності та суперечать нормам чинного законодавства.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного податкового повідомлення рішення, суд, керуючись податковим законодавством, а також частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту спірного податкового повідомлення - рішення чинному законодавству та законність процедури його прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем своєчасно подавалась податкова звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманих з них податків за 1 квартал 2011 року за формою 1 ДФ, яка приймалась відповідачем у визначеному законодавством порядку, що підтверджується відповідними квитанціями.

Водночас, в подальшому ДПС було надіслано повідомлення про зазначення неіснуючого реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Зауваження про помилковість проведених розрахунків були відсутні.

За результатами внутрішньої перевірки, позивачем було надіслано уточнюючий розрахунок, який стосувався уточнення реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Відповідно п. 46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст. 51 ПКУ, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до ст. 18 ПКУ податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), а також Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені наказом Державної податкової служби України № 1020 від 24.12.2010 р.

Якщо після подачі податкового розрахунку за звітний період податковий агент подає новий податковий розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у пункті 50.1 статті 50 Кодексу, не застосовуються.

Коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом ДПС.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм чинного законодавства України, суд звертає увагу на те, закон на імперативному рівні закріплює право платника податку у разі виявлення помилок в податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подачі уточнюючих розрахунків до податкового органу.

Оскільки, в ході судового розгляду справи підтверджено, що позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки, крім того, згідно з висновком податкового органу, бюджет не зазнав втрат, висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованим та не підтверджується матеріалами справи.

Водночас, було надіслано уточнюючий розрахунок, який стосувався внесенням змін ідентифікаційного номеру контрагента, що не впливає на загальні показники, поданих податкових розрахунків.

При цьому, на переконання суду, якщо виявлена помилка, не впливає на показники, зазначені в графах 3, 3а, 4 та 4а податкового розрахунку за формою № 1ДФ, а вносяться зміни зокрема до ідентифікаційного номера, або змінюється ознака доходу, або до реквізитів підприємства, то до податкового агента не застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, передбачених п. 50.1 Податкового кодексу України.

Крім того, як встановлено, ст. 109 ПК України, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В ході судового розгляду, не встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а відтак застосування відповідальності у вигляді винесення спірного податкового повідомлення - рішення є безпідставними.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення - рішення № 0000344310 від 28 травня 2013 року.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність спірного рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 72, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби № 0000344310 від 28.05.2013;

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 114, 71 на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірний банк Сбербанку Росії» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Міжгалузевого головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур