Рішення № 33201608, 22.08.2013, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/813/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючогосуддіМірошниченко О.В.

за участю секретаряКоровченко Г.В.

представника позивачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красний Лиман цивільну справу за позовом Державного закладу "Відділкова лікарня" станції ОСОБА_2 Державного підприємства "Донецька залізниця" до ОСОБА_3 про утримання з заробітної плати працівників зайво виплачених сум,-

В С Т А Н ОВ И В :

Позивач ОСОБА_4 заклад "Відділкова лікарня" станції ОСОБА_2 Державного підприємства "Донецька залізниця" звернувся з позовом до ОСОБА_3 про утримання з заробітної плати працівників зайво виплачених сум, обґрунтувавши свої доводи тим, що згідно з наказом головного лікаря ДЗ «Відділкова лікарня станції ОСОБА_2» ДП «Донецька залізниця» № 43 від 19.01.2010 року «Про надбавки за виконання робіт, пов'язаних з дезінфікуючими засобами» (аналогічні накази були видані в 2011 та 2012 роках) встановлено доплату в розмірі 10% посадового окладу (тарифної ставки) працівникам згідно зі списком, затвердженим головним лікарем і погодженого з головою профспілкового комітету. На підставі цих наказів відділковою лікарнею ст. Красний Лиман зазначеної категорії медичного персоналу проводилася доплату за використання в роботі дезінфікуючих засобів. Під час проведення у 2012 році Слов'янської об'єднаної державної фінансової інспекцією планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДЗ «Відділкова лікарня станції ОСОБА_2» ДП «Донецька залізниця» за період з 01.03.2010 року по 31.05.2012 року встановлено, що внаслідок неподання працівниками лікарні підтвердних документів, які фіксують факт використання в роботі дезінфікуючих засобів встановлено зайве нарахування та виплата доплати працівникам лікарні за використання в роботі дезінфікуючих засобів за період з 01.03.2010 року по 31.05.2012 року на загальну суму 8284 грн. 17 коп., в тому числі: за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року - 60862 грн.70 коп., за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року - 608 грн.68 коп., за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року - 1612 грн.79 коп.

Доплата за використання в роботі дезінфікуючих засобів відповідачу ОСОБА_3 в розмірі 437,14 грн. зайво нарахована за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року внаслідок лічильних помилок.

Для прийняття розпорядження про відшкодування шкоди заподіяної працівником шляхом утримання суми із заробітної плати в порядку передбаченому ст. 136 КЗпП України минули, в добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати зайво нараховану суму; позивач вважає, що сума доплати до заробітної плати за виконання робіт, пов'язаних з дезінфікуючими засобами підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1. підтримала позов в повному обсязі, навела доводи аналогічні викладеним в позовній заяві. Зазначила, що матеріально відповідальною особою, яка видає, списує деззасоби веде відповідний журнал в кожному відділенні є старша медична сестра. Посилаючись на наведене представник позивача просила стягнути з відповідача зайво виплачені кошти в сумі 437,14 грн. та судові витрати понесені при зверненні до суду.

Відповідач ОСОБА_3належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи в судове засідання не з*явилась, але надала суду заперечення на позов, в якому зазначила, що в ДЗ «Відділкова лікарня станції ОСОБА_2» ДП «Донецька залізниця» працює в якості фельдшера-лаборанта клініко - діагностичної лабораторії з 2005 року. В її посадові обов'язки входить приготування до роботи робоче місце, апаратуру, реактиви, хімічний посуд, фарби і дезинфікуючі розчини. Цю роботу вона виконую з моменту призначення на посаду і по теперішній час, тому що всі медичні інструменти підлягають обробці дезінфікуючими розчинами. Умови оплати праці медичних працівників регламентуються спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 05.10.2005 року з наступними змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 року за № 1209/11489 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів Охороні здоров'я та установ соціального захисту населення». Розділом 3 п. 3.4.7. зазначеного нормативного документа передбачена доплата у тому числі медичним сестрам за роботу з дезінфікуючими засобами у розмірі 10% від посадового окладу. Зазначена доплата в 2012 році виплачувалася їй на підставі наказу головного лікаря № 43 від 19.01.2010 року. Посилаючись на лист Міністерства соціальної політики України № 744/13/84-11 від 09.09.2011 року, вважає, що законодавець не передбачає ні яких додаткових документів (атестація робочого місця, хронометраж часу тощо) для виплати даної доплати, крім умов оплати праці та наказу по установі, тому надбавка за фактично виконану роботу, яка передбачена посадовими обов'язками нараховувалась і виплачувалась правомірно.

Крім того зазначила, що в акті фінансової ревізії від 21.09.2012 року проведеної Слов'янської об'єднаної державної фінансової інспекцією вказано, що порушення при виплаті доплати полягають у неподанні документів, що фіксують факт використання дезінфікуючих засобів, тобто неправильне ведення журналу видачі деззасобів та їх списання; встановлені винні особи, до кола яких вона не відноситься. Вона не є матеріально відповідальною особою, тому була позбавлена права оскаржити висновок ревізії про незаконність виплати доплати до заробітної плати. Матеріально відповідальною особою, яка видає, списує деззасоби веде відповідний журнал є старша медична сестра. Факт використання нею дезінфікуючих розчинів підтверджується журналами обліку проведення генерального прибирання приміщень клініко - діагностичного відділення та журналом обліку якості перед стерилізаційної обробки виробів медичного призначення.

Відповідач вважає, що ні яких арифметичних помилок, при виплаті доплати бухгалтерія не допускала, тому що нарахування доплати проводилося виходячи з розміру окладу; наказ, на підставі якого їй виплачувалася доплата, ні ким не скасований, отже, немає підстав вважати цю виплату незаконною; крім того адміністрацією лікувального закладу без поважної причини пропущений річний строк звернення до суду.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 заклад "Відділкова лікарня" станції ОСОБА_2 Державного підприємства "Донецька залізниця" діє на підставі устав, затвердженого наказом начальника Держадміністрації залізничного транспорту України від 20.02.2008 року №0870-Ц. Відділкова лікарня є юридичною особою, має самостійний баланс. Фінансування Відділкової лікарні здійснюється за рахунок коштів державного бюджету через ОСОБА_4 казначейську службу у м. Красний Лиман (а.с. 8,9,10). У своєму складі Відділкова лікарня має поліклініку до якої входить терапевтичне відділення.

На підставі наказу №78/Л від 20.10.2005 року ОСОБА_3 з 20.10.2005 року постійно працює фельдшером - лаборантом клініко-діагностичної лабораторії Відділкової лікарні (а.с.31).

Згідно з пунктом 2.1 посадової інструкції фельдшера - лаборанта клініко - діагностичної лабораторії зобовязана підготовлювати до роботи робоче місце, апаратуру, реактиви, хімічний посуд, фарби і дезінфікуючі розчини (а.с. 52-54).

Згідно з п.п. 3.4.7 п. 3.4. 3.4.7. наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоровя від 05.10.2005 N 308/519, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 р. за N 1209/11489 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», працівникам (у тому числі молодшим медичним сестрам), які використовують у роботі дезінфікувальні засоби, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, установлюється доплата в розмірі 10 відсотків посадового окладу (тарифної ставки).

Відповідно до наказу МОЗ №308/519 від 05.10.205 року наказом головного лікаря Відділкової лікарні №42 від 19.01.2010 року була утворена комісія по проведенню атестації робочих місць (а.с. 18).

На підставі наказу №43 від 19.01.2010 року робітнику фельдшеру - лаборанту клініко-діагностичної лабораторії відповідачу ОСОБА_3, у звязку із застосуванням в роботі дезінфікуючих засобів, встановлена доплата в розмірі 10 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) (а.с. 19-20).

Відповідно до ч1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, з наступними змінами, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинним документом, який є підставою для бухгалтерського обліку отримання та витрати дезінфікуючих засобів є «Журнал отримання та витрати дезінфікуючих засобів» форми №290/0, затверджений наказом Міністерства охорони здоровя України від 11.07.2000 року №160 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах».

Актом ревізії фінансово-господарської діяльності ДЗ «Відділкова лікарня станції ОСОБА_2» ДП «Донецька залізниця» за період з 01.03.2010 року по 31.05.2012 року №28-26/37 від 21.09.2012 року проведеної Слов'янською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведеної в тому числі з метою перевірки законності нарахування та виплати доплати працівникам, які використовують у роботі дезінфікуючі засоби.

В ходе проведення ревізії було встановлено, що працівникам Відділкової лікарні за період з 01.03.2010 року по 31.05.2012 року, нараховувалась та виплачувалась доплата за використання в роботі дезінфікуючих засобів. Однак, в порушення р. 3 п. 3.4.7 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519, та ст.9 та Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, внаслідок відсутності підтверджуючих документів, що фіксують факт використання в роботі дезинфікуючих засобів встановлено зайве нарахування та виплата доплати за використання в роботі дезінфікуючих засобів за період з 01.03.2010 року по 31.05.2012 року на загальну суму 8284,17грн.

Порушення щодо зайвого нарахування та виплати доплати працівникам, які не використовували у роботі дезинфікуючі засоби допущено з вини головного бухгалтера: ОСОБА_5 по 31.03.2011 р. в.о. головного бухгалтера ОСОБА_6 з 04.05.2011 р. по 04.06.2011 р. головний бухгалтер ОСОБА_7 з 27.09.2011 р. по 25.07.2012 р. головний бухгалтер ОСОБА_8 з 09.08.2012 по час проведення ревізії.

Відповідно до п.3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-1V, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах несе керівник установи. Згідно з п.7 ст.8, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-IV, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарчих операцій та ведення бухгалтерського обліку покладено на головного бухгалтера або особу, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку.

За результатами ревізії складена відомість зайво нарахованої доплати за використання в роботі дезінфікуючих засобів, в тому числі фельдшеру-лаборанту за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року в розмірі 437,14 грн. (а.с. 14).

Суд, аналізуючи положення нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, порядок обліку отримання і використання в роботі дезинфікуючих засобів, підстави та порядок нарахування працівникам доплати за використання в роботі дезінфікуючих засобів, висновки акту ревізії акт №28-26/37 від 21.09.2012 року, пояснення сторін, приходить до висновку про те, що відсутні підстави для задоволенню позову.

Згідно з правовими позиціями викладеними в п.6 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_7 України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» №14 від 29.12.1992 року, на підставі п.2 ст.133 КЗпП за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами … матеріальну відповідальність в межах прямої дійсної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку, несуть винні в цьому директори, начальники і інші керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники; керівники та їх заступники будь-яких структурних підрозділів, передбачених статутом підприємства, установи, організації чи іншим відповідним положенням. До зайвих грошових виплат відносяться, зокрема, суми стягнення штрафів, заробітної плати, виплачені звільненому працівникові у зв'язку з затримкою з вини службової особи видачі трудової книжки, розрахунку, неправильним формулюванням причин звільнення, тощо.

За змістом ст. 127 КЗпП повернення підприємству зайво виплачених коштів можливо для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених унаслідок рахункових помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування, при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки; при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (ст. 136 КЗпП).

Також ст. 1212 Цивільного кодексу України зобовязує особу, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.

З аналізу положень ст. 1215 ЦК України випливає, що не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, аліменти й інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, нормами закону не передбачено повернення працівником підприємству зайво виплачених коштів, крім випадків, встановлених ст. 127 КЗпП, ст. 1215 ЦКУ.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 43 від 19.01.2010 року фельдшеру-лаборанту клініко - діагностичної лабораторії відповідачу ОСОБА_3, у звязку із застосуванням в роботі дезінфікуючих засобів, встановлена доплата в розмірі 10 відсотків посадового окладу (тарифної ставки), яка нараховувалась та виплачена в період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року в розмірі 437,14 грн.

Факт використання в роботі відповідачем ОСОБА_3 дезінфікуючих засобів не заперечувався відповідачем та підтверджується журналами обліку проведення генерального прибирання приміщень клініко - діагностичного відділення та журналом обліку якості перед стерилізаційної обробки виробів медичного призначення, які були дослідженні в судовому засіданні підчас розгляду справи.

Позивачем по справі не надано суду будь яких доказів в підтвердження того, що відповідач ОСОБА_3 є матеріально відповідальною особу, що на не неї покладались обовязки по обліку отримання та витрат дезінфікуючих засобів в терапівтичному відділенні та не виконанню обовязків покладених на неї посадовою інструкцією по готуванню та застосовуванню в роботі дезінфекційних розчинів.

Судом встановлено, що виплачені працівниці кошти, які є складовою частиною заробітної плати, були їй нараховані у звязку із застосуванням в роботі дезінфікуючих засобів, встановлена доплата в розмірі 10 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) згідно з наказом керівника Відділкової лікарні за відсутності рахункової помилки.

В діях працівниці ознаки, передбачені ст. 1215 ЦКУ та ст. 127 КЗпП для повернення безпідставно набутих коштів, а саме: відсутність ознаки добровільності юридичної особи під час проведення їй вказаних виплат, наявність рахункової помилки з її боку при нарахуванні цих коштів, а також недобросовісність з боку працівниці як набувача не встановлено.

З урахуванням викладеного суд приходить до переконання що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в звязку з відсутністю підстав.

Керуючись ст. 127 КЗпП України, ст. 1215 ЦК України; ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 174, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Державного закладу "Відділкова лікарня" станції ОСОБА_2 Державного підприємства "Донецька залізниця" до ОСОБА_3, про утримання з заробітної плати працівників зайво виплачених сум - відмовити в звязку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя