264/5368/13-ц
2/264/2029/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
"21" серпня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В., при секретарі Халіній А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Грандфінресурс" про визнання договору послуг недійсним та стягнення суми,
В С Т А Н О В И В:
В липні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 28 лютого 2013 року між позивачем та кредитною спілкою Приватне підприємство "Грандфінресурс" було укладено договір № 217949 від 28.02.2013р. про надання послуг на розвиток бізнесу. Згідно п.2.1.4. додатку №3 до Договору визначення заборгованості, виду забезпечення виконання своїх платіжних зобов'язань передбачено після отримання Дозволу. Так як Дозволу не було отримано позивачем, то укладання Додатку №3 не здійснювалось. Додаток №1 був підписаний сторонами 28.02.2013 р. та який передбачав одноразовий комісійний внесок 1400,00 грн., чистий внесок 222,22 грн., адміністративний платіж 1400,00 грн., загальний платіж 390,22 грн., адміністративні витрати 168,00 грн., мінімальний платіж 279,11 грн. Додаток №4 був підписаний сторонами 28.02.2013 р. та передбачав одноразовий комісійний внесок 2450,00 грн., чистий внесок 388,89 грн., адміністративний платіж 450,00 грн., загальний платіж 689,89 грн., адміністративні витрати 294,00 грн., мінімальний платіж 488,45 грн. Всього позивач вніс на депозитний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5182,00 гривень за реєстрацію угоди. Позивач вважає що договір суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», а також вимогам Цивільного кодексу України, оскільки у спірному договорі відсутня вказівка про строк надання послуг замовнику на придбання товару; діяльністю Приватного підприємства «Грандфінресурс» є створення та обслуговування пірамідальної схеми під назвою Програма «Грандфінресурс», що полягає у формуванні реєстру (групи) клієнтів (учасників) за рахунок сплати щомісячних грошових внесків, тобто за кошти клієнтів формується реєстр фонду, за рахунок якого клієнтам надається позика або придбається товар, при цьому отримання позики, надається не всім клієнтам, а тільки тим, які мають більшу кількість оплат. Таким чином, зазначений фонд реєстру, формується за рахунок внесків учасників без залучення коштів Приватного підприємства «Грандфінресурс», а розподіл коштів фонду реєстру, являє собою не що інше, як реалізацію діяльності пірамідальної схеми, оскільки один учасник, за свої власні кошти, без залучення коштів відповідача, оплачує товар іншому учаснику реєстру, або надає гроші у позику іншому учаснику реєстру, при цьому отримання позики або оплати товару за одного учасника, саме і є компенсацією за рахунок коштів інших учасників, залучених до системи Приватного підприємства «Грандфінресурс». Така діяльність відповідача не тільки вводить в оману споживачів, але являє собою елемент нечесної підприємницької діяльності у вигляді створення та експлуатації пірамідальної схеми у розумінні п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів». В даному випадку, програма товариства формується виключно на коштах споживачів, без залучення коштів товариства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками і в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам, тобто: один учасник програми за своєї власної ініціативи, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми. Право одержати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками товариства. Позивач просив встановити, що договір про надання послуг № 217949 від 28.02.2013р., укладений між ним та Приватним підприємством "Грандфінресурс», є нікчемним правочином та стягнути з Приватного підприємства "Грандфінресурс" на його користь сплачену суму в розмірі 5182,00 гривень.
Позивач у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача в жодне судове засідання не зявився з невідомих підстав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
В цьому випадку суд вважає доцільним ухвалити заочне рішення, оскільки відповідно до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
28 лютого 2013 року між позивачем та кредитною спілкою Приватне підприємство "Грандфінресурс" було укладено договір № 217949 від 28.02.2013р. про надання послуг на розвиток бізнесу та додатки №1, №4.
Згідно п.2.1.4. Додатку №3 до Договору визначення заборгованості, виду забезпечення виконання своїх платіжних зобов'язань передбачено після отримання Дозволу. Так як Дозволу не було отримано позивачем, то укладання Додатку №3 не здійснювалось.
Додаток №1 був підписаний сторонами 28.02.2013р. та передбачав одноразовий комісійний внесок 1400,00 грн., чистий внесок 222,22 грн., адміністративний платіж 1400,00 грн., загальний платіж 390,22 грн., адміністративні витрати 168,00 грн., мінімальний платіж 279,11 грн.
Додаток №4 був підписаний сторонами 28.02.2013 р., який передбачав одноразовий комісійний внесок 2450,00 грн., чистий внесок 388,89 грн., адміністративний платіж 450,00 грн., загальний платіж 689,89 грн., адміністративні витрати 294,00 грн., мінімальний платіж 488,45 грн.
Всього позивач вніс на депозитний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 5182,00 гривень за реєстрацію угоди. Внесення грошей підтверджується відповідними квитанціями.
Постановою Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними», звернуто увагу судів на те, що зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим Законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, а також моральним засадам суспільства.
Позивач вважає, що договір суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», а також вимогам Цивільного кодексу України:
Так, згідно ст.905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. У спірному договорі відсутня вказівка про строк надання послуг замовнику на придбання товару, що суперечить вказаній нормі закону.
Указаний договір не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не рахунок продажу або споживання продукції. Правочин, здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним.
Позивач вважає, що відповідачем була застосована саме пірамідальна схема. Перший елемент пірамідальної схеми - це залучення до участі інших споживачів, оскільки без залучення нових споживачів, неможливо утворювати нові реєстри (групи). Тобто діє принцип: нові споживачі - нові реєстри, нові реєстри - нові внески, нові внески - нові грошові фонди. За змістом договору та формою роботи відповідача чітко простежується, що система придбання в реєстрах (групах) базується на тому, що Приватне підприємство «Грандфінресурс» пропонує всім учасникам кредит, за умови обов'язкових попередніх внесків, розмір та строки яких не обмежені, в право на отримання товару треба виграти, при цьому розіграш проводиться без участі клієнтів, що позбавляє останнього вплинути на результати розіграшу та унеможливлює учаснику оскаржити його результати. Розвиток та існування такої схеми можливий тільки за умови постійного притоку нових коштів, оскільки власні кошти Приватне підприємство «Грандфінресурс» не витрачає. Другий елемент пірамідальної схеми - це одержання споживачем компенсації за рахунок залучення інших споживачів. Відповідно до п.1.3 договору, учасник доручив адміністратору використовувати суми чистих внесків для формування фонду реєстру та його розподілу, а також здійснювати оплату товару на користь учасників реєстру чи надавати відповідні суми у позику. Відповідно до п.1.3 договору, послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування реєстрів учасників програм «Грандфінресурс», метою яких є придбання товару, зазначеного у додатку №1 до договору. Таким чином, діяльність Приватного підприємства «Грандфінресурс» є створення та обслуговування пірамідальної схеми під назвою Програма «Грандфінресурс», що полягає у формуванні реєстру (групи) клієнтів (учасників) за рахунок сплати щомісячних грошових внесків, тобто за кошти клієнтів формується реєстр фонду, за рахунок якого клієнтам надається позика або придбається товар, при цьому отримання позики, надається не всім клієнтам, а тільки тим, які мають більшу кількість оплат. Таким чином, зазначений фонд реєстру, формується за рахунок внесків учасників без залучення коштів Приватного підприємства «Грандфінресурс», а розподіл коштів фонду реєстру, являє собою не що інше, як реалізацію діяльності пірамідальної схеми, оскільки один учасник, за свої власні кошти, без залучення коштів відповідача, оплачує товар іншому учаснику реєстру, або надає гроші у позику іншому учаснику реєстру, при цьому отримання позики або оплати товару за одного учасника, саме і є компенсацією за рахунок коштів інших учасників, залучених до системи Приватного підприємства «Грандфінресурс». Така діяльність відповідача не тільки вводить в оману споживачів, але являє собою елемент нечесної підприємницької діяльності у вигляді створення та експлуатації пірамідальної схеми у розумінні п.7 ч.З ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів». В даному випадку, програма товариства формується виключно на коштах споживачів, без залучення коштів товариства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками і в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам, тобто: один учасник програми за своєї власної ініціативи, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми. Право одержати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками товариства.
При цьому право на придбання товару, орієнтовною вартістю 70 000,00грн. надається невизначеному майбутньому. В укладеному договору відсутній порядковий номер учасника та відсутні відомості про кількість зареєстрованих учасників, що не дає можливості визначити строк отримання права на придбання товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у пунктах 4, 5 судам роз'яснив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.
Правові наслідки недійсності правочину передбачені частинами 1,4,5 статті 216 Цивільного кодексу України. Зокрема, цією статтею передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що договір про надання послуг № 217949 від 28.02.2013р., укладений між сторонами є нікчемним правочином та є всі підстави для застосування наслідків нікчемного правочину.
На підставі ст.88 ЦПК України у звязку з задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 130, 174, 209, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 216, 220, 640, 657 ЦК України, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Грандфінресурс" про визнання договору послуг недійсним та стягнення суми задовольнити.
Визнати договір про надання послуг № 217949 від 28.02.2013р., укладений між ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Грандфінресурс" нікчемним правочином.
Стягнути з Приватного підприємства "Грандфінресурс" (код ЄДРПОУ 31469012, 01034, м.Київ, вул.Ярославів Вал, буд.13/2Б, оф.3) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, м.Маріуполь, вул.Кравченко, буд.152) грошових коштів у розмірі 5182,00 грн.
Рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивачем на рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя:Н. В. Литвиненко
Судове рішення № 33201546, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 21.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 264/5368/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: