Ухвала суду № 33200567, 29.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

29 серпня 2013 року № 826/13718/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Качура І.А., розглянувши адміністративний позов

ОСОБА_1 до Прокуратури м. Києва проскасування наказ №2162к від 23.09.2011, поновити на роботіВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Прокуратури м. Києва, в якому просив:

- скасувати наказ прокурора міста Києва Мельника А.С. №2162к від 23.09.2011р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині звільнення з посади помічника прокурора Голосіївського району м. Києва ОСОБА_1

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора прокуратури Голосіївського району м. Києва та присвоїти відповідний класний чин;

- визнати недійсним запис про звільнення з роботи (посади), зроблений в трудовій книжці та зробити дублікат трудової книжки без запису, який визнано недійсним.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем зокрема, оскаржується наказ №2162к від 23.09.2011р., в той час як з даним адміністративним позовом позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 22 серпня 2013 року (про що свідчить відповідний реєстраційний напис на поштовому конверті, в якому відправлено позовну заяву). В Окружному адміністративному суді м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 зареєстрований 27.08.2013р., про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції суду. Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду, з огляду про наступне.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

До публічної служби у встановлених випадках відноситься державна служба. Так, за змістом статті 1 Закону України "Про державну службу", державна служба - це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують зарплату за рахунок державних коштів. Віднесення служби до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають, здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань та і функцій держави, оплачується з державних коштів. З огляду на наведене у зв'язку з тим, що органи прокуратури України є державними органами виконавчої влади, службу в органах прокуратури України слід розглядати як публічну службу.

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (частина 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою. Обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в позовній заяві не наведено.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що жодних обґрунтованих доказів поважності причин строку звернення до суду Позивачем не зазначено, а Судом не встановлено.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Таким чином, в зв'язку з вищевикладеним та, враховуючи те, що Позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду, не наведено доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, Суд приходить до висновку про те, що Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а тому на підставі частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

Керуючись вимогами статей 99, 100, 107 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури м. Києва про скасування наказу №2162к від 23.09.2011, поновити на роботі.

У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

2. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права звернутися до адміністративного суду в загальному порядку з клопотанням про поновлення строку звернення до суду з визначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.А. Качур