Постанова № 33200271, 27.08.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 року № 813/5245/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Процько Ю.В.

за участю:

представника позивача - Дмитренка В.П.

представника відповідача - Цицик О.І.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Сервіс Україна» до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та вимог, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Сервіс Україна» (далі ТзОВ «Альянс Сервіс Україна») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Залізничному районі м. Львова), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та вимог.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «Екопласт Львів» за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року ДПІ у Залізничному м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0003081520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 10 360,00 грн., у тому числі за основним платежем - 8288,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2072,00 грн.

На думку позивача, вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, які ґрунтуються не на первинних облікових звітних документах, а виключно на припущеннях.

Позивач заперечує порушення ним 7.4.1., 7.4.5 п.7,4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки вказує на безумовне виконання вимог чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення та податкові вимоги такими, що винесені з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на фіктивний характер договорів. В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування заперечення позовних вимог покликається на те, що в ході проведеної перевірки документів встановлено, що ТзОВ «Екопласт Львів» фактично не здійснювало господарської діяльності, не мало у власності та користуванні земельних ділянок, офісних та складських приміщень, не володіло та не користувалось транспортними засобами, проводило нарахування та виплату до Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття по 2-х працівниках.

Таким чином, ТзОВ «Екопласт Львів» відобразило господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшого їх продажу покупцям, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено 13.03.2013р. позапанову документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Сервіс Альянс Україна» (код ЄДРПОУ 32327817) з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Екопласт Львів» (код ЄДРПОУ 33196220) за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року.

За результатами перевірки складено акт №716/15-20/32327817 від 19.03.2013 року, яким встановлено: порушення ведення податкового обліку; не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТзОВ «Екопласт Львів» (код ЄДРПОУ 33196220) за період з 01.07.2010 по 31.07.2010р.р. у зв'язку із порушенням пп.7.4.1., 7.4.5 п.7,4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (із змінами та доповненнями), наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.95 № 88; завищення суми податкового кредиту в Деклараціях з ПДВ за звітний (податковий) період з 01.07,2010р. по 31.07.2010р., в сумі 8288,00 грн. (Вісім тисяч двісті вісімдесят вісім грн.), що призвело до:

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплати в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 8288,00 грн. (Вісім тисяч двісті вісімдесят вісім грн.), в тому числі: за липень 2010 року на суму 8288,00грн., у зв'язку з порушенням пп. 7.4.1., 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами доповненнями (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський об та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (із змінами та доповненням Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.95 №88.

На підставі вказаного акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 10.04.2013р. №0003081520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 10 360,00 грн., у тому числі за основним платежем - 8288,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2072,00 грн.

21.05.2013 року та 20.06.2013 року податковим органом сформовано податкові вимоги №721-19 та 853-19 відповідно із вимогою слптити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню, нараховану на нього (за їх начвності).

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями), ЦК України, ГК України, КАС України.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або формування валових витрат.

Судом встановлено, що 25.02.2010 року між позивачем (покупець) та ТзОВ «Екопласт» (продавець) укладено угоду купівлі-продажу №25/02-2/ТО, відповідно до якої продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується сплатити його повну вартість на умовах оплати відповідно до умов даної угоди та прийняти товар.

До даної угоди мітиться додаток №1, в якому товаром, який передається ТзОВ «Екопласт Львів» у власність ТзОВ «Альянс Сервіс Україна», є: 1. Візок закупів. CADERGO 2101 STD В/S, Caddie, 55 шт. 910,00 грн. за одиницю з ПДВ; 2. Конектор (з'єднувачі з муфтами) в номенклатурі 050.100-104) 28 к-тів 186,00 грн. за одиницю з ПДВ; 3. Конектор КХ в номенклатурі (020.000:10, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 24) для прапорців 28 к-тів 1590,00 грн. за одиницю з ПДВ;

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Екопласт Львів» (код ЄДРПОУ 33196220) позивачем представлено видаткову накладну від 06.07.2010р. №1530 про передачу від ТзОВ «Екопласт Львів» для ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» 28-ми комплектів конекторів для систем входу-виходу KV 250 (100, 101, 102) за ціною 155,00 грн. без ПДВ кожен на загальну суму 4340,00 грн. без ПДВ, та 28-ми комплектів конекторів для систем входу-виходу KХ в номенклатурі 020.000 (10, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 24) для прапорців за ціною 1325,00 грн. без ПДВ кожен на загальну суму 37100,00 грн. без ПДВ, а разом на загальну суму 41440,00 грн. без ПДВ, 8288,00 грн. - ПДВ, 49728,00 грн. в т.ч. ПДВ, податкову накладну від 06.07.2010р. №1387, наданої ТзОВ «Екопласт Львів» для ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» у зв'язку з продажем 28-ми комплектів конекторів для систем входу-виходу KV 250 (100, 101, 102) за ціною 155,00 грн. без ПДВ кожен на загальну суму 4340,00 грн. без ПДВ, та 28-ми комплектів конекторів для систем входу-виходу KХ в номенклатурі 020.000 (10, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 24) для прапорців за ціною 1325,00 грн. без ПДВ кожен на загальну суму 37100,00 грн. без ПДВ, а разом на загальну суму 41440,00 грн. без ПДВ, 8288,00 грн. - ПДВ, 49728,00 грн. в т.ч. ПДВ, платіжне доручення від 12.08.2010р. №15452 ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» про оплату через Філію «Західне регіоанальне управління» ПАТ КБ «Приватбанк» для ТзОВ «Екопласт Львів» 49728,00 грн., реєстр отриманих та виданих податкових накладних №7 ТзОВ «Сервіс Альянс Україна» за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень.

Спірні правовідносини виникли за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., а тому при вирішенні спору Судом застосовуються положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України №283/97-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Пунктом 1.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до пп.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пункту 1.7. ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

У відповідності до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, до складу податкового кредиту відноситься лише ті суми витрат платника податку, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Для підтвердження факту правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем були надані та дослідженні в судовому засіданні податкова накладна від 06.07.2010р. №1387, наданої ТзОВ «Екопласт Львів» для ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» у зв'язку з продажем 28-ми комплектів конекторів для систем входу-виходу KV 250 (100, 101, 102) за ціною 155,00 грн. без ПДВ кожен на загальну суму 4340,00 грн. без ПДВ, та 28-ми комплектів конекторів для систем входу-виходу KХ в номенклатурі 020.000 (10, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 24) для прапорців за ціною 1325,00 грн. без ПДВ кожен на загальну суму 37100,00 грн. без ПДВ, а разом на загальну суму 41440,00 грн. без ПДВ, 8288,00 грн. - ПДВ, 49728,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно бухгалтерської довідки від 13.08.2013р. вих. №103 ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» вбачається, що з 28-ми комплектів конекторів для систем входу-виходу KV 250 (100, 101, 102) та 28-ми комплектів конекторів для систем входу-виходу KХ в номенклатурі 020.000 (10, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 24) для прапорців ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» були змонтовані системи входу-виходу для супермаркетів, які реалізовані покупцям: ТзОВ «Прогрес маркет», ПП «Укрторгкомплект», ФО-П ОСОБА_3, ТзОВ «РоДІ», ТзОВ «Троянда», ТзОВ «Європейські технології обладнання».

На підтвердження вказаної обставини позивачем, крім згаданої бухгалтерської довідки, долучено до матеріалів справи:

- реєстр отриманих та виданих податкових накладних ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» за період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р.;

- реєстр отриманих та виданих податкових накладних ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р.;

- реєстр отриманих та виданих податкових накладних ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р.;

- реєстр отриманих та виданих податкових накладних ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р.;

- звіт про операції по рахунку 26003053800130 ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» за серпень 2010 року;

- звіт про операції по рахунку 26003053800130 ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» за липень 2010 року;

- звіт про операції по рахунку 26003053800130 ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» за червень 2010 року;

- звіт про операції по рахунку 26003053800130 ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» за лютий 2010 року;

- видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, згідно яких ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» були реалізовані покупцям: ТзОВ «Прогрес маркет», ПП «Укрторгкомплект», ФО-П ОСОБА_3, ТзОВ «РоДІ», ТзОВ «Троянда», ТзОВ «Європейські технології обладнання» системи входу-виходу для супермаркетів (прапорець SW 020.020, прапорець SW 020.010, стовпець кінцевий SW 050.101);

- попередня калькуляція ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» з виробництва систем входу-виходу для супермаркетів (прапорець SW 020.020, прапорець SW 020.010, стовпець кінцевий SW 050.101).

Під час проведення перевірки податковим органом використано акт ДПІ в Залізничному районі м Львова №3315/23-2/33196220 від 30.12.2010 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Екопласт Львів» (ЄДРПРУ 33196220) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року».

Вказаним актом перевірки встановлено, що ТзОВ «Екопласт Львів» фактично не здійснювало господарської діяльності, не мало у власності та користуванні земельних ділянок, офісних та складських приміщень, не володіло та не користувалось транспортними засобами, проводило нарахування та виплату до Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття по 2-х працівниках.

Таким чином, ТзОВ «Екопласт Львів» відобразило господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшого їх продажу покупцям, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, всупереч наведеним вимогам, акт перевірки не містить об'єктивного аналізу господарських операцій вчинених позивачем з ТзОВ «Екопласт Львів», натомість ґрунтується виключно на припущеннях про те, що вони не могли відбутись, а отже є нікчемними.

Не можуть бути взяті судом до уваги і доводи відповідача про те, що постановою від 29.12.2011р. Сихівського районного суду м. Львова звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» та закрито кримінальну справу №1-104/11 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_6 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, ОСОБА_8 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, ОСОБА_9 за ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України та ОСОБА_10 за ч.2 ст.367 КК України, якою, на думку відповідача, встановлено вину вказаних осіб у фіктивному підприємництві, з таких підстав.

У відповідності до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироку суду, яким би була встановлена вина у вчиненні злочинів згаданих осіб, жодна з яких не мала відношення до господарської операції між ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» та ТзОВ «Екопласт Львів», реальний характер якої заперечує податковий орган, не має, а відтак такі доводи відповідача є помилковими.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Ст. 9. Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює вимоги до Первинних облікових документи та регістрів бухгалтерського обліку.

Зокрема,підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В контексті цього Закону первинними документами є:

-контракти (договори), пов'язані з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів тощо, та додатки до них

-додаткові угоди, що укладались до контрактів (договорів), зміни та доповнення, дотримання форми

-документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою згідно зі змістом контракту (договору) (наприклад, звіт виконавця, акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій

-документи, що підтверджують транспортування (перевезення) товарів: договори перевезення, транспортного експедирування та документи про їх виконання (товарно-транспортні накладні тощо), договори зберігання товару, довіреності

фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО тощо).

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних тощо:

Виходячи із наведених законодавчих норм суд вважає, що лише первинні документи можна вважати єдиним допустимим засобом доказування правомірності віднесення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування до валових витрат.

У позивача наявні усі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання товару у ТзОВ «Екопласт Львів», товар отримано, на суму отриманого товару виписано податкову та видаткову накладні, здійснено розрахунок за отриманий товар.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не можуть викликати сумніву щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції ТзОВ «Альянс Сервіс Україна» з ТзОВ «Екопласт Львів» по придбанню товарно-матеріальних цінностей та використання їх в господарській діяльності позивача та спростовують висновки податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість коштів по взаєморозрахунках з цим контрагентом в період, охоплений перевіркою.

Такі первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», доказів протилежного відповідачем не представлено та судом не встановлено.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що в повній мірі зроблено позивачем.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, податковим органом, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду надано не було. Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги, якими позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість правомірними.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 10.04.2013 року №0003081520, податкові вимоги від 21.05.2013 року №721-19 та від 20.06.2013 року №853-19.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Сервіс Україна» 324,50 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя (підпис)

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 30.08.2013 року.