Постанова № 33200254, 08.08.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 року 810/3499/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

Відповідачу за адресою його місця проживання (09642, АДРЕСА_1) направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі разом з витягом про процесуальні права та обов'язки, проте дане поштове відправлення не вручене та повернулось на адресу суду із довідкою Укрпошти оскільки вказаний адресат за зазначеною адресою не проживає (а.с. 22-28).

Відповідно до частини другої статті 158 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Згідно абзацу 2 частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно пункту 3 частини п'ятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умов, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідачем не подано заперечення проти позову або заяви про визнання позову у передбачений частиною третьою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення в порядку скороченого провадження, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованого 25.06.2013 Державним реєстратором Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 01.06.2006 (а.с. 5).

З позовної заяви вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України та зареєстрована Пенсійним фондом України у Рокитнянському районі Київської області за №1018032422.

Із картки особового рахунку платника фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування вбачається, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 наявний борг по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4269,84 грн. (а.с. 10).

Про наявність у відповідача заборгованості в загальній сумі 4269,84 грн. за період з 01.01.2013 по 19.06.2013 станом на 19.06.2013 також свідчить розрахунок суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 19.06.2013 (а.с. 9).

Крім цього, відповідачу за адресою його місця проживання (09642, АДРЕСА_1) Управлінням Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області направлялися вимоги про сплату боргу за №Ф-267 від 15.04.2013 та за №Ю-267 від 25.04.2013 які повернулись із довідкою Укрпошти з якої вбачається, що вказаний адресат за зазначеною адресою не проживає (а.с. 7,6,18,20).

Абзацом 8 пункту 6.4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 (далі по тексту - Інструкція) передбачено наступне - якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Положенням абзацу 9 пункту 6.4 розділу VI Інструкції визначено, що у разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI встановлений перелік обов'язків платника єдиного внеску, зокрема, обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок для платників встановлюється у відсотках до визначеної статтею 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платника єдиного внеску, з урахуванням видів його економічної діяльності.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Положенням частини дванадцятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були направлені відповідачу вимоги про сплату боргу за №Ф-267 від 15.04.2013 та за №Ю-267 від 25.04.2013(а.с. 7,6,18,20).

В абзаці 6 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, зазначено, що у разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Сума заборгованості відповідача складає 4269,84 грн. та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, карткою особового рахунку платника фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, розрахунком суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 19.06.2013, а також корінцями вимог №Ф-267 від 15.04.2013 та №Ю-267 від 25.04.2013 (а. с. 10, 9, 6,7).

На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статтею 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 33, 70, 71, 72, 86, 94, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 09642) на користь Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області (вул. Першотравнева, 6, смт. Рокитне, Київська область, 09600, р/р 37193104001018 ГУ ДКСУ у Київській області, код 20598815) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4269,84 грн. (чотири тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень 84 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.