Постанова № 33200171, 27.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 р. Справа № 804/8340/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в якому позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державного бюджету України (р/р 31118106799002, МФО 805012, код ЄДРПО 37988155, код штрафу 21081100, УДКУ у Дніпропетровській області) накладений на нього адміністративний штраф за порушення ним вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про застосування фінансових санкцій №154423 від 13.12.2012 року в сумі 510 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року N 2344-III здійснював експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки. За наслідками даного порушення було складено акт №071810 від 27 листопада 2012 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Постановою № 154423 від 13.12.2012р. до відповідача було застосовано фінансові санкції в розмірі 510,00 грн. Однак, ФОП ОСОБА_2 заборгованість у встановлені законом строки не сплатив, у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05.07.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/8340/13-а та призначено до судового розгляду на 18.07.2013 року.

В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін судовий розгляд справи відкладався на 30.07.2013 року, 27.08.2013 року.

Прокурор та позивач просили розглядати справи без їх участі, на задоволенні позову наполягали.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час, дату та місце засідання суду; заперечень проти адміністративного позову на вимогу суду не надав; причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.. 128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

27 листопада 2013 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої було виявлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 абз.4 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року N 2344-III, а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, про що складено відповідний акт №071810.

У відповідності до ч. 1 ст. 39 Закону України N 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно ч.6 зазначеної статті документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, легковий автомобіль відповідача був облаштований як таксі, але експлуатувався без наявності ліцензійної картки, що є порушенням абз.4 ч.1статті 60 Закону України N 2344-III та за що передбачено накладення штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Згідно п. 29 Порядку копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Так, на підставі акту №071810 від 27 листопада 2012 року заступником голови комісії з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції 13 грудня 2012 року було винесено постанову №154423 про застосування фінансових санкцій, згідно з якою до ФОП ОСОБА_2 застосовані фінансові санкції у розмірі 510,00 грн..

Постанова про застосування фінансових санкції №154423 від 13.12.2012р. була отримана відповідачем 19.12.2012р., що підтверджується підписом у повідомленні про вручення поштового відправлення, яким надсилалась копія означеної постанови.

Таким чином, постанова про застосування фінансових санкцій №154423 від 13.12.2012р. винесена заступником голови комісії з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції з дотримання вимог законодавства України.

Слід зазначити, що згідно з п. 28 Порядку фінансова санкція, якою є передбачени ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Як вбачається, з матеріалів справи, на момент розгляду справи сума штрафу відповідачем не сплачена та складає 510,00 грн.

Докази протилежного суду не надано, як і докази оскарження в установленому законом порядку вищенаведених постанов.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми адміністративно-господарського штрафу, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи, тому в позов належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення штрафу в сумі 510,00 грн. - задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державного бюджету України (р/р 31118106799002, МФО 805012, код ЄДРПО 37988155, код штрафу 21081100, УДКУ у Дніпропетровській області) накладений на нього адміністративний штраф за порушення ним вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про застосування фінансових санкцій №154423 від 13.12.2012 року в сумі 510 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук