Постанова № 33199203, 21.08.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2-а/260/89/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Бескровної О.Л.

при секретарі: Гладкій Г.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, зазначивши в обґрунтування позовних вимог наступне. Вона має малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває на обліку в УПСЗН Ленінської районної у м. Донецьку ради, як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вона застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування та з 22 квітня 2013 року отримує від УПСЗН Ленінської районної у м. Донецьку ради допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (у редакції Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ), який складає 130 грн. на місяць. Вважає дії УПСЗН Ленінської районної у м. Донецьку ради щодо виплати їй вказаної допомоги протиправними, оскільки на правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, які застраховані у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування поширюються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради з нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 27 грудня 2012 року протиправними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок розміру виплаченої ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років з 06.12.2012 року по 27 грудня 2015 року та виплатити цю допомогу з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.

В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про слухання справи без її участі.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради у судове засідання не з»явилась, надала заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги не визнала через наступне. Позивач дійсно перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради, як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як працююча особа, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про Державну допомогу сім'ям з дітьми». Відповідно до ст.95 Конституції України виключно законом України про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно статті 21-23 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів отримують бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України. Зазначила, що Управління праці не має законних підстав здійснювати виплату соціальної допомоги по догляду за дитиною до 3 років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки цим законом передбачено, що розміри зазначених виплат встановлюються правлінням Фонду та виплачуються за рахунок коштів фонду. Таке звернення позивача вважає зверненням до неналежного відповідача. Для вирішення питання щодо перерахування та виплати позивачу, як застрахованій особі коштів згідно статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» вона може звернутись до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до 3 років особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2006 року № 503, яка скасована згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, яка втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. № 57. Вказаною постановою № 57 також внесені зміни в постанову Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751, яка є чинною та іі дія розповсюджується на осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Стаття 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зазначає, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим законом має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» визначено:

Ст.42 Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один з батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки по догляду за дитиною;

Ст. 43 Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше прожиткового мінімуму, встановленому законом. (Статтю 42,43 виключено на підставі Закону N 107-VI (107-17)від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008}

Пунктом 23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». В законі не зазначено різниці виплати допомоги застрахованій та незастрахованій особі.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення пункту 23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнавались. Тобто, статті 42,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є чинними, але також є чинними і вказані норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Темпоральна (часова) колізія - це колізія, що виникає внаслідок видання в різний час з того самого питання принаймні двох норм права. Загальним колізійним темпоральним принципом, що використовується для подолання таких колізій є правило, згідно з яким наступний закон з того ж питання скасовує дію попередніх. Так як правові норми спеціального Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» у часі прийняті пізніше за статтю 43 спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, тому для вирішення правової колізії застосування більш пізнього акту. Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень. Також зазначила, що невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави у цій сфері. Одним із таких органів і є Кабінет Міністрів України, який згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечує проведення державної соціальної політики України, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів громадян. Вважає, що таким чином, державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України. У Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Посилаючись на вимоги статті 2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми за цим Законом встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно статті 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника) відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2008 № 57 «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» визначені такими, що втратили чинність. Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 р. N 13 "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" Відповідно пунктом 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001р. № 1751, затверджено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень. За обсягами наданих прав відповідач є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який у своїй діяльності підпорядковується головному розпоряднику та діяльність якого координується через нього. Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Згідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (стаття 48 Бюджетного кодексу України). Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за Законом № 2240-ІІІ є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Застрахована особа - найманий працівник, на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за Законом № 2240-ІІІ. Згідно статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду, який є некомерційною самоврядною організацією. Фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної вище, та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням. Зауважила, що таким чином, для вирішення питання щодо виплати застрахованій особі коштів згідно статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» позивач може звернутись до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Суд, дослідивши матеріали справи і наявні у ній докази, дійшов наступних висновків.

Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач згідно свідоцтва про народження є матір'ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7) у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача з 07 березня 2013 року до досягнення дитини трирічного віку та отримує грошову допомогу як застрахована особа у розмірі 130 грн. щомісяця, виплату якої здійснює управління, що підтверджується довідкою відповідача.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Стаття 44 Закону № 2240-III визначає строки надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, так допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі, зазначеній у частині першій статті 42 цього Закону, яка фактично здійснює догляд за дитиною, щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Оскільки у даній справі, спір виник щодо виплати допомоги з грудня 2012 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд вважає, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, слід зазначити, що така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року у справі 21-410а12.

Разом з тим, відповідно до ст. 2 КАС України суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Отже, суд має можливість дати оцінку діям відповідача виключно до дня ухвалення рішення суду.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років підлягають частковому задоволенню та з 27 грудня 2012 року по 21 серпня 2013 року дії відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради, якими виплачено позивачеві допомогу в іншому розмірі, ніж встановлено статтею 43 Закону № 2240-III, необхідно визнати неправомірними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок позивачеві допомоги виходячи з розміру, встановленого цим законом.

На підставі викладеного, ст.ст. 46, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп, ст.ст. 43,44 Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12, Постановою Верховного Суду України від 25.12.2012 року у справі 21-410а12, керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 69, 94, 122, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради з нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 27 грудня 2012 року по 21 серпня 2013 року, неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 27 грудня 2012 року по 21 серпня 2013 року відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - ВІДМОВИТИ.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 34 грн.41 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні під час проголошення постанови у 10-ти денний строк з дня отримання її копії.

Суддя:

21.08.2013