Постанова № 33198068, 19.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4276/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі - Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Пилипенка Д.С.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів № 7" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів № 7" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій щодо проведення у період з 20.05.2013 року по 24.05.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Завод залізобетонних виробів № 7" з питань реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинах із ТОВ "Енергополіграфдокумент" за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013 року № 0009391502.

В обґрунтування своїх вимог посилався на помилковість та безпідставність висновків акту перевірки щодо недійсності правочинів, укладених позивачем із ТОВ "Енергополіграфдокумент", оскільки реальний характер господарських операцій із вказаним контрагентом підтверджується наявними у позивача належно оформленими документами, роботи придбані для використання у власній господарській діяльності позивача, у зв'язку із чим просив визнати протиправним та скасувати прийняте на підставі акту перевірки спірне податкове повідомлення-рішення та визнати протиправними дії щодо проведення перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях зазначав, що податкові накладні оформлені з порушенням порядку їх заповнення, тому відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не дають право покупцю на віднесення сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) до складу податкового кредиту. Також посилався на недоведення позивачем факту придбання робіт у ТОВ "Енергополіграфдокумент" та використання їх у власній господарській діяльності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 20.05.2013 року по 24.05.2013 року податковим інспектором ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Завод залізобетонних виробів № 7" з питань реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинах із ТОВ "Енергополіграфдокумент" за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 31.05.2013 року № 3000/15.2/01270078, у висновках якого відображено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено податковий кредит на загальну суму 2 700 грн., а саме: за вересень 2011 року - 500 грн., за жовтень 2011 року - 1 500 грн., за листопад 2011 року - 700 грн., та відповідно занижено суму ПДВ на загальну суму 2 700 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 року № 0009391502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 3375 грн., з них: 2700 грн. - за основним платежем, 675 грн. - за штрафними санкціями.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та діями ДПІ у м. Полтаві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог щодо визнання дій відповідача стосовно проведення перевірки протиправними суд виходить із наступного.

Відповідно до положень статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом ДПІ у м. Полтаві від 15.05.2013 року № 1339 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Завод залізобетонних виробів № 7", доручено головному державному податковому інспектору ДПІ у м. Полтаві Кінаш О.О. провести з 20.05.2013 року документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Завод залізобетонних виробів № 7" з питань реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинах із ТОВ "Енергополіграфдокумент" за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року.

Копії повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 18.05.2013 року № 6552/10/152-33 та наказу ДПІ у м. Полтаві від 15.05.2013 року № 1339 вручено відповідачу 22.05.2013 року, що підтверджується підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача у період з 20.05.2013 року по 24.05.2013 року проведена посадовою особою органу державної податкової служби із дотриманням вимог Податкового кодексу України, у зв'язку із чим суд дійшов до висновку про безпідставність вимог позивача про визнання протиправними дій щодо проведення у період з 20.05.2013 року по 24.05.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Завод залізобетонних виробів № 7" з питань реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинах із ТОВ "Енергополіграфдокумент" за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року.

Оцінюючи правомірність висновків акту перевірки від 31.05.2013 року № 3000/15.2/01270078, суд встановив наступне.

Перевіркою повноти визначення ТОВ "Завод залізобетонних виробів № 7" податкового кредиту за період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року ДПІ у м. Полтаві встановлено його завищення на загальну суму 2699,67 грн., сформованого по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Енергополіграфдокумент" з придбання послуг, які не мали реального характеру.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

26.07.2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Енергополіграфдокумент" (Виконавець) укладено договір підряду № 89, за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати за плату режимно-налагоджувальні та еколого-теплотехнічні випробування теплогенераторів ТОК, котлів та АОГВ, а Замовник прийняти та оплатити роботу. Результатом виконання робіт за договором є технічний звіт.

27.10.2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Енергополіграфдокумент" (Виконавець) укладено договір № 137 щодо виконання науково-пошукових робіт з оформленням документації по розрахунку питомих норм паливо-енергетичних ресурсів на одиницю продукції.. Фактом закінчення робіт є затвердження питомих норм паливо-енергетичних ресурсів на одиницю продукції.

На підтвердження фактичного виконання умов зазначених договорів позивачем надано суду податкові накладні, акти здачі-приймання робіт, кошториси, технічні звіти, ліцензію ТОВ "Енергополіграфдокумент", затверджені загально-виробничі норми питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2011 рік, банківські виписки, копії яких долучено до матеріалів справи.

Як вбачається із матеріалів справи роботи по вищевказаних договорах ТОВ "Завод залізобетонних виробів № 7" замовило з метою виконання вимог припису Державної екологічної інспекції від 30.06.2011 року № 09-25-43.

Слід зазначити, що перевіряючим в ході проведення перевірки встановлено факт неналежного оформлення податкових накладних, однак дане посилання суд оцінює критично, оскільки наявність недоліків у податковій накладній не може однозначно свідчити про неправомірність віднесення покупцем понесених ним витрат по сплаті ПДВ до податкового кредиту, оскільки підставою для відповідальності платника податку є саме непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника.

Виходячи з викладеного, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Енергополіграфдокумент" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, роботи використані у господарській діяльності позивача.

Суду не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладенні та виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Енергополіграфдокумент", судом не встановлено.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ТОВ "Енергополіграфдокумент" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.

Таким чином, оскільки ТОВ "Енергополіграфдокумент" на момент виникнення спірних правовідносин був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємця є правомірним.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних ТОВ "Енергополіграфдокумент" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ 2 700 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Енергополіграфдокумент" є правомірним.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 20.06.2013 року № 0009391502.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів № 7" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 20.06.2013 року № 0009391502.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів № 7" (ідентифікаційний код 01270078) витрати зі сплати судового збору в розмірі 114,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2013 року.

Суддя А.Б. Головко