Постанова № 33197592, 27.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 907/453/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглядаючи апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області

на рішення господарського суду Закарпатської області від 12.07.2013 року.

у справі № 907/453/13

за позовом: прокурора Рахівського району в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА

та третьої особи на боці позивача без самостійних вимог на предмет спору: Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області

до 1: ТзОВ «Енергія Карпат»

до 2: Рахівської РДА в Закарпатській області

та третьої особи на боці відповідача: Управління держземагенства в Рахівському районі Закарпатської області

про: визнання недійсним та скасування розпорядження голови РДА №219 від 16.06.2003р., визнання недійсним договору оренди землі №68 від 20.06.2003р., скасування його державної реєстрації

За участю представників :

від прокуратури - Захарко А.Є. - посвідчення №011076

від позивача - не з'явився.

від відповідача 1 - Тодавчич Г.І - представник (довіреність №б/н від 16.08.2013р.)

від відповідача 2 - не з'явився.

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.07.2013р., суддя Журавчак Л.С., в позові прокурора Рахівського району в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА було відмовлено повністю. Стягнуто з Закарпатської обласної державної адміністрації суму 2294 грн. судового збору (код ЄДРПОУ 03499922, р/р 31211206783002, отримувач УДКСУ у м. Ужгород 38015610, банк отримувача ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО 812016, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: "Судовий збір").

З даним рішенням не погодився заступник прокурора Закарпатської області і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Рахівська РДА в Закарпатській області подала відзив на апеляційну скаргу в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Управління держземагенства в Рахівському районі Закарпатської області подало відзив на апеляційну скаргу в якому просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та розгляд справи здійснювати без їх представника.

ТзОВ «Енергія Карпат» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 12.07.2013р. у справі №907/453/13 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Білинської сільської ради від 31.01.2003 року №47 та Розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації №84 від 13.03.2003р. ТзОВ "Енергія Карпат" було надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження для будівництва малої гідроелектростанції на струмку Ільмен (притока річки Чорна Тиса, с. Білин), потужністю 500-800 кВт, і відвід для вказаних цілей земельної ділянки загальною площею 1,0 га в довгострокову оренду за адресою: с. Білин Рахівського району.

21.03.03 Закарпатська обласна державна адміністрація надала дозвіл ТОВ "Енергія Карпат" на збір матеріалів погодження розміщення малої ГЕС у с.Білин Рахівського району на землях Рахівського ДЛГП по течії струмка Ільмен (лист №1901/06-21) та погодила розміщення малої ГЕС на потоці Ільмен біля с.Білин Рахівського району (лист №1901/06-21 від 21.04.2003р.).

Погодження розміщення малої гідроелектростанції ТОВ "Енергія Карпат" надано головним управлінням економіки, управлінням містобудування та архітектури, державним управлінням екологічної безпеки в Закарпатській області, обласним управлінням лісового господарства, обласною санепідемстанцією, управлінням житлово-комунального господарства, відділом пожежної безпеки ДДПБ МНС України, службою автомобільних доріг в Закарпатській області, управлінням енергетики, транспорту та зв'язку, Закарпатським обласним водним господарством та обласним управлінням земельних ресурсів (висновок від 27.03.03 №317 про погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ "Енергія Карпат" для розмішення малої гідроелектростанції за рахунок земель запасу Білинської сільської ради та Рахівського державного лісогосподарського підприємства урочище "Ільмен" (по течії струмка Ільмен) Рахівського району).

Товариством було виготовлено матеріали містобудівного обгрунтування, вибору та обстеження земельної ділянки для розташування об'єкта містобудування від 12.03.2003р., підготовлено проект відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років ТОВ "Енергія Карпат" для будівництва малої гідроелектростанції на землях запасу Білинської сільської ради с. Білин Рахівського району.

Розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації №219 від 16.06.2003р. було затверджено матеріали інвентаризації, проект відведення та надано ТОВ "Енергія Карпат" в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 0,48 га для розміщення малої гідроелектростанції за адресою: с. Білин, вздовж струмка Ільмен, за межами села та встановлено орендну плату в розмірі п'ятикратному розміру ставки земельного податку.

На підставі вказаного розпорядження 20.06.2003 року між Рахівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ТзОВ "Енергія Карпат" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Рахівському районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 20.06.2003р. вчинено відповідний запис. За умовами такого договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,48 га, яка знаходиться в с. Білин, струмок Ільмен Рахівського району строком на 25 років для будівництва та експлуатації малої гідроелектростанції.

В квітні 2013р. прокурор Рахівського району звернувся до суду в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА з позовом про визнання недійсним розпорядження голови РДА №219 від 16.06.2003 року "Про передачу земельної ділянки в оренду" та договору оренди земельної ділянки від 20.06.2003р., оскільки райдержадміністрація вийшла за межі власних повноважень, визначених ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України. На думку прокурора, питання надання земель для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій відноситься виключно до компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації.

Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону ( ст. 17 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 122 цього ж Кодексу (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Частиною 4 згаданої статті обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідачем-1 виготовлено проект відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років ТОВ "Енергія Карпат" для будівництва малої гідроелектростанції на землях запасу Білинської сільської ради с. Білин Рахівського району, який разом з матеріалами інвентаризації затверджено відповідачем-2 розпорядженням №219 від 16.06.03, та укладено згодом на його підставі між відповідачем-1 та відповідачем-2 договір оренди землі.

Пунктом 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Судами обох інстанцій встановлено, що Закарпатська обласна державна адміністрація погоджувала розміщення малої ГЕС та відповідно була обізнана щодо розміщення малої ГЕС поблизу с. Білин Рахівського району. Також проект відведення земельної ділянки був погоджений відповідними органами, визначеними земельним законодавством і пройшов державну землевпорядчу експертизу. Позивач, погоджуючись, що були допущені порушення процедурного порядку надання в оренду земельної ділянки, не вбачає завдання цими діями шкоди державі в особі Закарпатської облдержадміністрації, пояснивши, що у випадку надання земельної ділянки площею 0,48 га в оренду ТОВ "Енергія Карпат" згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації сторони та інші істотні умови оскаржуваного договору оренди земельної ділянки залишилися б незмінні.

Окрім того, судом враховано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, однак, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. В даному ж випадку, сам позивач - Закарпатська обласна державна адміністрація - констатує відсутність порушення її прав прийняттям Рахівською райдержадміністрацією оспорюваного розпорядження.

Доводи прокурора-апелянта щодо порушень законодавства через відсутність розпорядження про зміну цільового призначення земельної ділянки спростовано наступним.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Таким чином, в зв'язку з затвердженням розпорядженням Рахівської райдержадміністрації проекту відведення спірної земельної ділянки для встановлення малої ГЕС та з цільовим використанням для виробництва та розподілення електроенергії, категорію та цільове призначення спірної земельної ділянки було змінено. Посилання ж на постанову Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. №502 "Про порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб" є помилковим, оскільки спірна земельна ділянка була виділена із земель запасу.

В позовній заяві прокурор вказав про те, що йому стало відомо про наявне порушення законодавства лише з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 13.08.2012р., а тому строк позовної давності ним не пропущений.

Відповідачі в письмових клопотаннях просили суд застосувати строк позовної давності.

Відповідно до пункту 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Відповідно до п. 4 ст.. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що обласній державній адміністрації про існування оскаржуваного розпорядження і договору оренди було відомо з 2003 року, що підтверджується матеріалами справи (т.2,а.с. 117-119).

Таким чином судами обох інстанцій встановлено, що позивачу було відомо про існування оскаржуваного розпорядження та договору оренди землі ще в червні 2003 року, саме з цього часу починається обчислення позовної давності звернення до суду за захистом порушено права позивача.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що прокурором пропущений термін позовної давності в даному спорі для захисту інтересів Закарпатської ОДА.

Виходячи з того, що спірний договір оренди судом не визнано недійсним, не підлягає до задоволення і вимога про вчинення запису про скасування його державної реєстрації в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. До того ж, з аналізу ст. 27 Господарського процесуального кодексу України слідуєє, що не є можливим покладення на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-яких матеріально-правових обов'язків, а також установлення чи захист їхніх прав. Тобто є неможливим винесення рішення або ухвали суду про права чи обов'язки цих третіх осіб, тоді як прокурор, заявляючи позов і визначивши відповідачів, до яких заявлено позовні вимоги, вказану вимогу заявив до третьої особи.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в позові слід відмовити повністю.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 12.07.2013р. у справі №907/453/13 винесене з дотримання норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 12.07.2013 року у справі №907/453/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 28.08.2013р.»