Рішення № 33197325, 30.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2013 р. Справа №914/2480/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромкомплект», м.Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ференс Василя Євстаховича, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 62'762,82 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Квик Т.І.

Представник від позивача: Дема Н.І.

Від відповідача: Ференс В.Є.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромкомплект» подано позов до Фізичної особи-підприємця Ференс Василя Євстаховича про стягнення заборгованості у сумі 62' 762,86 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2013р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 09.07.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 06.08.2013р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів. У судових засіданнях 06.08.2013р. та 29.08.2013р. оголошувалася перерва.

30.08.2013р. позивач через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій повідомив, що відповідач оплатив суму простроченої орендної плати, експлуатаційні витрати, пеню та частково плату за користування майном, і сума заборгованості становить 7' 279,00 грн.

У судовому засіданні 30.08.2013р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви від 30.08.2013р. підтримав, просить суд позов задоволити та стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 7' 279,00 грн., а також судовий збір в розмірі 1' 721,00 грн.

У судовому засіданні 30.08.2013р. відповідач пояснив, що заборгованість у сумі 55'483,86 грн. погасив, а частину заборгованості, яка залишилася неоплаченою у розмірі 7' 279,00 грн. визнає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

31.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромкомплект» (орендодавець, позивач по справі) та Ференсом Василем Євстаховичем (орендар, відповідач по справі) укладено договір № 111201 оренди нежитлових приміщень (далі за текстом - договір оренди).

Відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - частину приміщення (надалі - майно), площею 210 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 149.

На підставі п.2.1 договору оренди 01.01.2012р. сторони підписали акт приймання-передачі нежитлових приміщень, який свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду. В акті зазначено, що орендодавець здав, а орендар прийняв для використання у відповідності з умовами договору приміщення площею 210 кв.м, стан якого відповідає умовам договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата - 26,40 грн. за 1 м.кв., в т.ч. ПДВ, що становить 5' 544,00 грн. за місяць, в т.ч. ПДВ - 924,00 грн. Орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно, авансом до 30 числа за наступний місяць (п.3.2. договору оренди).

Відповідно до п.3.6. договору орендодавець щомісяця подає рахунки орендарю щодо компенсації експлуатаційних видатків, що мають бути перераховані до 30-го числа поточного місяця.

Як вбачається із акту №ОУ-0000040 здачі-прийняття робіт за жовтень 2012р. орендна плата та експлуатаційні витрати становить 6'489,00 грн., акту №ОУ-0000043 здачі-прийняття робіт за листопад 2012р. орендна плата та експлуатаційні витрати становить 8' 298,00 грн. та акту №ОУ-0000040 здачі-прийняття робіт за грудень 2012р. орендна плата та експлуатаційні витрати становить 8' 664,00 грн. Загальний розмір орендної плати та вартість експлуатаційних витрат протягом жовтня-грудня 2012 року становив 23' 451,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що протягом жовтня - грудня 2012 року відповідач частково оплатив позивачу кошти за користування орендованим приміщенням на суму 6' 289,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань в частині своєчасної і повної сплати орендних платежів та експлуатаційних витрат, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 17' 362,00 грн.

Відповідно до п.3.4 договору оренди орендна плата та оплата рахунків перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з вимогами п.3.4 договору оренди та ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивач за період з 01.01.2013р. по 27.05.2013р. нарахував відповідачу пеню в сумі 1' 048,86грн.

Відповідно до п.9.1 договору оренди цей договір діяв з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні цього договору (п.п.2.3, 2.4 договору оренди).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на день прийняття рішення так і не повернув орендоване майно.

Відтак, позивач на підставі ч.2 ст.785 ЦК України нарахував відповідачу неустойку у розмірі 44' 352,00 грн. (подвійна плата за користування річчю за час прострочення).

Під час розгляду справи у суді відповідач оплатив суму простроченої орендної плати, експлуатаційні витрати, пеню та частково плату за користування майном на загальну суму 55'483,82 грн. (докази сплати знаходяться у матеріалах справи). Неоплачена сума заборгованості становить 7' 279,00 грн.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки у процесі розгляду справи відповідачем сплачено 55' 483,82 грн. і предмет спору щодо даної суми заборгованості відсутній, суд на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України припиняє провадження у справі у цій частині.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності. Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем свого зобов'язання щодо надання відповідачу в оренду нежитлового приміщення, проте не підтверджено належного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором.

Зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині непогашеної суми заборгованості.

Також слід зазначити, що згідно ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається із долученого до позовної заяви платіжного доручення №220 від 24.05.2013р., позивач сплатив 1'721,00 грн. судового збору за подання позовної заяви майнового характеру на суму 62'762,86 грн. Суд здійснюючи перерахунок розміру судового збору, дійшов висновку, що цей розмір повинен становити не 1'721 грн., а 1'720,50 грн. З огляду на те, що позивачем сплачено більший розмір судового збору, частина сплаченого при зверненні з позовом судового збору - 0,50 грн. підлягає поверненню позивачу. Решта судового збору розміром 1'720,50 грн. в зв'язку із задоволенням позову слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 193, 218, 219, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі щодо стягнення 55'483,82 грн.

2. Решта позовних вимог задоволити.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ференс Василя Євстаховича (79018, м.Львів, вул.Федьковича, 18/31, ідентифікаційний номер ДРФО 2755813759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромкомплект» (79017, м.Львів, вул.Тарнавського, 104б/52, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31074685) 7' 279,00 грн. - неустойки у розмірі подвійної плати за протермінування повернення майна з користування та 1' 720,50 грн. - судового збору.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромкомплект» (79017, м.Львів, вул.Тарнавського, 104б/52, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31074685) зайво сплачений судовий збір у розмірі 0,50 грн.

5. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 30.08.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 30.08.2013р.

Суддя Яворський Б.І.