Рішення № 33197212, 27.08.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 серпня 2013 року Справа № 913/1926/13

Провадження №22/913/1926/13

За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Фон»,

м. Львів

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріал»,

м. Алчевськ Луганської області

Про стягнення 9147029 грн. 70коп.

Суддя М.Ю. Ковалінас

Секретар судового засідання Яценко І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибув (клопотання від 09.08.2013 № 09/08-13);

від відповідача - не прибув (причини неявки невідомі).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем ТОВ «М-Фон» в особі ліквідатора Котик Р.О. заявлено вимогу про стягнення з відповідача ТОВ «Оріал» на користь позивача дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку в розмірі 9147029грн. 70коп.

Сторони своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи у засіданні суду (ухвали від 17.07.2013, від 15.08.2013, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення).

Сторони, витребувані судом документи не надали, явку повноважних та компетентних представників у дане судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце його проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника ухвал суду від 17.07.2013 та від 15.08.2013, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19), дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Про поважні причини неявки у дане судове засідання представники відповідача ТОВ «Оріал» не повідомили.

Від представника позивача, ліквідатора ТОВ «М-Фон» до суду надійшло клопотання від 09.08.2013 №09/08-13 про проведення розгляду справи без його участі, у зв'язку з неможливістю ліквідатора Котик Р.О. забезпечити явку повноважного представника банкрута у призначене судове засідання та про неможливість позивача надати документи, витребувані судом, через їх відсутність у підприємства - банкрута.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

Позивачем ТОВ «М-Фон» в особі ліквідатора Котик Р.О. заявлено вимогу про стягнення з відповідача ТОВ «Оріал» на користь позивача дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку позивача в розмірі 9147029грн. 70коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою господарського суду Львівської області від 26.02.2013р. у справі №5015/5278/12 боржника ТОВ «М-ФОН» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Котика Руслана Олександровича.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212 -VI (далі за тексом - Закон № 4212), ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому Законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону № 4212, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону № 4212, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи.

Положеннями статті 41 Закону визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, як: - приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; - пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; - вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; - здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

В ході проведення ліквідаційної процедури у справі №5015/5278/12 ліквідатором встановлено, що за даними бухгалтерського обліку у ТОВ «М-Фон» числиться дебіторська заборгованість відповідача - ТОВ «Оріал» в розмірі 9147029грн. 70коп.(дев'ять мільйонів сто сорок сім тисяч двадцять дев'ять грн. 70 коп.).

Первинні документи, які підтверджують існування дебіторської заборгованості ТОВ «Оріал» перед ТОВ «М-Фон», ліквідатору не передані.

14.05.2013р. ліквідатором на адресу ТОВ «Оріал» була направлена претензія - вимога про погашення дебіторської заборгованості, одночасно, у даній претензії ліквідатором було висловлено прохання до відповідача надати відповідні докази у разі відсутності вказаної заборгованості. Однак, дана претензія до сьогоднішнього дня залишається без відповіді та реагування.

Відповідно до ст. 38 Закону № 4212, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначена норма кореспондується із ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вже зазначалося вище, відповідно до вимог Закону, ліквідатор з дня свого призначення пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкрута.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ «М-Фон», не здійснює підприємницької діяльності й знаходиться в стадії ліквідації відповідно до вимог Закону № 4212, його ліквідатор звертається до суду за захистом своїх прав у встановленому Законом порядку, та просить суд стягнути з ТОВ «Оріал» на користь ТОВ «М-Фон» заборгованість в сумі 9147029грн. 70коп.

Повноважні представники відповідача ТОВ «Оріал» у минуле та у дане судові засідання не прибули з невідомих причин. Відповідачем відзиву на позов ТОВ «М-Фон» не надано, вимог викладених в ухвалах від 17.07.2013, 15.08.2013 щодо надання документів витребуваних судом, не виконано.

Факт існування дебіторської заборгованості ТОВ «Оріал» перед позивачем, окрім виписки по рахунку №38 згідно з розшифровкою сум дебіторської заборгованості, яка обліковується за даними бухгалтерського обліку ТОВ «М-Фон» станом на 01.11.2012 (а.с.9) та копії претензії - вимоги від 08.05.2013 вих. №411 (а.с.10), не підтверджено ніякими первісними документами що б свідчили про характер господарських правовідносин між сторонами (у т.ч. договори, податкові, видаткові накладні, довіреності, належним чином оформлені двосторонні акти звірення розрахунків тощо) та документами, які б підтверджували суми заявленої до стягнення заборгованості (розрахунки, рахунки, банківські виписки та будь-які платіжні документи тощо), а також документами щодо строку виконання зобов'язань відповідача перед позивачем.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На вимогу суду надати докази на підтвердження факту існування заявленої до стягнення заборгованості позивачем й відповідачем належних доказів не надано.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд встановив, що позивачем не доведено наявності та обґрунтованості його позовних вимог, тому у задоволенні позову щодо стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 9147029грн. 70коп., слід відмовити.

Відповідно до вимог ГПК України, при поданні позовної заяви необхідно сплатити судовий збір, розмір, порядок сплати якого, а також підстави для повернення й звільнення від сплати судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Позивачем, разом з позовною заявою, було подано до суду заяву без номеру та без дати, з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про «грошові вимоги до боржника», з посиланням на норми ст. ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», згідно яких, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, справляється судовий збір у розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, таким чином, при поданні позовної заяви ТОВ «M-Фон» до ТОВ «Оріал» про стягнення заборгованості у сумі 9147029грн. 70коп. необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 68820грн.00коп. Однак, на даний час у позивача відсутні грошові кошти в сумі 68820грн. та відсутнє будь-яке майно, яке може бути реалізовано в ліквідаційній процедурі, відсутність у позивача майна встановлено й постановою господарського суду Львівської області від 26.02.2013р. у справі №5015/5278/12, примірник якої додано до позову. Заходи по стягненню дебіторської заборгованості в досудовому порядку результатів не дали. Тобто, на сьогоднішній день у позивача відсутня можливість сплатити судовий збір.

Відповідно до ухвали господарського суду від 17.07.2013 про порушення провадження у цій справі, судом було відстрочено позивачу ТОВ «М-Фон» сплату судового збору до прийняття судового рішення у справі.

У клопотанні від 09.08.2013 №09/08-13 позивачем зазначено про неможливість сплатити судовий збір, у зв'язку з його неплатоспроможністю та знаходженням у процедурі ліквідації за нормами ст.95 Закону № 42142, яка визначає особливості банкрутства боржника, що ліквідується власником, й відсутністю у ТОВ «М-Фон» активів, у т.ч. майна та грошових коштів.

При цьому, відповідно до положень, викладених в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.08.2013 №01-06/1149/2013 «Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ)», зокрема згідно абз. 3,4 п.12 заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина 4 статті 11 Закону).

Згідно п/п 36.7 п. 36 згаданого Інформаційного листа, порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, здійснюються у підготовчому засіданні суду за результатами перевірки судом дотримання заявником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства та вимог частини 4 статті 11 Закону щодо наявності у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат.

Призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини 6 статті 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Таким чином, витрати ліквідатора на стягнення дебіторської заборгованості банкрута, зокрема щодо сплати судового збору за подання відповідних позовних заяв, слід відносити до складу витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, які згідно з ч.4 ст.11 Закону №42142.мають бути враховані боржником при поданні заяви про порушення справи про його банкрутство, тому у суду відсутні підстави для застосування положень ч.ч.1,2 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, тому з позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Фон», м. Львів, слід стягнути на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 68820грн. 00коп., видати наказ згідно з ч.1 ст.116 ГПК України, ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, після набрання цим рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу

України, п/п. 1 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

в и р і ш и в :

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Стягнути з позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «М - Фон», ідентифікаційний код 32893059, вул. Кульпарківська, буд.59, м. Львів, р/р 26005000003247 в ПАТ «Фольксбанк», МФО 325213, на користь Державного бюджету України на рахунок №31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач: УДК СУ у м. Луганську, МФО: 804013, ОКПО: 37991503, по коду класифікації доходів бюджету (ККД): 22030001, назва «Судовий збір» Державна судова адміністрація України - 050, символ звітності банку: 206, код суду: 02844564, судовий збір в розмірі 68820грн. 00коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.08.2013, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення складено та підписано 30.08.2013.

Суддя М.Ю. Ковалінас