Вирок № 33196530, 22.08.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6064/13-к

Провадження № 1-кп/344/201/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Болюк І.І.

з участю: секретаря Стефанець Г.Я.

прокурора Полтавця В.М.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бердичів Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм на ТДВ "Івано-Франківський міськмолокозавод", згідно ст.89 КК України - раніше не судимого, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Злочин вчинено за наступних обставин.

03 січня 2013 року, близько 14 год. 38 хв., у світлу пору доби у зимовий період часу, водій ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по проїзній частині дороги по вул.Залізнична в напрямку перехрестя вулиць Залізнична-Привокзальна у м.Івано-Франківську, із невстановленою швидкістю. В цей час, ОСОБА_2, разом із ОСОБА_5, перетинали проїзну частину дороги по вул.Привокзальна в м.Івано-Франківську в напрямку залізнодорожного вокзалу, які своїми діями не створювали жодних небезпек чи перешкод для водія даного автомобіля. ОСОБА_4 на вказаному автомобілі наближаючись до перехрестя вулиць Залізнична-Привокзальна у м.Івано-Франківську, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка переходила проїзну частину дороги зліва на право по ходу руху даного автомобіля. Після чого, ОСОБА_4 на вказаному автомобілі з місця вчинення злочину скрився.

При цьому, ОСОБА_4 грубо порушив Правила дорожнього руху України, а саме:

п.1.7., в якому вказано, що водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності;

п.2.З., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.2.9. водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;

п.12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.3., в якому вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п.2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди во зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;

В результаті порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої громадянка ОСОБА_2 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому акроміального кінця правої ключиці з незначним зміщенням відламків, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

14 серпня 2013 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про примирення, у відповідності до вимог ст.471 КПК України, згідно якої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.286 КПК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений повністю визнав свою винуватість та зобов'язався відшкодувати завдані збитки.

Крім того, сторони узгодили покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 3400 гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами, обвинувачений, якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, дав згоду на призначення узгодженого покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим.

В ст.471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Надана суду угода про примирення у вказаному провадженні відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Згідно вимог ч.3 ст.474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КПК України визнав повністю та беззастережно, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про примирення від 14 серпня 2013 року просив затвердити.

Потерпіла ОСОБА_2 та її представник, угоду про примирення від 14 серпня 2013 року підтримали повністю, заявлений цивільний позов на загальну суму 13000 грн. просили задоволити частково на суму 5000 грн., в решті позовних вимог просили відмовити.

Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, роз'яснивши ОСОБА_4 в ході розгляду справи суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч.5 ст.474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ст.473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, з'ясувавши у потерпілої, що вона розуміє наслідки укладення даної угоди та переконавшись, що укладення даної угоди є добровільним, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, суд прийшов до висновку, що сумніву у добровільності укладнення даної угоди сторонами немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує наступне.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, та виходячи з положень статей 468, 469 КПК України угода про примирення при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.471 КПК України, а обвинувачення, з якими погоджується обвинувачений ОСОБА_4, є обґрунтованим.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України, так як вона ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

Кваліфікація діянь ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України є вірною оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчиненого правопорушення.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, визнано щире каяття, активне сприяння розкриття злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставинами, які обтяжують покарання визнано: вчинення злочину щодо особи похилого віку та в стані алкогольного сп'яніння, що відповідає як закону так і фактичним даним кримінального провадження.

Визначаючись у призначенні покарання, сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Виходячи з обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_4, яким затвердити угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Погоджений в угоді цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в сумі 5000 гривень підлягає до задоволення.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись розділом ІІІ вказаної Рекомендації та практикою Європейського Суду з прав людини щодо її застосування, ст.ст.368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Угоду про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 14 серпня 2013 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 -задоволити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 5000 (п'ять тисяч) гривень матеріальної та моральної шкоди.

Речовий доказ - автомобіль марки "ВАЗ 21093", реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, червоного кольору (а.с.70) - вважати повернутим власнику ОСОБА_6

Стягнути із ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області, (одержувач: УДКСУ у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ: 37952250, рахунок 31112115700002, код класифікації доходу: 24060300 "Інші надходження", банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача: 836014, призначення платежу: за висновок експерта №09/17-5) судові витрати за проведення автотехнічної експертизи в сумі 588 грн. (а.с.64).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України.

Суддя Болюк І.І.