Рішення № 33195921, 20.08.2013, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

20.08.2013

Справа № 504/495/13

2/504/986/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рідник І.Ю.

при секретарі Нікітюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором № ODMLRX09230186 від 21 листопада 2006 року в розмірі 25 162,68 гривень та судових витрат у сумі 251,63 гривні, посилаючись на те, що 21.11.2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 1757,77 гривень (одна тисяча сімсот п'ятдесят сім гривень 80 копійок), строком на 12 місяців з 21.11.2006 року по 21.11.2007 року включно, і зобов`язався повернути кредит й сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 2,0% на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом, а також щомісячно сплачувати винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 23,73 гривень та сплатити єдиноразову винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 159,8 гривень. Згідно умов укладеного договору цей договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт).

Позивач повністю та в строки виконав зобов'язання по кредитному договору № ODMLRX09230186 від 21 листопада 2006 року, надавши, згідно заяви позичальника від 21.11.2006 року, кошти в сумі 1598 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім гривень), шляхом перерахування вказаних кредитних коштів в повній сумі на поточний рахунок ОСОБА_1, відкритий в ЗАТ «Альфа-Банк».

Відповідач ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти, умови пунктів 3.2.2., 3.2.3., 3.2.4. кредитного договору щодо повернення щомісяця відповідної частини кредиту і сплати відсотків за фактичне користування кредитними коштами, не виконав, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі - 25 162,68 гривень.

На підставі того, що відповідачем не виконано зобов'язання по кредитному договору, позивач просить задовольнити позов, а також стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати в розмірі 251,63 гривень.

В судовому засіданні представник позивача Ковбасюк І.О., позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити по підставам викладеним у позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся в порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України через газету Одеські вісті від 17 серпня 2013 року № 89 (4508) /а. с. 38/.

На підставі викладеного суд, за згодою позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що у задоволені позову слід повністю відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Згідно частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишився, та сплати належних йому процентів.

Судом встановлено, що 21 листопада 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником прав і обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ODMLRX09230186, відповідно до умов якого, банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 1757,77 гривень (одна тисяча сімсот п'ятдесят сім гривень 80 копійок), строком на 12 місяців, а позичальник згідно п.3.2. договору, зобов'язався використати кредит на цілі, зазначені у Заяві, погашати кредит у порядку та строки відповідно до Заяви, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 2,0% на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом, а також сплатити єдиноразову винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 159,8 гривень та щомісячно сплачувати винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 23,73 гривень /а. с. 7-8, 9-16, 24, 25/.

Згідно заяви позичальника № ODMLRX09230186 від 21.11.2006 року відповідач доручив банку перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту в сумі 1598,00 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім) гривень на поточний рахунок НОМЕР_1, в ЗАТ «Альфа Банк», МФО 300346, ЗКПО 33238663 з призначенням платежу «Перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № V527001268 від 21.11.2006 року, у т.ч. ПДВ 266,33грн.», та в сумі 159,8 (сто п'ятдесят дев'ять) гривень 80 копійок на поточний рахунок НОМЕР_2 в ПриватБанку, МФО 328704, ЗКПО 23212839 з призначенням платежу «Сплата єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором № ODMLRX09230186 від 21.11.2006 року» /а. с. 8/.

З копії заяви позичальника від 21.11.2006 року, вбачається, що кредит надається строком на 12 місяців з 21.11.2006 року по 21.11.2007 року включно і сторони домовилися, що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з « 20» по « 24» число кожного місяця позичальник, повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 190,23 гривень, для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

Підпунктом 3.2.9. пункту 3.2. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт) передбачено обов'язок позичальника повністю повернути кредит до дати, зазначеної в Заяві. При непогашені кредиту в строки, зазначені в Заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення вищезазначених умов кредитного договору № ODMLRX09230186 від 21.11.2006 року, щодо порядку і строків погашення кредитного зобов'язання, відповідач ОСОБА_1 з квітня 2007 року своїх зобов`язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом не виконує, у зв'язку з чим станом на 01.02.2013 року в нього виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить у розмірі - 25 162,68 гривень, із яких: заборгованість за кредитом - 1191,46 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом - 8846,43 гривень; заборгованість по комісії за користуванням кредитом - 189,84 гривень; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 13 260,54 гривень, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: - штраф у розмірі 500,00 гривень (фіксована частина) та штраф у розмірі 1174,41 гривень (процентна складова) /а. с. 6/.

Статтями 610 і 611 ЦК України передбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено підпунктами 5.1., 5.3. та 5.4. пункту 5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт), при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п.3.2.2., 3.2.3 даних Умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. При порушені позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.5.1., 5.3. цих Умов, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України законодавцем встановлена спеціальна позовна давність строком в один рік.

Згідно підпункту 5.5. пункту 5 кредитного договору № ODMLRX09230186 від 21.11.2006 року передбачено, що термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Таким чином, домовленість сторін в кредитному договорі про збільшення позовної давності відповідає закону, оскільки відповідно до статті 259 ЦК України таке збільшення передбачено лише за домовленістю сторін та укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Частиною 5 статті 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Повернути банку кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов'язався не пізніше строку, вказаного в заяві позичальника від 21.11.2006 року, а саме до 21.11.2007 року включно.

Відповідно до пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Згідно статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Суд вважає, що 21.11.2006 року між сторонами укладено договір про надання споживчого кредиту у розмірі 1757,77 гривень, оскільки відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1757,77 гривень, надавалися банком з метою придбання ним товару (продукції), а саме: мобільного телефону Samsung SGH-D600, вартість якого згідно наданого рахунку-фактури № V527001268 від 21.11.2006 рок, становить - 1598,00 гривень /а. с. 17/.

Пунктом 31 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, роз'яснено, що суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю згідно пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) положення пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», застосовується й до додаткових вимог банку.

Судом також встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом лише 13.02.2013 року, тобто вже після спливу установленого за домовленістю сторін п'ятирічного терміну позовної давності, перебіг якої в даному випадку почався зі спливом строку виконання основного зобов'язання, тобто з 22.11.2007 року, і закінчився - 22.11.2012 року /а. с. 2/.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Представником позивача не зазначено причини пропущення позовної давності і він не просив суд поновити йому строк позовної давності у відповідності до положень чинного цивільно процесуального законодавства тому, суд вважає, що у задоволені позовних вимог слід відмовити, на тій підставі, що позивачем пропущено строк позовної давності.

На підставі ст. 1, п.7 ч. 11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.257, 258, 259, 260, 261, 525,526, 530, 610, 611, 612, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України і керуючись ст. ст. 10, 11, 74, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: