Рішення № 33192379, 29.08.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 серпня 2013 року Справа № 913/2190/13

Провадження №28/913/2190/13

за позовом Луганської міської ради, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз», м. Луганськ

про стягнення 9 793 грн. 11 коп.

Суддя Семендяєва І.В.,

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Шинкарьова О.А., довіреність № И 01/03-31/5159/0/2-13 від 20.08.2013, начальник відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження юридичного управління Департаменту Луганської міської ради з питань земельних ресурсів;

від відповідача: представник не прибув

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення орендної плати за договором оренди землі від 30.11.2005 у сумі 9748 грн. 69 коп. за період з 01.03.2010 по 31.05.2013 та пені у сумі 44 грн. 42 коп. за період з 01.05.2010 по 31.10.2010.

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем умов договору оренди землі щодо своєчасного внесення орендної плати.

Відповідач до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9101611487413 від 19.08.2013, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою, у відповідності до ст. 75 ГПК України неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в:

Луганською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Агросоюз» (орендар) укладено договір оренди землі від 23.11.2005, державна реєстрація № 040540200198 від 29.11.2005, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Луганської міської ради від 30.11.2004 за № 27/238 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщені будівлі та споруди, яка знаходиться за адресою: вул. Краснодонська, 4а, загальною площею 0,0257 га терміном до 30.11.2054.

Відповідно до п. 8 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5.

Згідно п. 10 договору обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку, визначеному у п. 9 даного договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбуваються протягом терміну дії договору оренди. Обчислення розмірів земельного податку визначається відповідно до фактичного функціонального використання і місця розташування земельної ділянки.

За умовами п. 11 договору орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 14 договору на момент укладання розмір річної орендної плати згідно визначеної мети використання складає 1084 грн. 08 коп.

У п. 13 договору сторони визначили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як зазначає позивач у позові, відповідач з 01.03.2010 по 31.05.2013 використовував земельну ділянку, не сплачуючи при цьому орендну плату у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 9 748 грн. 69 коп., що стало підставою для звернення з даним позовом.

Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесена орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений термін у відповідності з договором.

Позивач розрахував розмір місячної орендної плати за вказаний період з урахуванням розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки 4763174 грн. 75 коп. (а.с. 19-21), і який складає 255 грн. 03 коп., з чим погоджується суд з огляду на наступне.

За умовами п. 8 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях, збільшеного на коефіцієнт 2,5.

Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Таким чином, розмір орендної плати, яку відповідач має сплачувати за договором оренди земельної ділянки, безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки.

Дане положення застосовується незалежно від того, що у п. 14 договору передбачений розмір річної орендної плати, який діє на момент укладання договору.

Як на час укладання договорів оренди земельних ділянок, так і на час виникнення спору, обов'язковим елементом визначення розміру орендних платежів є нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 5 Закону України "Про оцінку земель"), яка у відповідності до положень статті 18 цього закону, проводиться не рідше ніж на 5-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок не може ототожнюватися як зміна розміру орендної плати, а є лише її передумовою. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 25.04.2013 у справі № 5009/3430/12.

Згідно п. 2.6.1 постанови Пленуму ВГСУ № 8 від 29.05.2013 «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до п. 12 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

У довідці розрахунку розмірів земельного податку (річного) № 875 від 04.11.2005 (а.с. 16) вказано, що щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений КМУ.

Згідно довідок про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2010 - 2013 роки (а.с. 19-22) її розмір складає 4 763 174 грн. 75 коп.

Річний розмір орендної плати з урахуванням коефіцієнту 2,5, розміру земельного податку 1% та площі земельної ділянки 0,0257 га в цей період склав 3060 грн. 34 коп., а місячний відповідно - 255 грн. 03 коп.

Таким чином, враховуючи вищезазначені умови договору оренди землі, приписи вищевикладених норм земельного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач не проводив оплату за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 9 748 грн. 69 коп. за період з 01.03.2010 по 31.05.2013, що підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с. 45) та матеріалами справи.

Доказів внесення орендної плати, нарахованої за спірний період, відповідач не надав.

За таких обставин, позовні вимоги по стягненню заборгованості з орендної плати підлягають до задоволення повністю у сумі 9 748 грн. 69 коп. за період з 01.03.2010 по 31.05.2013.

У зв'язку з простроченням внесення орендної плати позивачем також заявлені вимоги по стягненню пені у сумі 44 грн. 42 коп. за період з 01.05.2010 по 31.10.2010 (а.с. 9).

Щодо цих вимог суд виходить з наступного.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.04.2009 порушено провадження у справі № 21/20б про банкрутство ТОВ «Агросоюз» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою господарського суду Луганської області від 13.08.2013 у справі № 21/20б визнано боржника ТОВ «Агросоюз» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру до 13.08.2014.

Отже, на час розгляду даної справи відповідач знаходиться в процедурі банкрутства і щодо нього діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент звернення з даним позовом) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Пеня позивачем нарахована за період з 01.05.2010 по 31.10.2010, тобто в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, під час якого до боржника не застосовуються та не нараховуються штрафні санкції (пеня).

За таких обставин, у задоволенні вимог позивача про стягнення пені у сумі 44 грн. 42 коп. слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю цих вимог.

Відповідно до приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково в сумі боргу 9748 грн. 69 коп., у задоволенні вимог в частині стягнення пені у сумі 44 грн. 42 коп. слід відмовити.

Судовий збір, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» про стягнення 9 793 грн. 11 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз», м. Луганськ, вул. Краснодонська, 4а, ідентифікаційний код 31259990, на користь Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 26070794, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району, банк УДК в Луганській області, МФО 804013, код 24046582, р/р 33214812700006, код платежу 13050200, заборгованість у сумі 9 748 грн. 69 коп., видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз», м. Луганськ, вул. Краснодонська, 4а, ідентифікаційний код 31259990, на користь Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 26070794, судовий збір у сумі 1712 грн. 70 коп., видати наказ позивачу.

4. У задоволенні позову Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» про стягнення пені у сумі 44 грн. 42 коп. відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 30.08.2013.

Суддя І.В. Семендяєва