Рішення № 33192180, 19.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/11781/13 19.08.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак"

до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ"

про стягнення 839 855, 25 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Олефір В.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Фармак" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" про стягнення заборгованості у розмірі 839 855, 25 грн. за договором поставки лікарських засобів № 7 від 02.01.2013 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/11781/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

16.07.2013 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з частковою проплатою відповідачем вартості поставленого товару та проведенням звірки взаєморозрахунків.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

07.08.2013 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи для можливості добровільно сплатити заборгованість, яка станом на 06.08.2013 р. складає 46 000,00 грн.

У даному судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 45 512,50 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Тож, зважаючи, що заява позивача не суперечить положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її та задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.08.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Фармак" та Підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ» укладено договір поставки №7, за умовами якого позивач зобов'язався передавати у власність відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити лікарські засоби у кількості, по цінах, і переліку згідно генеральної специфікації.

Відповідно до пункту 2.1. договору, строк відвантаження товару: протягом 3 діб після підписання сторонами специфікації на поставку партії товару, яка з моменту підписання є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.п. 2.3.-2.4. договору, право власності на товар переходить від постачальника покупцю з моменту поставки, яким сторони встановлюють дату приймання товару покупцем (дату поставки). Дата приймання товару покупцем (дата поставки) проставляються покупцем у товарно-транспортній накладній.

При централізовано-кільцевих перевезеннях сторони домовились, що відпуск товару постачальником може здійснюватися без довіреностей на кожну поставку окремо. У такому випадку, покупець надає постачальнику оригінал довіреності за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, із приміром відбитка зразка печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати товар, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання товару.

Відповідно до п.3.2. договору строк оплати поставленого на умовах даного договору товару складає 30 календарних днів з моменту поставки товару, якщо інший порядок оплати не встановлено у додаткових угодах до даного договору.

Оплата проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування суми вартості партії товару, яка відвантажується, з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника (п.3.3. договору).

Договір, відповідно до п. 10.5, набирає чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін і діє по 31.12.2013 р., але в будь-якому разі діє до повного розрахунку сторін.

18.01.2013 р. Публічне акціонерне товариство "Фармак" та Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ" уклали генеральну специфікацію, в якій сторони визначили перелік, кількість, і ціни лікарських засобів.

Як стверджує позивач, за період з 22.03.13 р. до 26.04.13 р. Публічним акціонерним товариством "Фармак" поставлено Підприємству з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ» товар на загальну суму 839 855,31 грн.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору, не в повному обсязі виконав свої грошові зобов'язання, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Згідно з умовами договору № 7 від 02.01.2013 р. відповідач зобов'язаний оплатити вартість відповідної партії товару на підставі видаткових накладних позивача. Остаточний термін оплати отриманої відповідачем партії товару складає 30 (тридцять) календарних днів з моменту одержання товару відповідачем за накладною.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач не у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого від Публічного акціонерного товариства "Фармак" товару.

В свою чергу, заперечень щодо отримання від позивача товару, зазначеного в накладних, копії яких містяться у матеріалах справи, відповідачем не заявлено.

Крім того, фактично відповідач визнав суму боргу в поданому ним клопотанні від 07.08.2013 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань щодо оплати товару в обумовлені договором строки в порядку п. 3.2. договору не надав.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Здійснивши оцінку наявних у справі доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 7 від 02.01.2013 р. щодо оплати вартості товару, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Тож, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять докази на підтвердження здійснення Публічним акціонерним товариством "Фармак" поставки товару за договором № 7 від 02.01.2013 р., а відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано та не надано суду доказів належного виконання зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару, а також беручи до уваги те, що відповідач фактично визнав суму боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та про задоволення позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 45 512, 50 грн.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням викладеного, судовий збір в розмірі 15 886, 86 грн., сплачений платіжним дорученням № 0000035760 від 17.06.2013 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 910/11718/13 підлягає поверненню Публічному акціонерному товариству "Фармак" з Державного бюджету України.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Фармак" задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ» (03170, м. Київ, вул. Тулузи, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ - 21568905), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Фармак" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 63, код ЄДРПОУ - 00481198) 45 512 (сорок п'ять тисяч п'ятсот дванадцять грн. 50 коп.) - основного боргу та 910 (дев'ятсот десять грн. 25 коп.) - судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Фармак" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 63, код ЄДРПОУ - 00481198) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 15 886 (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість грн. 86 коп.).

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.08.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.