Рішення № 33190485, 28.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12601/13 28.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Триест - Дон"

до Публічного акціонерного товариства «Коровай»

про стягнення 16 362,47 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники : не з»явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Триест-Дон» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Коровай» про стягнення 16 362,47 грн., з яких сума основного боргу 15 000,00 грн., пеня в сумі 1 121,91 грн., 3% річних від простроченої суми 240,56 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2013р. порушено провадження у справі №910/12601/13, призначено розгляд справи на 24.07.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 16.08.2013 року.

За розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.08.2013 року з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/12601/13 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є. у зв'язку з перебуванням судді Шаптала Є.Ю. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2013 року прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд справи призначено на 28.08.2013 року.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 27.08.2013 року справу № 910/12601/13 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. у зв"язку з виходом з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року справу № 910/12601/13 прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 28.08.2013 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явились. Представником позивача 16.08.2013 року подано до відділу діловодства суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Представник відповідача в судове засідання 28.08.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 28.08.2013 р. та за відсутністю представників сторін, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Триест-Дон» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Коровай» в особі в.о. директора філіалу «Краснолуцький хлібокомбінат» (покупець) було укладено Договір поставки нафтопродуктов № 123048, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити нафтопродукти у відповідності з поданою покупцем заявкою, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.8. Договору, покупець зобов'язався провести оплату вартості товару за ціною, зазначеною в товарній накладній протягом п'яти банківських днів з моменту отримання покупцем товару.

Постачальник зобов'язався поставити товар протягом двох банківських днів з моменту оформлення рахунку-фактури. (п. 2.10 Договору).

Згідно п. 2.11 Договору, зобов'язання постачальника з поставки товару вважається виконаним, право власності на товар та ризик з його втрати (псування) переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного отримання покупцем товару.

На виконання умов договору поставки нафтопродуктів позивачем в адресу ПАТ «Коровай» філії «Краснолуцький хлібокомбінат» було поставлено дизельне паливо в кількості 7842 літра на загальну суму 73 401,12 грн., що підтверджується видатковою накладною № Т-00004436 від 05.12.2012 року.

Згідно банківських виписок № 2538 від 10.12.2012 року, № 2558 від 11.12.2012 р., № 2570 від 12.12.2012 року, відповідачем проведено оплату за отриманий товару в розмірі 58 000,00 грн..

Станом на 13.12.2012 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 15 401,12 грн., яка частково погашена відповідачем в сумі 401,12 грн., що підтверджується банківською випискою № 2600 від 17.12.2012 р.

Сума в розмірі 15 000,00 грн. відповідачем не сплачена.

Таким чином, на день розгляду спору основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 15 000,00 грн..

За неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховані штрафні санкції: пеня в розмірі 1 121,91 грн., 3% річних у сумі 240,56 грн..

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.8. Договору, покупець зобов'язався провести оплату вартості товару за ціною, зазначеною в товарній накладній протягом п'яти банківських днів з моменту отримання покупцем товару.

Постачальник зобов'язався поставити товар протягом двох банківських днів з моменту оформлення рахунку-фактури (п. 2.10 Договору).

Як встановлено судом, на виконання умов п. 2.10 Договору позивачем виконано взяті на себе зобов'язання з поставки відповідачу нафтопродуктів належним чином, відповідачем порушено умови п. 2.8 Договору та не в повному обсязі та несвоєчасно проведено оплату за поставлені нафтопродукти.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 15 000,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення пені, 3% річних від простроченої суми, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач вірно проводить нарахування 3% річних від простроченої суми в розмірі 240,56 грн..

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.3 Договору, у випадку порушення покупцем строків здійснення розрахунків, передбачених договором, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,05% від суми простроченої оплати за кожний день прострочки оплати товару.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 1 121,91 грн. та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, 655,692,712 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Коровай» (юридична адреса: 02099, м. Київ, Зрошувальна, 5, кімната 204, код ЄДРПОУ 00381350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Триест-Дон» (83059, Донецька область, м. Донецьк, вул.. Данилевського, 2-А, код ЄДРПОУ 33135428), основний борг за Договором поставки нафтопродуктів № 123048 від 16.03.2012 року в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн.. 00 коп., пеню в сумі 1 121 (одна тисяча сто двадцять одна) грн.. 91 коп., 3% річних у розмірі - 240 (двісті сорок) грн.. 56 коп., судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн.. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.08.2013 р.

Суддя Є.Ю. Шаптала